Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 110 Голосіївського району" про стягнення 108240,73 грн. заборгованості за поставлений згідно з умовами договору природний газ в тому числі: 94009,18 грн. основного боргу, 6267,66 грн. інфляційних втрат, 7267,66 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 р. (суддя Шаптала Є.Ю.), позов задоволений частково, стягнуто з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація 110 Голосіївського району" на користь Публічного акціонерного товариства "Київгаз" основний борг за поставлений природний газ у сумі 23577,48 грн., відповідно розподілений судовий збір. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. (судді: Лобань О.І., Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) вказане судове рішення скасоване в частині відмови у позові щодо стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, в цій частині прийняте нове рішення, яким з відповідача на користь позивача стягнуто 2094,84 грн.- 3% річних та 2169,13 грн. інфляційних втрат. В решті стягнення сум річних та інфляційних втрат відмовлено. Відповідно розподілений судовий збір. В частині стягнення суми основного боргу судове рішення залишене без змін.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, з метою повного та всебічного розгляду справи ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (КП "ГІОЦ).

Не погоджуючись частково з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 32, 42, п.7 ч.2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Вимоги касаційної скарги заявник обґрунтовує тим, що суди невірно оцінили наявні в матеріалах справи докази щодо надходження платежів у спірний період.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація - 110 Голосіївського району" просить оскаржену постанову залишити без змін як законну та обгрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

01.01.2010 року між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація 110 Голосіївського району" та Публічним акціонерним товариством "Київгаз" було укладено договір на постачання природного газу № 190401. Предметом даного договору є постачання природного газу, технічне обслуговування і ремонт газопроводів, газового обладнання житла, яке знаходиться на балансі або в оперативному розпорядженні одержувача, перелік якого зазначається в додатку № 1 до договору та їх оплата.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 договору постачальник зобов'язався постачати природний газ мешканцям квартир в будинках, зазначених в додатку № 1 до договору; у встановлені строки проводити технічне обслуговування внутрішньо будинкових газопроводів, що належать одержувачу, і газового обладнання, підключеного до цих газопроводів; виконувати ремонт та заміну газового обладнання, відключати і підключати газові прилади згідно заявки населення та попередньої оплати цих робіт одержувачем; щомісячно пред'являти одержувачу платіжні вимоги-доручення для оплати ним нарахованої суми оплати за спожитий мешканцями квартир природний газ; за послуги по збору, зарахуванню та розщепленню платежів мешканців квартир за спожитий природний газ сплачувати платіж згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Пунктами 2.9, 2.10, 2.12 договору визначено, якщо одержувач користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати надходження до транзитного рахунку ГІОЦ грошових коштів мешканців квартир - безпосередніх споживачів газу за діючими тарифами по єдиних розрахункових книжках платників комунальних послуг. Якщо одержувач не користується послугами ГІОЦ КМДА з розщеплення платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, перераховувати на рахунок постачальника суму, яку сплатили мешканці квартир за спожитий природний газ. Суми коштів, які надійшли від уповноважених установ та організацій по відшкодуванню втрат за надання пільг та субсидій з оплати природного газу перераховувати постачальнику протягом 3-х банківських днів з дня отримання. Щоквартально проводити звірку розрахунків за газ та надані послуги.

На виконання умов договору в період з квітня 2010 року по грудень 2010 року, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, про що сторонами підписані відповідні акти приймання-передачі.

За поставлений природний газ позивачем виставлені рахунки на загальну суму 572757,72 грн. За даними КП "ГІОЦ" у вказаний період та в січні 2011 року на рахунок позивача від відповідача надійшло 470646,66 грн. Відділом субсидій та пільг Голосіїівської районної у м. Києві державної адміністрації шляхом зарахування коштів на рахунок позивача був зменшений борг відповідача за вказаний період на суму 50492,32 грн. Відповідно до актів приймання виконаних робіт (послуг) за травень - грудень 2010 року, січень 2011 року, підписаних сторонами та скріплених печатками без зауважень, роботи по збору платежів за газ виконані відповідачем у повному обсязі на загальну суму 28041,26 грн. Таким чином судами попередніх інстанцій встановлено, що розмір основного боргу відповідача перед позивачем у вказаний період становить 23577,48 грн.

Виходячи з вищезазначеної суми основного боргу судом апеляційної інстанції здійснено розрахунок сум інфляційних втрат та річних, які відповідно становлять 2169,13 грн. та 2094,84 грн.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням норм наведеного законодавства та встановлених обставин справи щодо виконання відповідачем не в повному обсязі (часткового виконання) своїх зобов'язань за договором з оплати за отриманий природний газ, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у вищезазначеній частині.

В силу вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Тому доводи касаційної скарги щодо заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та переоцінки доказів у справі не входять до кола повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскарженій постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київгаз" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у справі №910/8988/13 - без змін.