ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2014 року Справа № 910/2899/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Карабаня В.Я.,
суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Лещенко О.О.
від відповідача: Бойко М.О.
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р.
у справі № 910/2899/13 Господарського суду міста Києва
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства "Енергоринок"
про стягнення 261 806 820,57 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 р. (судді: Чорна Л.В., Гончаров С.А., Мартюк А.І.), у задоволені позовних вимог Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Вимоги касаційної скарги заявник мотивує тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою норми п. 10 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011р. (894-2011-п) , якими передбачено, що в разі списання заборгованості за електроенергію учасники процедури списання мають укласти відповідний договір, тоді як суди дійшли висновку, що укладення такого договору в даному випадку не потрібно.
У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Енергоринок" просить оскаржені судові рішення залишити без змін як законні та обгрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З метою впровадження ефективних механізмів організації оптового ринку електричної енергії та значного поліпшення стану справ із розрахунками за енергоресурси постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 2000р. № 755 "Про утворення державного підприємства "Енергоринок" (755-2000-п) на базі відокремленого підрозділу "Енергоринок" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" утворено Державне підприємство "Енергоринок".
Господарськими судами встановлено:
При створенні відповідача - Державного підприємства "Енергоринок" за розподільним балансом з позивачем - Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідачу було передано заборгованість станом на 01.07.2000 р. у розмірі 861403227,86 грн. за послуги з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, включаючи централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України.
30.05.2003 р. між Державним підприємством "Енергоринок" та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було укладено угоду № 1524/01/102/01-03 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якої встановлено порядок відстрочення оплати та погашення заборгованості відповідача перед позивачем, яка була передана відповідачу згідно роздільного балансу в сумі 861403227,86 грн. за послуги з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, включаючи централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України.
Згідно п. 1.1 Угоди, місячний платіж, тобто сума коштів, належна до перерахування Боржником Кредитору кожного місяця, починаючи з місяця, з початком якого закінчується період відстрочення за цією Угодою, дорівнює 3202242,49 грн., а згідно з п. 4.1 Угоди, Боржнику надавалась відстрочка на погашення заборгованості з дати набрання чинності цією Угодою (у відповідності з п. 5.10 Угоди - з 01.06.2003 р.), по 31.12.2005 р. включно.
Протягом 269 місяців після закінчення періоду відстрочення, Боржник зобов'язався сплачувати заборгованість у повному обсязі шляхом здійснення місячних платежів відповідно до умов Угоди. При цьому місячний платіж Боржником сплачується не пізніше останнього банківського дня кожного місяця (п. 4.2 Угоди).
Згідно п. 4.7 Угоди, якщо Боржник прострочить оплату місячного платежу (крім випадків, пов'язаних з форс-мажорними обставинами, передбаченими п. п. 5.4 та 5.5 цієї Угоди), кредитор повинен буде надати повідомлення про прострочення із здійснення платежу, а Боржник повинен буде сплатити протягом 20-ти банківських днів з моменту отримання цього повідомлення свої зобов'язання по сплаті місячного платежу (або неоплаченої його частки). У зворотному випадку Кредитор має право звернутись до суду за примусовим стягненням простроченої заборгованості.
Відповідачем здійснено оплату заборгованості за січень, лютий 2006 року та частково (в розмірі 777 063,61 грн.) - за березень 2006 року. За період з березня 2006 р. (рахуючи недоплачену частину) по грудень 2012 р. (включно), відповідачем мало бути сплачено ще 261806 820,57 грн.
28.03.2012 року сторонами складено Акт звірки розрахунків ДП "Енергоринок" з НЕК "Укренерго" за передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, включаючи централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергосистемою України станом на 1березня 2012року, куди увійшла і заборгованість за вказаною угодою.
12.05.2011 р. було прийнято Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , статтею 2 якого було визначено заборгованість, яка підлягає списанню.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 статті 2 Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списанню за умовами цього Закону підлягає заборгованість за електричну енергію у складі заборгованості ДП "Енергоринок" перед підприємством, що здійснює передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.
Згідно підпункту 2.3.5 пункту 2.3 статті 2 Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованість, яка підлягає списанню відповідно до підпунктів 2.3.1 - 2.3.4 пункту 2.3 цієї статті, включає заборгованість (у тому числі реструктуризовану) за електричну енергію та послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України та передачі електричної енергії магістральними електричними мережами, яка виникла станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Як вже було встановлено, позивач просить стягнути на його користь заборгованість за угодою від 30.05.2003 р. № 1524/01/102/01-03 про реструктуризацію заборгованості, яка була передана відповідачу згідно розподільного балансу станом на 01.07.2000 р. в сумі 861403227,86 грн. за послуги з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, включаючи централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України.
Згідно пункту 2.5 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2.5 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 8 серпня 2011р. № 894 (894-2011-п) "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", якою затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію та пунктом 15 розділу Списання заборгованості перед підприємством, що здійснювало передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, та зобов'язань із сплати на будівництво вітрових електростанцій згідно з Комплексною програмою будівництва вітрових електростанцій встановлено:
"Обсяг заборгованості, що підлягає списанню відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 статті 2 Закону ("Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"), визначається на підставі:
1) роздільного акта передачі на бухгалтерський облік державного підприємства "Енергоринок" заборгованості за надання послуг з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами і диспетчеризацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 2000 р. N 755 "Про утворення державного підприємства "Енергоринок" (755-2000-п) (Офіційний вісник України, 2000 р., N 19, ст. 780);
2) акта звіряння такої заборгованості (без урахування штрафних та фінансових санкцій). Пунктом 16 Порядку передбачено, що обсяг зобов'язань, що підлягають списанню відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 Закону, визначається на підставі акта звіряння заборгованості.
Як вбачається із встановлених господарськими судами обставин, в даному випадку йдеться про заборгованість за послуги з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, включаючи централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України, яка передана відповідно до роздільного акта передачі на бухгалтерський облік державного підприємства "Енергоринок" заборгованості за надання послуг з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами і диспетчеризацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 2000 р. № 755 "Про утворення державного підприємства "Енергоринок" (755-2000-п) та процедура списання якої врегульована вищенаведеними нормами названого Порядку.
З урахуванням встановлених обставин справи та норм наведеного законодавства господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що спірна заборгованість є списаною, тому правомірно відмовили у задоволенні позову.
Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскарженій постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. у справі №910/2899/13 - без змін.
Головуючий суддя Карабань В.Я. Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.