головуючого:Черкащенка М.М., суддів: Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від27.11.2013 у справі № 5006/16/52/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "21 століття" про стягнення штрафних санкцій в сумі 320 369, 44 грн. за договором від 03.12.2010 № 33/1003/10-0063

Публічне акціонерне товариство "Харцизький трубний завод" (далі - ПАТ "Харцизький трубний завод") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "21 століття" (далі - ТОВ "Будівельна компанія "21 століття") про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 320 369, 44 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.05.2012 порушено провадження у справі № 5006/16/52/2012 за позовом ПАТ Харцизький трубний завод" до ТОВ "Будівельна компанія "21 століття" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 320 369, 44 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Осадча А.М., судді Кучерява О.О., Сич Ю.В.) від 26.09.2013 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "Будівельна компанія "21 століття" на користь ПАТ "Харцизький трубний завод" пеню в сумі 70 093, 72 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бойченко К.І., судді Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) від 27.11.2013 рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2013 скасовано частково. ПАТ "Харцизький трубний завод" повністю відмовлено у задоволенні його позовних вимог про стягнення з ТОВ "Будівельна компанія "21 століття" штрафу у розмірі 131 298, 95 грн. та пені в розмірі 189 070, 49 грн.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду, ПАТ "Харцизький трубний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У касаційній скарзі ПАТ "Харцизький трубний завод" посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов хибних висновків щодо порядку застосування положень п. 10.3.1 договору до спірних відносин.

Також скаржник вказує на те, що суд дійшов хибного висновку щодо неправомірності його посилань на невиконання будівельних робіт згідно графіку, що міститься у додатковій угоді № 2 до договору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2014 касаційну скаргу ПАТ "Харцизький трубний завод" прийнято до провадження та призначено на 05.02.2014.

На адресу суду 04.02.2014 від ПАТ "Харцизький трубний завод" надійшло клопотання про відкладення розгляд справи у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання його представника.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно із ст. 111-8 ГПК України касаційна скарга на рішення місцевого господарського суду після його перегляду в апеляційному порядку та постанову апеляційного господарського суду, ухвалену за результатами апеляційного розгляду; розглядається протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

З огляду на викладене, враховуючи те, що неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду справи, а також враховуючи строк розгляду касаційної скарги та неподання скаржником доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, колегія суддів вважає таке клопотання необґрунтованим та не вбачає правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ВАТ "Харцизький трубний завод" (на теперішній час - ПАТ "Харцизьский трубний завод") (замовник) та ТОВ "Будівельна компанія "21 століття" (підрядник) 03.12.2010 було укладено договір підряду № 33/1003/10-0063, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з ремонту бані 2-го поверху АБК ТСЦ-4 ВАТ "ХТ" в об'ємі, передбаченому узгодженими замовником кошторисами №№ 2-1-1, 2-1-2, 2-1-3, 2-1-4, 2-1-5, 2-1-6, 2-1-7, (додаток №№2,3,4,5,6,7,8) (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору строки робіт за цим договором, а також їх окремих об'ємів (об'єктів, етапів, видів), визначаються Графіком (Додаток №12) виконання робіт (далі-"Графік"), який є невід'ємною частиною цього договору.

Строк виконання робіт за цим договором починає відлік з моменту фактичного прийняття об'єкту робіт відповідно до п. 5.2. договору. У випадку несвоєчасного прийняття об'єкта робіт строк початку виконання робіт починає рахуватись з останнього дня строку, визначеного п. 5.2. договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість робіт складає 916 666 грн. 90 коп., без урахування ПДВ. Крім того, замовник сплачує ПДВ за ставкою 20%, що діє на час укладання договору, в розмірі 183 333 грн. 38 коп. Всього вартість робіт за договором з урахуванням ПДВ складає 1 100 000 грн. 28 коп.

У разі, якщо в ході виконання робіт підрядник визначить необхідність у проведенні додаткових видів робіт, що неузгоджені раніше сторонами, та у збільшенні загальної вартості робіт за даним договором, Підрядник протягом 3 днів з моменту з'ясування вказаної необхідності направляє замовнику письмове обґрунтування з підписаною із свого боку проектом додаткової угоди про внесення відповідних змін у даний договір (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 10.3.1. договору у випадку неналежного (неякісного) виконання робіт, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від договірної вартості робіт (з урахуванням ПДВ), визначеної п. 3.1. договору, відшкодовує збитки у відповідності до п. 4.7. договору, а також протягом строку, визначеного в порядку, передбаченому цим договором, зобов'язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти виконання робіт.

Відповідно до п.п. 10.3.2. договору у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку в розмірі 0, 3% від договірної вартості робіт (з урахуванням ПДВ), визначеної п. 3.1. договору, за кожний день прострочення, відшкодовує збитки у відповідності до п. 4.7. договору. Неустойка нараховується за весь період прострочення.

Окрім того, господарськими судами встановлено, що у зв'язку з тим, що під час виконання підрядних робіт, узгоджених умовами договору, виникла необхідність для здійснення додаткових робіт, 23.05.2011 сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору.

За умовами додаткової угоди № 2 до договору від 23.05.2011 (додаток №2) невід'ємними її частинами є договірна ціна, локальні кошториси №№ 2-1-8, 2-1-9 та графік виконання робіт.

Графік виконання робіт позивачем підписаний 23.05.2011, а відповідачем - 27.05.2011.

За даними графіку виконання робіт кінцевий строк виконання робіт встановлено 30.04.2011.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ПАТ "Харцизький трубний завод" 17.06.2011 направило на адресу відповідача претензію №3-06/496-449 з вимогою сплатити неустойку, передбачену п. 10.3.2 договору та повідомило про відмову від подальшого виконання будівельних робіт за договором, у зв'язку з порушенням строків графіку виконання робіт (до 30.04.2011) на підставі п.7.5.4.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Харцизький трубний завод" заявлена до ТОВ "Будівельна компанія "21 століття" про стягнення з нього штрафу у розмірі 131 298, 95 грн., нарахованого відповідно до п. 10.3.1 договору, а також неустойки у розмірі 189 070, 49 грн., нарахованої на підставі п. 10.3.2 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).

Частиною 2 ст. 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення штрафу у розмірі 131 298, 95 грн., нарахованого відповідно до п. 10.3.1 договору виходив з того, що даний пункт договору підлягає застосуванню як підстава для нарахування штрафу виключно у разі виконання підрядником робіт неякісно.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині, також зазначив, що п. 10.3.1. договору, на підставі якого заявлений позов, сторони не передбачили обов'язок відповідача щодо сплати штрафних санкцій у зв'язку з порушенням строків виконання будівельних робіт.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Частково задовольняючи позов про стягнення штрафу, розрахованого на підставі п. 10.3.2 договору, місцевий господарський суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування неустойки за період з 24.05.2011 (дати підписання додаткової угоди № 2, невід'ємною частиною якої є графік виконання робіт) по 17.06.2011 (кінцева дата встановлена позивачем за розрахунком), при цьому неустойка повинна нараховуватись виходячи з вартості робіт, які відповідач мав можливість виконати без узгодження додаткових обсягів робіт (відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4900/23 від 28.03.2013 - 934 583, 00 грн.).

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, виходив із того, що на момент підписання додаткової угоди №2, строк виконання робіт визначений сторонами у графіку, вже сплинув, а новий строк на майбутнє сторони не встановили, а тому посилання позивача на невиконання будівельних робіт не можна вважати правомірними.

Згідно із ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Враховуючи те, що станом на 30.04.2011, як встановлено судом апеляційної інстанції, сторонами не було погоджено графіку виконання робіт, тобто не було визначено, які саме роботи мали бути виконані до цього часу, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для нарахування неустойки на підставі п. 10.3.2 договору.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "Харцизький трубний завод", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, та передусім зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харцизький трубний завод" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі № 5006/16/52/2012 - без змін.