головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів: Бернацької Ж.О., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі № 905/6033/13 господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК-Промбудмонтаж" до Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 200 179,60 грн., інфляційних втрат в сумі 400,36 грн., 3% річних в сумі 4 425,88 грн., пені в сумі 14 698,11 грн.

за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чиномвідповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.09.2013 у справі № 905/6033/13, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013, частково задоволено позовні вимоги ТОВ "ТВК-Промбудмонтаж" (Позивач), стягнуто з Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (Відповідач) на користь Позивача 200 179,60 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, 3% річних на суму 1 645,31 грн., 4 036,50 грн. судового збору, припинено провадження у справі в частині стягнення штрафу на суму 14 012,57 грн., у зв"язку з відмовою Позивача від позову в цій частині, в іншій частині позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на нормах цивільного і господарського права, зокрема, статей 525, 526, 530, 875, 882 Цивільного кодексу України, статей 193, 218 Господарського кодексу України, які регулюють загальні відносин про договірні зобов"язання і взаємовідносини за договором підряду.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 26.09.2013, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі № 905/6033/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТВК-Промбудмонтаж".

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що за умовами договору підряду № 054 від 28.11.2012 фінансування робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів, Відповідачем в межах виділених бюджетних асигнувань надано Головному управлінню Державної казначейської служби України в Донецькій області платіжні доручення на перерахування Позивачеві суми заборгованості, але у 2012 році платежі не здійснені, а на 2013 рік кошти на оплату робіт по договору підряду не надавалися.

Свої доводи Відповідач обґрунтовує нормами Бюджетного кодексу України (2456-17) , а саме: статтями 2, 3, 7, 48, 49 цього Кодексу та нецільовим використанням бюджетних коштів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Головним управлінням будівництва облдержадміністрації, перейменованого у Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВК-Промбудмонтаж" (Підрядник) укладено договір підряду № 054 від 28.11.2012, за умовами якого Підрядник мав виконати капітальний ремонт дошкільного навчального закладу в с. Рай-Олександрівка Слов'янського району, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи, виконані відповідно до проектно-кошторисної документації.

Пунктом 3.3 договору сторони встановили, що обсяг робіт на 2012 рік визначений згідно з виділеними бюджетними коштами і складає 285 969,60 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договору Замовником здійснена попередня оплата платіжним дорученням № U3920473 від 06.12.2012 на суму 85 790 грн.

На виконання договірних зобов'язань Позивачем виконані, а Відповідачем прийняті роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в № 1, № 2 за грудень 2012 року на загальну суму 285 969,60 грн.

28.12.2012 сторонами також підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт і затрат за формою КБ-3 на суму 285 969,60 грн.

Згідно з пунктами 4.3, 4.4, 4.5, 6.1.6 договору облік та оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акта виконаних підрядних робіт і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складених Підрядником за формами № КБ-2в, КБ-3 і переданих Замовнику, а Замовник після перевірки цих документів зобов'язаний здійснити оплату при наявності та в межах коштів, які зараховані на рахунок Замовника по об'єкту на дату підписання актів.

З урахуванням авансових платежів Відповідачем не оплачені виконані Позивачем роботи на загальну суму 200 179,60 грн.

Стаття 837 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідачем вимоги закону і умови договору виконані частково, виконані Позивачем роботи за договором підряду № 054 від 28.11.2012 Відповідачем прийняті, але в повному обсязі не оплачені, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про стягнення з Відповідача заборгованості за виконані роботи на суму 200 179,60 грн.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України з Відповідача стягнуто 3% річних у розмірі 1 645,31 грн.

Позивач відмовився від позовних вимог щодо стягнення з Відповідача штрафу на суму 14 012,57 грн., а тому місцевий господарський суд, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано в цій частині припинив провадження у справі.

Суди попередніх інстанцій не знайшли правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача інфляційних втрат на суму 400,36 грн., 3% річних на суму 2 780,57 грн. та 14 698,11 грн. - пені. Позивачем не оспорені судові рішення в частині відмови йому у позові в цій частині.

Доводи Відповідача, викладені в касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки між сторонами укладено цивільно-правових договір підряду і взаємовідносини сторін мають регулюватися нормами Цивільного і Господарського кодексів України (436-15) .

Стаття 1 Цивільного кодексу України виключає застосування до податкових і бюджетних відносин норм цивільного законодавства, а тому безпідставним є посилання Відповідача на те, що судами попередніх інстанцій не застосовані норми Бюджетного кодексу України (2456-17) .

Згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України, статтею 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов"язання.

В постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 вказується на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов"язання. В силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у даній справі.