ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2014 року Справа № 918/349/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів: Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовичана постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 рокуу справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" до Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича про стягнення коштів та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Галата Віталія Васильовича до Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" про визнання недійсним договору та додаткової угоди
В С Т А Н О В И В:
у березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Великобурлуцький сироробний завод" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця Галата Віталія Васильовича 142 074,45 грн. заборгованості за товар, поставлений на умовах договору № 86-10 від 20.12.2010 року та додатків до нього.
До початку розгляду справи підприємець Галат В.В. звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" про визнання недійсним договору поставки № 86-10 від 20.12.2010 року та додаткової угоди № 1 до нього, як таких що не відповідають вимогам закону.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.05.2013 року первісний позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 91 148,56 грн. боргу, а в решті первісного позову відмовлено. У задоволення зустрічного позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 14.01.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача - підприємця Галата В.В., у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення у справі скасувати, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, взаємовідносини сторін врегульовані договором № 86-10 від 20.12.2010 року та додатковою угодою № 1 до нього, за умовами якого ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" (постачальник) зобов'язалось виготовити або поставити підприємцю Галату В.В. (покупець) товар (молоко, молочні та інші продукти харчування) в асортименті, об'ємі і цінам відповідно до заявок покупця, що узгоджуються сторонами та які зазначені у товарно-транспортних накладних, а останній прийняти цей товар та оплатити його вартість.
За п. 5.1 зазначеного договору, покупець здійснює оплату протягом 10-ти календарних днів з моменту поставки товару. Фактом оплати продукції є надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що на виконання умов договору за видатковими накладними № 9 від 02.01.2011 року, № 11 від 02.01.2011 року, № 115 від 12.01.2011 року, № 117 від 12.01.2011 року, № 263 від 22.01.2011 року, № 265 від 22.01.2011 року, № 317 від 25.01.2011 року, № 319 від 25.01.2011 року, № 503 від 05.02.2011 року, № 505 від 05.02.2011 року, № 636 від 11.02.2011 року, № 638 від 11.02.2011 року, № 809 від 19.02.2011 року, № 811 від 19.02.2011 року, № 959 від 26.02.2011 року, № 961 від 26.02.2011 року, № 1112 від 07.03.2011 року, № 1114 від 07.03.2011 року, № 1214 від 12.03. 2011 року, № 1216 від 12.03.2011 року, № 1435 від 28.03.2011 року, № 1437 від 28.03.2011 року, № 1587 від 31.03.2011 року, № 1586 від 31.03.2011 року, № 1751 від 09.04.2011 року, № 1761 від 09.04.2011 року, № 2018 від 20.04.2011 року, № 2184 від 28.04.2011 року, № 2186 від 28.04.2011 року, № 1503 від 14.05.2011 року, № 1504 від 14.05.2011 року, № 1667 від 25.05.2011 року, № 1668 від 25.05.2011 року, № 1715 від 29.05.2011 року, № 1716 від 29.05.2011 року, № 2268 від 16.07.2011 року, № 2269 від 16.07.2011 року, № 2331 від 23.07.2011 року, № 2333 від 23.07.2011 року, № 2459 від 06.08.2011 року, № 2461 від 06.08.2011 року, № 2525 від 14.08.2011 року, № 2526 від 14.08.2011 року, № 2600 від 20.08.2011 року, № 2601 від 20.08.2011 року, № 2684 від 31.08.2011 року,№ 2714 від 04.09.2011 року, № 2715 від 04.09. 2011 року, № 2802 від 11.09.2011 року, № 2803 від 11.09.2011 року, № 2874 від 17.09.2011 року, № 2875 від 17.09.2011 року, № 2999 від 30.09.2011 року, № 3004 від 01.10.2011 року, № 3006 від 01.10.2011 року, № 3068 від 08.10.2011 року, № 3069 від 08.10.2011 року, № 3155 від 18.10.2011 року, № 3184 від 22.10.2011 року, № 3186 від 22.10.2011 року, № 3262 від 29.10.2011 року, № 3263 від 29.10.2011 року, № 3369 від 12.11.2011 року, № 3372 від 12.11.2011 року, № 3421 від 19.11.2011 року, № 3422 від 19.11.2011 року, № 3485 від 26.11.2011 року, № 3486 від 26.11.2011 року, № 3523 від 30.11.2011 року, № 3599 від 10.12.2011 року, № 3649 від 18.12.2011 року, № 3651 від 18.12.2011 року, № 3770 від 30.12.2011 року, № 3771 від 30.12.2011 року, які підписані та скріпленні печатками сторін, позивач - ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод" поставив відповідачу - підприємцю Галату В.В. обумовлену продукцію на загальну суму 1 971 528, 20 грн., за яку відповідач розрахувався лише частково і з урахуванням зробленої йому знижки та враховуючи часткове повернення товару і зарахування зустрічних однорідних вимог, на час розгляду справи вартість не оплаченої продукції складає 91 148,56 грн., що підтверджується належними та допустимими доказами.
За таких обставин, коли відповідач належним чином не виконав взятий на себе обов'язок щодо вчасної та повної оплати поставленого йому товару, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 91 148,56 грн., обґрунтовано частково задовольнили первісний позов та разом з цим правомірно відмовили у зустрічному позові за недоведеності, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року - без змін.
Головуючий
Судді
М.І. Остапенко
П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко