Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ходаківської І.П. суддів Фролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Костянтинівської міської радина постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.13 у справі № 5006/35/25/2012 господарського суду Донецької області за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Костянтинівського управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Костянтинівської міської ради про стягнення 58 492,66 грн.

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Костянтинівського управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" про стягнення 58 492,66 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних будинків щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення та обґрунтовані приписами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2013 (суддя Бойко І.А.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Костянтинівського управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" 58492,66 грн. основного боргу та 1609,50 грн. судового збору. Судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати відповідно до умов договору, відповідачем не виконано.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2013 (судді: Радіонова О.О. - головуючий, Склярук О.І., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2013 скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Костянтинівського управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" 55854,75 грн. заборгованості та 1536,91 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. постанова суду апеляційної інстанцій в частині скасування рішення суду першої інстанції мотивована тим, що проведеною у справі судовою експертизою підтверджено наявність заборгованості у розмірі 55854,75 грн., а не 58492,66 грн., як заявлено у позові.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника" Костянтинівської міської ради звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 638 Цивільного кодексу України, статей 179, 180 Господарського кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) . Заявник вважає, що судами не з'ясовані належним чином дійсні обставини справи.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем був укладений договір про умови надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних будинків від 06.05.10, за змістом якого Виробник (позивач) забезпечує подачу питної води у багатоквартирний житловий фонд Виконавця (відповідача) для потреб населення цілодобово чи за графіком та приймає стічні води. Перелік житлових будинків, в які подається питна вода та здійснюється відведення стічних вод за цим договором визначається додатком до цього договору, який готується Виконавцем та погоджується Виробником. Пунктом 3.1 договору погоджено, що оплата за спожиту питну воду і прийняті стічні води здійснюється квартиронаймачами (власниками квартир, орендарями) на розрахунковий рахунок виробника за показаннями будинкових або квартирних засобів обліку, а при їх відсутності - за встановленими нормами, затвердженими органами місцевого самоврядування. Пунктом 3.5 договору від 06.05.10 узгоджено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку сплачує послуги згідно з показами будинкових засобів обліку, при цьому не враховуються витрати води виконавця з ІТНВПВ, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарних витрат води за показами усіх квартирних засобів обліку. Різниця фактично розподіляється мешканцям, які не мають квартирних засобів обліку, але не більше встановлених нормативів (норм). Різниця, що виникла між показниками будинкового засобу обліку та розподіленим обсягом води, що спожито мешканцями будинку оплачується Балансоутримувачем або Власником будинку Виробнику.

Також установлено, що на виконання умов договору сторонами було здійснено сумісне зняття показників із загальнобудинкових приладів обліку питної води, які знаходяться на обслуговуванні у відповідача. За результатами зняття показників сторонами було складено акти, підписані сторонами без заперечень. Вартість різниці між об'ємами води за показниками загальнобудинкових засобів обліку та сумарними об'ємами води за показниками індивідуальних квартирних водомірів та нормативних потреб, утворилася за період з лютого по травень 2011 року, за розрахунком позивача, склала 58 492,66 грн. Відмова відповідача сплатити вказану різницю і стала підставою для звернення з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Донецької області у справі призначено судову економічну експертизу. Висновком експертизи встановлено: різниця між показниками будинкового засобу обліку та розподіленими обсягом води, згідно пункту 3.5 договору б/н від 06.05.10 за період з лютого по травень 11 (з 16.12.10 по 19.04.11), що спожито мешканцями будинків за адресами: м. Костянтинівка, вул. Громова, 52, 50; вул. Октябрьська, 293, 333, 214; вул. Пушкінська, 237, 239; вул. Петровського, 11, 9; вул. 6-го вересня, 53, 37; вул. Космонавтів, 11; вул. Ломоносова, 93 в; вул. Безнощенко, 3, 8, 5; вул. Белоусова, 1, 5; вул. Хабаровська, 12; вул. Калініна, 44, 38; вул. Ленінградська, 21; вул. Краснодарська, 3 за умови, що вказаний перелік будинків відноситься до умов договору б/н від 06.05.10 складає: за січень 11 - 4041,70 м3, лютий 11 - 5406,03 м3, березень 11 - 3682,11 м3, квітень 11 - 2661,08 м3. За умови, що вказаний перелік будинків відноситься до умов договору б/н від 06.05.10 підтверджується сума заявлених позовних вимог у розмірі 55 854,75 грн.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є вимога Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Костянтинівського управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення з Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" вартості різниці між об'ємами води за показниками загальнобудинкових засобів обліку та сумарними об'ємами води за показниками індивідуальних квартирних водомірів та нормативних потреб.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 901 Кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , статтею 1 якого унормовано, що комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За змістом статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству; централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. За приписами статті 22 Закону, споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

При цьому судом ураховано, що згідно пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення", затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р. (630-2005-п) , у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Відтак, з огляду на установлений судом факт порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати вартості різниці між об'ємами води за показниками загальнобудинкових засобів обліку та сумарними об'ємами води за показниками індивідуальних квартирних водомірів та нормативних потреб, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у розмірі, який підтверджено судовою експертизою, є обґрунтованим.

Заперечення відповідача, були розглянуті та обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції. Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вказаних висновків не спростовують.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Костянтинівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.13 у справі № 5006/35/25/2012 господарського суду Донецької області залишити без змін.