Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 у справі № 903/499/13 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Приватного підприємства "КОБЗАР-РЕМБУД"

про стягнення 30000,00 грн., за участю представників сторін від позивача: не з'явились, від відповідача: не з'явились,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у травні 2013 року звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного підприємства "КОБЗАР-РЕМБУД" про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 30000,00 грн. попередньої оплати за договором підряду № 15 від 12.07.2012.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.05.2013 у справі № 903/499/13 (суддя Філатова С.Т.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "КОБЗАР-РЕМБУД" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 30000,00 попередньої оплати та 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 у справі № 903/499/13 (колегія суддів у складі: Гулова А.Г. - головуючий, Маціщук А.В., Петухов М.Г.) скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.2013 у справі № 903/499/13. Прийнято нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства "КОБЗАР-РЕМБУД" 860,25 грн. витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 у справі № 903/499/13 скасувати, а рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.2013 у справі № 903/499/13 залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (замовником) та Приватним підприємством "КОБЗАР-РЕМБУД" (підрядником) 12.07.2012 укладено договір № 15, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик і своїми силами виконувати відповідно до умов договору роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її.

Згідно з пунктом 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом:

- оплати замовником після пред'явлення підрядником рахунка на оплату за виконані роботи або після підписання сторонами акта виконаних робіт. Розрахунок проводиться не пізніше 10-ти днів на підставі підписаних актів передання-прийняття робіт;

- попередньої оплати в розмірі 30% на закупівлю матеріалів і виконання робіт у сумі 30000,00 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 30-ти календарних днів з дня підписання договору.

Відповідно до пункту 10.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання пункту 4.1 договору, згідно з рахунком-фактурою № СФ-0000001 від 12.07.2012, позивачем перераховано відповідачу 30000,00 грн. попередньої оплати на придбання матеріалів та виконання робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями № 2464.268.1 від 13.07.2012 та № 66.57.1 від 17.07.2012.

Господарським судом Волинської області встановлено, що позивачем 09.04.2013 надіслано відповідачу претензію про повернення попередньої оплати в сумі 30000,00 грн., у зв'язку з невиконанням договору № 15 від 12.07.2012 з реконструкції нежитлового приміщення та відмовою від договору в односторонньому порядку.

Приймаючи рішення, Господарський суд Волинської області виходив з того, що позовна вимога про повернення попередньої оплати підлягає задоволенню, у зв'язку з невиконанням договору № 15 від 12.07.2012 щодо реконструкції нежитлового приміщення та відмовою від договору відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України.

Скасовуючи рішення Господарського суду Волинської області та постановляючи нове рішення про відмову в позові, Рівненський апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем не надано доказів розірвання договору або відмови від нього, строк дії договору не закінчився.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними висновки апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки у претензії позивача б/н від 08.04.2013 зазначено про повернення попередньої оплати та про відмову від договору на підставі статті 611 Цивільного кодексу України, у зв'язку з його невиконанням.

Таким чином, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 у справі № 903/499/13 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.2013 у справі № 903/499/13 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 у справі № 903/499/13 задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 у справі № 903/499/13 скасувати.

Рішення Господарського суду Волинської області від 30.05.2013 у справі № 903/499/13 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "КОБЗАР-РЕМБУД" (45100, Волинська область, Рожищенський район, м. Рожище, вул. Гагаріна, 14-а, ідентифікаційний код юридичної особи 37040122) на користь Фізичної осооби-підприємця ОСОБА_4 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1) 860,25 грн. витрат з оплати судового збору за подання касаційної скарги.