ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2014 року Справа № 904/2175/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 року у справі № 904/2175/13 за позовом прокурора Носівського району в інтересах держави в особі Відділу освіти Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області до малого приватного підприємства "Ладо" про стягнення збитків,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2012 року прокурор Носівського району звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти від 07.08.2012 року та повернення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 16 828,35 грн. у зв'язку з поставкою товару нижчої якості, ніж визначено тендерною документацією.
До початку розгляду справи в суді першої інстанції прокурор уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 16 828,35 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013 року (суддя Васильєв О.Ю.) в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 року (судді Крутовських В.І., Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі заступник прокурора Чернігівської області вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відзив на касаційну скарги від інших сторін до суду не надходили.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що Комітетом з конкурсних торгів Відділу освіти Носівської районної державної адміністрації на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі 09.07.2012 року розміщено інформацію про закупівлю Відділом освіти Носівської райдержадміністрації кам'яного вугілля марки АС в кількості 85 тонн.
За технічною частиною пропозиції переможця процедури торгів МПП фірмою "ЛАДО" запропоновано Відділу освіти вугілля марки АС, фракція 6-13, зольністю 15 відсотків, вологістю 5,0 відсотків та теплотою згорання 7000 ккал/кг, яке вироблено ТОВ "Донрозробка", Шахтарський район, Донецька обл., с. Стіжкове, вул. Садова, 1а.
МПП фірма "ЛАДО" закуповувало вугілля у ТОВ "Донрозробка" згідно дистриб'юторського договору від 10.01.2012 року № 9. При здійсненні закупівлі ТОВ "Донрозробка" надано сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик на вугільну продукцію марки А (АС-6-13), за яким зольність вугілля становить до 12%, вологість до 7% та теплота згорання не менше 7021 ккал/кг.
07.08.2012 року між Відділом освіти Носівської РДА та МПП фірмою "ЛАДО" за результатами конкурсних торгів укладено договір про закупівлю вугілля за державні кошти.
Згідно з п. 1.2. договору МПП фірма "ЛАДО" зобов'язалося поставити Відділу освіти до 31 грудня 2012 року вугілля кам'яне марки АС в кількості 85 тонн.
Договором закупівлі не було встановлено порядку приймання вугілля за якістю та не було визначено вимог до його якості.
На виконання вищезазначеного договору відповідачем було поставлено Відділу освіти Носівської райдержадміністрації 85 тонн вугілля на загальну суму 144 925 грн. за витратною накладною від 01.11.2012 року № 3 та складено акт прийому-передачі вугілля.
Предметом даного судового розгляду є вимоги замовника до постачальника про стягнення збитків за поставлений товар неналежної якості.
Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю обставин поставки товару неналежної якості.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Частиною 1 ст. 678 Цивільного кодексу України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Вимоги до порядку приймання продукції за якістю визначені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 року № П-7 (v0007400-66) (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 6 Інструкції (v0007400-66) приймання продукції за якістю і комплектності при іногородньому постачанні здійснюється на складі одержувача не пізніше 20 днів після її надходження на склад одержувача.
Згідно з п.п. 27-28 Інструкції (v0007400-66) про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується усіма особами, що беруть в цьому участь. У акті повинно бути вказано: час і місце складання акту, найменування одержувача продукції, прізвища і посади осіб, що брали участь у відборі зразків (проб); найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція; номер і дата рахунку-фактури і транспортної накладної, за якими надійшла продукція, і дата вступу її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції із складу постачальника - номер і дата накладної або рахунку-фактури, за якою здано продукцію; кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції; вказівка про те, що зразки (проби) відібрані в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами і договором, з посиланням на їх номер і дату; чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами; опечатані або опломбовані зразки (проби), чиїм друком або пломбою (відбитки на пломбах); інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважатимуть за необхідне включити в акт для детальнішої характеристики зразків (проб).
З відібраних зразків (проб) один залишається у одержувача, другий спрямовується виробнику (відправнику) продукції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка його якості була проведена прокуратурою без дотримання наведених вимог Інструкції (v0007400-66) щодо строків приймання продукції за якістю та з порушенням встановленого порядку відібрання проб вугілля, зокрема, граничний строк приймання замовником цього вугілля за якістю сплив після 20.11.2012 року, проте будь-яких претензій до закінчення цього строку позивачем не пред'являлося (про проведення відбору відповідача повідомлено листом від 26.11.2012 року та акти відбору проб складено 05.12.2012 року).
До того ж, залучені до матеріалів справи акти відбору зразків вугілля складені з порушенням вимог, встановлених п.п. 27, 28 Інструкції, оскільки їх зміст не відповідає таким вимогам.
Крім того, укладеним між сторонами договором про закупівлю товарів за державні кошти від 07.08.2012 року взагалі не передбачено умов, які б містили вимоги щодо якості вугілля.
Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність правових підстав за заявленими вимогами для стягнення з відповідача збитків, у зв'язку з відсутністю у договорі вимог щодо якості продукції та недотриманням визначених законодавством порядку та строку приймання продукції за якістю й обґрунтовано відмовили в позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 року - без змін.
Головуючий суддя С.Могил Судді Є.Борденюк І.Вовк