головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: третіх осіб: Крикус В.В. не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення та постанову господарського суду Львівської області від 10 вересня 2013 року Львівського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2013 року у справі № 914/1660/13 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до громадської організації "Здорова Галичина" 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівська міська рада, Центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницькогопро розірвання договору та виселення

У квітні 2013 р. позивач звернувся в суд з позовом про розірвання укладеного 11.01.2010 р. між ним і громадською організацією "Здорова Галичина" договору оренди № 3-7424-10 та виселення відповідача із нежитлового приміщення, загальною площею 1 861, 90 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Болгарська, 4 у м. Львові.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2013 р. (головуючий - Фартушок Т.Б., судді - Гулик Г.С., Крупник Р.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 р. (головуючий - Зварич О.В., судді - Хабіб М.І., Якімець Г.Г.), у задоволені позову відмовлено.

В касаційній скарзі Львівська міська рада, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 11.01.2010 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та громадською організацією "Здорова Галичина" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 3-7424-10, за умовами якого орендодавець, відповідно до ухвали Львівської міської ради 14-ї сесії 5-го скликання від 09.07.2009 р. за № 2786 на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1 861,9 м2, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, 4, що знаходяться на балансі Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького (балансоутримувач) і належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності.

Згідно п. 2. договору об'єкт оренди використовуватиметься орендарем для роботи гуртків спортивного і бального танців та культурно-мистецької галереї робіт обдарованих дітей.

Приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та орендодавцем в особі балансоутримувача і оформлюється актом приймання-передачі. Передача об'єкта оренди за актом приймання-передачі здійснюється протягом 5 днів від дати підписання договору, для чого попередньо орендодавець в особі балансоутримувача повинен звільнити об'єкт оренди та підготувати його до передачі орендареві (п. п. 3.1., 3.2. договору).

У п. 4.1. договору сторони погодили термін дії договору оренди на 10 років з 11.01.2010 р. до 11.01.2020 р.

Орендодавець має право достроково розірвати договір за наявності підстав, передбачених чинним законодавством України (п. 6.6. договору).

За умовами п. 7.1. договору орендар зобов'язується використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору.

Орендар має право здавати частину об'єкта оренди у суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця (п. 7.19. договору).

На виконання умов договору, балансоутримувач передав відповідачу обумовлене договором нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2010 р.

Листом № 11 від 08.02.2010 р. відповідач повідомив балансоутримувача про те, що при огляді орендованих нежитлових приміщень було виявлено майно ТОВ "Снукер і Ко" та ФОП Музики В.Я., а згідно п. 3.2. договору на балансоутримувача був покладений обов'язок звільнити та підготувати об'єкт оренди для передачі орендарю (а. с. 94, т. 1).

У листі-відповіді № 15 від 01.03.2010 р. балансоутримувач зазначив, що ТОВ "Снукер і Ко" та ФОП Музика В.Я. використовували дані приміщення на підставі договорів оренди від 30.06.2006 р. та від 31.01.2007 р., строк дії яких закінчився - 30.12.2009 р. та 31.12.2009 р.; балансоутримувач не володіє інформацією щодо правових підстав використання сторонніми особами приміщень та не має повноважень щодо звільнення приміщень, оскільки не є їх власником (а.с. 97, т.1).

Відповідач листами № 14 від 09.03.2010 р. та № 15 від 08.03.2010 р. повідомляв ТОВ "Снукер і Ко" та ФОП Музику В. Я. про виявлення їх майна в орендованому ним приміщенні та просив їх звільнити (а. с. 93, 95, т.1).

Листом № 9/10 від 17.06.2010 р. відповідач звернувся до позивача, яким повідомив про перебування в об'єкті оренди інших осіб та просив звільнити орендоване майно (а.с. 96, т.1).

У листі № 2302-1578 від 12.07.2010 р. позивач зазначив про порушення відповідачем умов договору та передачу ним ТОВ "Снукер і Ко" та ФОП Музиці В.Я. в суборенду частини орендованих приміщень (а. с. 16, т. 1), у відповідь на який відповідач листом № 3/10 від 16.07.2010 р. повідомив позивача, що будь - яких договорів суборенди чи спільної діяльності між ним та ФОП Музикою В.Я. і ТОВ "Снукер і Ко" укладено не було (а.с. 17, т. 1).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що відповідач передав частину орендованого майна в суборенду чим порушив умови договору, а відтак просив розірвати договір оренди та виселити відповідача із приміщень. На підтвердження своїх позовних вимог позивач посилався на акти обстеження № 422 та № 423 від 15.06.2010 р. за якими встановлений факт перебування у приміщеннях - ФОП Музики В.Я., ТОВ "Снукер і Ко" та листи КРУ у м. Львові № 19-13/722 від 08.06.2010 р., № 19-13/1368 від 02.09.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, 30.12.2006 р. Львівським центральним парком культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького було укладено договори оренди з ТОВ "Снукер і Ко", а 31.01.2007 р. з ФОП Музикою В. Я.

Оскільки акти приймання-передачі приміщень відповідно до вимог ч. 2 ст. 795 ЦК України не були підписані між Львівським центральним парком культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького і ФОП Музикою В.Я. та ТОВ "Снукер і Ко", то господарські суди пришли до правильного висновку про необґрунтованість доводів позивача про передачу відповідачем приміщеннь іншим особам, а відтак і порушення відповідачем умов договору № 3-7424-10. При цьому, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, саме відповідач неодноразово звертався до позивача і балансоутримувача про наявність в орендованих ним приміщеннях майна інших суб'єктів господарювання та вчинняв дії, що були направленні на усунення перешкод в користуванні орендованого ним приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Ця норма узгоджується з ч. 2 ст. 651 ЦК України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, у зв'язку із тим, що відповідач впродовж 2010 - 2013 р. р. належним чином виконував умови оспорюваного договору, зокрема вчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, що підтверджується довідкою Центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького № 52 від 13.05.2013 р., а позивачем в силу ст. 33 ГПК України не було доведено, що відповідач порушив умови спірного договору, то господарські суди прийшли до правильного висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди, а відтак і виселення відповідача з орендованого приміщення.

Посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги матеріалами справи не підтверджуються, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Отже, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 10 вересня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2013 року у справі за № 914/1660/13 - без змін.