Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків,

на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2013

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013

зі справи № 922/770/13-г

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Харків,

до публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (далі - Товариство)

про стягнення штрафу та пені,

за участю представників сторін:

позивача - Харченко С.В.,

відповідача - Зубрича Д.О.,

Відділення звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства на підставі рішення адміністративної колегії позивача від 05.01.2012 № 2-К (далі - Рішення АМК) 34 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 34 000 грн. пені за прострочення сплати цього штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2013 (суддя Жиляєв Є.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 260.05.2013 (колегія суддів у складі: Россолов В.В. - головуючий суддя, судді Ільїн О.В., Тихий П.В.), позов задоволено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статті 56 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано обов'язковістю виконання чинного Рішення АМК, яке у встановленому порядку не скасовано та недійсним не визнано, а також правомірністю нарахування позивачем зазначеної суми пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2013 зі справи названі рішення місцевого суду від 02.04.2013 та постанову апеляційного господарського суду від 20.05.2013 скасовано та в задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано відсутністю підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій з огляду на порушення 09.01.2013 провадження у справі про банкрутство стосовно Товариства та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Верховного суду України від 24.12.2013 зі справи зазначену постанову суду касаційної інстанції від 16.07.2013 скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд. При цьому Верховний суд України виходив з того, що Вищим господарським судом України безпідставно застосовано до відносин сторін у цій справі положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати в частині стягнення пені внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти в цій частині нове рішення про відмову в її стягненні.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевий і апеляційний господарські суди, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених приписів норм матеріального і процесуального права, з огляду на те, що нарахування, застосовані Відділенням на підставі приписів Закону № 2210 (2210-14) , не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань, відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановивши те, що: постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 зі справи № 5023/1479/12, яка набрала законної сили, Товариству відмовлено в позові про визнання недійсним Рішення АМК; чинне та обов'язкове до виконання Рішення АМК, яким на Товариство накладено штраф у сумі 34 000 грн., одержано відповідачем 25.01.2012 і в добровільному порядку ним у передбачений законом двомісячний строк не виконано; позивачем правильно нараховано до стягнення пеню в розмірі 34 000 грн. (з огляду на тривалість несплати штрафу та законодавче обмеження її максимального розміру), -

дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності правових підстав для стягнення з Товариства 34 000 грн. штрафу та 34 000 грн. пені, а тому й правомірно задовольнили даний позов Відділення.

У свою чергу, й постанова Верховного Суду України зі справи є обов'язковою для всіх судів України (стаття 111-28 ГПК України).

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7 - 111-11, 111-28 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 зі справи № 922/770/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" - без задоволення.