Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на рішення від 15.08.2013 господарського суду Івано-Франківської області та постанову від 06.11.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 909/720/13 господарського суду Івано-Франківської області за позовом приватного підприємства "Рембудсервіс-Газ", м. Івано-Франківськ до Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про розірвання договору №33 від 27.06.2012 в судовому засіданні взяв участь представник

позивача Савчук В.Р., довір.

Приватне підприємство "Рембудсервіс-Газ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про розірвання договору № 33 від 27.06.2012 на закупівлю підрядних робіт за державні кошти на підставі статей 651, 848 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013 у справі № 909/720/13 (суддя Калашник В.О.) позов задоволено повністю, розірвано укладений між сторонами договір № 33 від 27.06.2012 на закупівлю підрядних робіт за державні кошти, стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 (судді: Бойко С.М. - головуючий, Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - третя особа) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення яким у позові відмовити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 525, 526, 651, 848 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). Скаржник зазначає про недоведеність факту істотного порушення відповідачем умов договору.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.06.2012 між сторонами був укладений договір № 33 на закупівлю робіт за державні кошти (далі - договір) та додаткова угода до нього від 20.12.2012 № 58/Д, відповідно до умов яких позивач протягом 2012-2014 років зобов'язався виконати роботи з реконструкції з розширенням терапевтичного відділення з влаштуванням кардіологічних палат ЦРЛ по вул. О.Грицея в м. Долині Івано-Франківської області, а відповідач - прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до п. 10.1 договору від набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014.

Пунктами 4.1 договору та 4.19 додатку № 1 до договору сторони погодили порядок розрахунків за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних робіт № КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт № КБ-3 щомісячними проміжними платежами в міру виконання робіт.

Згідно з умовами договору позивач протягом жовтня-грудня 2012 року виконав роботи загальною вартістю 482 394 грн., які були прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3.

Отже, сторонами дотримано встановленого чинним законодавством та договором порядку прийняття робіт, у тому числі щодо форм первинних документів, що свідчить про виникнення у відповідача обов'язку з оплати прийнятих ним робіт.

Однак у порушення приписів ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 ЦК України та умов договору свої зобов'язання щодо оплати робіт відповідач виконав лише частково. Сума заборгованості на момент надсилання позивачем пропозиції про розірвання договору (березень 2013 року) становила 111 714,04 грн., тобто була значною порівняно з загальним обсягом виконаних позивачем робіт.

Встановивши факт істотного порушення відповідачем умов договору щодо оплати виконаних робіт, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про наявність передбачених ст. 651 ЦК України правових підстав для розірвання договору.

Що стосується посилання позивача у якості підстави для розірвання договору також на приписи ст. 848 ЦК України, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано не врахував вказані позивачем обставини, як такі, що не були підтверджені належними та допустимими доказами. У зв'язку з чим відповідна правова підстава була правомірно виключена з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.

У силу приписів ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє виключно застосування судами норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з чим доводи касаційної скарги стосовно недоведеності обставин справи колегією суддів до уваги не приймаються.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі № 909/720/13 залишити без змін.