скарги Об"єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 р. у справі господарського суду Харківської області № 922/2870/13 за позовом Об"єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" до Ради Чугуївської міської організації ветеранів Українитретя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чугуївська міська рада Харківської області про звільнення займаних приміщень представники сторін - не з'явилися.

09.07.2013 р. Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" звернулись до господарського суду Харківської області з позовом про виселення ради Чугуївської міської організації ветеранів України із займаних допоміжних приміщень №№ 13, 18, 19, 24, 25, загальною площею 128,4 кв.м., розташованих у підвальному поверху багатоквартирного будинку № 155 по вул. Харківській у м. Чугуєві, які, за доводами Об'єднання ветерани займають безпідставно. В обґрунтування своїх вимог зазначали, що спірні приміщення відносяться до допоміжних приміщень та являються спільною власністю власників квартир будинку № 155 по вул. Харківській, що було установлено рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2013 р. у справі 5023/245/12, яке набрало законної сили. Договірні відносини між сторонами у справі відсутні, тому вважали ветерани зобов'язані звільнити займані приміщення.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні його вимог, зазначаючи про правомірність знаходження у спірних приміщеннях, якими користується на підставі договору оренди № 6 від 26.05.2010 р., укладеного з Чугуївською міською радою Харківської області.

Чугуївська міська рада також заперечували проти позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для виселення організації ветеранів з визначених приміщень, які були предметом договору оренди № 6 від 26.05.2010 р., укладеного між ними та організацією ветеранів до 19.04.2016 р., який є чинний та ніким не оспорювався.

24.09.2013 р. рішенням господарського суду Харківської області (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено у повному обсязі, мотивуючи недоведеністю відповідачем, що орендовані ним за договором оренди комунального майна № 6 від 26.05.2010 р. нежитлові приміщення № 13, 17, 21 є спірними приміщення, з яких позивач вимагає його виселити.

28.11.2013 р. постановою Харківського апеляційного господарського суду (суддя: Пелипенко Н.М. - головуючий, Івакіна В.О., Тихий П.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, тому просили скасувати постанову від 28.11.2013 р., а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

За приписами 387 Цивільного кодексу України (435-15) власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також з інших підстав, установлених законом.

Апеляційним господарським судом установлено, що 26.05.2010 р. між виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області (орендодавець) та Радою Чугуївської міської організації ветеранів України (орендар) укладено договір оренди комунального майна № 6 від 26.05.2010 р., за умовами якого останній прийняв у строкове безоплатне користування нежитлові приміщення № № 13, 17, 21, розташовані в цокольному поверсі житлового будинку за адресою: м. Чугуїв, вул.Харківська, 155. Строк дії договору установлено до 24.04.2013 р., який додатковою угодою продовжено до 19.04.2016 р. Пунктом 10.8 договору визначено, що перехід права власності на орендоване майно третім особам, не визначається підставою для зміни або припинення цього договору і він зберігає чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступника).

При укладанні договору оренди комунального майна та додаткової угоди до нього сторони керувались Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , "Порядком передачі комунального майна територіальної громади м. Чугуєва".

Відхиляючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції мотивовано виходив з того, що за вимогами ч. 2 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Організації ветеранів займає спірні приміщення на підставі договору оренди комунального майна № 6 від 26.05.2010 р. строком дії до 19.04.2016 р., тому апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено доводи позивача щодо безпідставного користування відповідачем визначеними приміщеннями.

Мотивовано спростовано апеляційним господарським судом висновки суду першої інстанції щодо невідповідності номерів орендованих за договором приміщень та займаних, нумерація яких змінилась внаслідок поділу приміщення № 17 на № 18, № 19, а приміщення № 21 поділено на № 24, № 25, що підтверджено етажним планом та не заперечувалось позивачем.

Установивши відсутність підстав для задоволення позову Об'єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія", апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні їх вимог. Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Об"єднання співвласників єдиного житлового комплексу багатоквартирних будинків "Надія" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 р. у справі господарського суду Харківської області № 922/2870/13 - без змін.