ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2014 року Справа № 5015/1384/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів: Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер" про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер" 405 460 грн. заборгованості за поставлений товар, 2 803,76 грн. на відшкодування інфляційних втрат, 4 953,37 грн. 3 % річних, а всього - 413 217,13 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.05.2012 року позов задоволено в повному обсязі.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 14.01.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення у справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № А201103721 від 18.10.2011 року, за умовами якого ТОВ "Карпатнафтохім" (продавець) зобов'язався передати у власність ТОВ "Юпітер" (покупець) товар (фракцію С6-С8), а останній прийняти та розрахуватись за цей товар.
Відповідно до п. 5.1. зазначеного договору, покупець зобов'язався здійснити оплату за товар в гривнях протягом 10 (десяти) днів з дня відвантаження в розмірі 100 % вартості відвантаженої вартості товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.
Листами № 01-21-10/11 від 24.10.2011 року, № 1-17-10/11 від 17.11. 2011 року сторони узгодили поставку товару, а саме фракції С6С8 за ціною 8 700 грн. за 1 тону.
Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що на виконання умов зазначеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв 65,800 тон обумовленої продукції на загальну суму 572 460 грн., що ним не оспорюється, зокрема і у касаційній сказі, проте останній за цей товар розрахувався лише частково і на час розгляду справи судом його борг перед позивачем складає 405 460 грн., зазначене підтверджується належними та допустимими доказами, а тому за таких обставин місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції прийшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми заборгованості, з урахуванням його відповідальності за порушення грошових зобов'язань, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовано постановили про задоволення позову у повному обсязі, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року - без змін.
Головуючий
Судді
М.І. Остапенко
П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко