Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. - (доповідача),

Гольцової Л.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_4

на рішення господарського суду Одеської області

від 08.08.2013 року

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року

у справі № 916/1550/13

господарського суду Одеської області

за позовом Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_4

до Робітничого кооперативу "Лиманський"

про усунення перешкод в користуванні майном

та зустрічним позовом Робітничого кооперативу "Лиманський"

до Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_4

про виселення з приміщення

за участю представників:

позивача

(за первісним позовом) - не з"явились

відповідача

(за первісним позовом) - не з"явились

позивача

(за зустрічним позовом) - не з"явились

відповідача

(за зустрічним позовом) - не з"явились

В червні 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Робітничого кооперативу "Лиманський" про усунення перешкод в користуванні орендованим майном - приміщенням магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованим по АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання дотримання умов договору, зняття пломби на вхідних дверях та іншого втручання в орендовану будівлю до закінчення строку дії договору.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив усунути перешкоди в користуванні вищевказаним майном шляхом зобов'язання відповідача дотримання пункту 4.2. договору, посилаючись на автоматичне продовження на той же термін і на тих же умовах спірного договору.

Робітничий кооператив "Лиманський", в свою чергу, звернувся до цього ж суду з зустрічним позовом про виселення орендаря із займаного приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" у зв"язку з закінченням терміну дії договору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.08.2013 року (суддя Демешин О.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року (судді: Разюк Г.П., Петров М.С., Мацюра П.Ф.), в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено та виселено ФОП ОСОБА_4 з приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Робітничого кооперативу "Лиманський" 1 147 гривень судового збору.

В касаційній скарзі Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у зустрічному позові.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 01.06.2010 року між РК "Лиманський" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди об'єкта нерухомості, згідно якого кооператив передав ФОП ОСОБА_4 у строкове платне користування до 01.05.2013 року на умовах оренди приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташоване по АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4.2 договору, якщо орендар користується орендованим майном після закінчення строку договору, у разі відсутності заперечень зі сторони орендодавця, договір вважається укладеним на невизначений термін. Кожна із сторін договору має право відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону за один місяць.

Листами № 8 від 15.05.2013 р. та № 9 від 16.05.2013 р. РК "Лиманський" повідомлено ФОП ОСОБА_4 про необхідність звільнення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" у зв`язку з закінченням 01.05.2013 р. строку дії договору, які залишені без задоволення.

Первісні позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням мотивовані тим, що орендодавцем після 01.05.2013 року чиняться перешкоди орендарю у користуванні майном, незважаючи на те, що договір оренди продовжений.

Зустрічний позов про виселення орендаря з приміщення обгрунтований закінченням терміну дії договору та безпідставністю користуванням ним ФОП ОСОБА_4.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та дійшов вірного висновку про виселення відповідача з орендованого приміщення у зв"язку з закінченням 01.05.2013 року строку дії договору та відсутністю доказів на підтвердження факту укладення договору на новий термін.

При цьому, суди виходили з того, що повідомлення орендодавця про закінчення 01.05.2013 року строку дії договору оренди, заперечення щодо поновлення терміну його дії та необхідність звільнення об"єкта оренди надіслані орендарю своєчасно.

Факт невиконання орендарем зобов'язання про повернення орендованого майна після припинення договору оренди встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, підтверджено матеріалами справи і відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

В пункті 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" № 12 від 29.05.2013 року (v0012600-13) зазначено: "Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.".

Аналогічні положення викладені сторонами в пункті 4.2. договору.

Виходячи з приписів вказаних норм, та з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту порушення ФОП ОСОБА_4 обов"язку щодо повернення приміщення після закінчення терміну дії договору (після 01.05.2013 року) та відсутністю доказів на підтвердження факту укладення договору на новий термін, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарського суду Одеської області та Одеського апеляційного господарського суду про задоволення зустрічного позову шляхом виселення орендаря зі спірних приміщень.

Водночас, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що виселення ФОП ОСОБА_4 після закінчення терміну дії договору з орендованого приміщення виключає можливість усунення у судовому порядку перешкод у користуванні спірним об'єктом оренди, оскільки відповідно до ст. 785 та ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено у договорі. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту закінчення терміну дії договору, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення зустрічного позову щодо виселення орендаря з приміщення та, відповідно, відмову в задоволенні первісного позову про усунення перешкод у користуванні орендованим майном грунтуються на вимогах закону.

Доводи касаційної скарги щодо продовження строку дії спірного договору та незастосування судами попередніх інстанцій норм статті 763 ЦК України і статті 188 ГК України при вирішенні спору, відхиляються судовою колегією, як такі, що не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

В зв'язку з зазначеним, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, прийняті рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 року у справі № 916/1550/13 залишити без змін.