розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-12" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року у справі № 912/619/13 Господарського суду Кіровоградської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-12", м. Кіровоград, до: 1) Публічного акціонерного товариства "Омега Банк", м. Київ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Київська область; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4, м. Кіровоград, про визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.07, зареєстрованого в реєстрі за № 2739,

за участю представників сторін:

позивача - Захарченко І.В. (дов. від 11.04.13);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - Чернікова Л.І. (дов. № 806 від 26.12.13),

відповідача-3 - не з'явився;

третьої особи - не з'явився,

У квітні 2013 року позивач ТОВ "Партнер-12" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Сведбанк" про визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.07, зареєстрованого в реєстрі за № 2739.

Вказував, що 04.09.07, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором № 030/09.07/88-362КЛ від 04.09.07, між ЗАТ "Партнер" (правонаступником якого є ТОВ "Партнер-12", іпотекодавцем) та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (який змінив свою назву на ПАТ "Сведбанк", іпотекодержателем) був укладений іпотечний договір, згідно якого він передав банку в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: комплекс, що розташований під № 29а по вул. Мурманській в м. Кіровограді, який за згодою сторін оцінений в 43 914 доларів США.

Зазначав, що даний іпотечний договір зі сторони ЗАТ "Партнер" підписаний Головою правління товариства Васильєвим В.П., який діяв на підставі Статуту товариства та рішення загальних зборів ЗАТ "Партнер", оформленого протоколом № 11 від 30.07.07, яким останнього уповноважено на підписання зазначеного іпотечного договору.

Посилаючись на ту обставину, що рішення загальних зборів ЗАТ "Партнер", оформлені протоколом № 11 від 30.07.07, які були правовою підставою до укладення іпотечного договору від 04.09.07, були визнані недійсними рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.13 у справі № 912/141/13-г за позовом ОСОБА_8 до ПАТ "Партнер" про визнання недійсними рішень загальних зборів, позивач просив визнати зазначений іпотечний договір недійсним з підстав, що передбачені ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19 серпня 2013 року (суддя Болгар Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року (колегія суддів у складі: Науменка І.М. - головуючого, Павловського П.П., Кузнецова В.О.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на те, що на час укладення спірного договору Голова правління ЗАТ "Партнер" мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення даного договору, а визнання недійсним в судовому порядку рішення загальних зборів товариства про його уповноваження на укладення договору не є підставою до визнання останнього недійсним.

У касаційній скарзі ТОВ "Партнер-12", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 92, 98 ЦК України та ст.ст. 32, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.09.07, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором № 030/09.07/88-362КЛ від 04.09.07, між ЗАТ "Партнер" (правонаступником якого є ТОВ "Партнер-12", іпотекодавцем) та АКБ "ТАС-Комерцбанк" (який змінив свою назву на ПАТ "Сведбанк", іпотекодержателем) був укладений іпотечний договір, згідно якого іпотекодавець передав банку в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: комплекс, що розташований під № 29а по вул. Мурманській в м. Кіровограді, який за згодою сторін оцінений в 43 914 доларів США.

Судами встановлено, що зазначений іпотечний договір зі сторони ЗАТ "Партнер" підписаний Головою правління товариства Васильєвим В.П., який діяв на підставі Статуту товариства та рішення загальних зборів ЗАТ "Партнер", оформленого протоколом № 11 від 30.07.07, яким останнього уповноважено на підписання зазначеного іпотечного договору.

Приписами ст. 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про господарські товариства" та п.п. 12.2.1-12.2.3 Статуту ЗАТ "Партнер" виконавчим органом, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства, є правління, а його роботою керує Голова правління.

Правління вирішує всі питання діяльності товариства крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів, а Голова правління від імені товариства уповноважений одноособово укладати договори, угоди, контракти.

30.11.07 рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Партнер", оформленим протоколом № 11, вирішено виступити майновим поручителем ОСОБА_4 по його зобов'язаннях перед АКБ "ТАС-Комерцбанк" за кредитним договором щодо повернення кредиту в сумі 30 000 доларів США шляхом передачі в іпотеку належного товариству майна. Право підпису договору іпотеки та усіх супутніх документів надано Голові правління Васильєву В.П.

Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що Голова правління ЗАТ "Партнер" при укладенні та підписанні спірного іпотечного договору діяв у межах повноважень, визначених рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом № 11 від 30.11.07.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на ту обставину, що рішення загальних зборів ЗАТ "Партнер", оформлені протоколом № 11 від 30.07.07, які були правовою підставою до укладення іпотечного договору від 04.09.07, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.13 у справі № 912/141/13-г за позовом ОСОБА_8 до ПАТ "Партнер" про визнання недійсними рішень загальних зборів були визнані недійсними.

Проте, скасування рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.13 у справі № 912/141/13-г рішень загальних зборів акціонерів ЗАТ "Партнер" від 30.11.07 не може бути підставою для визнання недійсним іпотечного договору, підписаного Головою правління, оскільки не усуває факту законності дій останнього на час укладення спірного договору по виконанню рішень загальних зборів.

Крім того, спір у зазначеній справі є корпоративним, учасниками якого були акціонер і товариство, а відносини між банком і товариством засновано на цивільному договорі, тому вказане рішення господарського суду не стосується прав та обов'язків банку, який не є суб'єктом корпоративних відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.06.11 у справі № 4/105-10.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано відмовлено в позові.

Посилання касаційної скарги на наявність правових підстав до визнання спірного договору недійсним, не знайшли свого підтвердження при здійсненні судом касаційної інстанції перегляду оскаржуваних судових рішень, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111-7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.