Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" на постанову від 07.11.2013 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 916/1548/13 господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко", Приватного підприємства "Вигода плюс" про стягнення 151 403,92 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД", Приватного підприємства "Вигода плюс" про визнання недійсним договору поруки

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" про стягнення 151403,92 грн. заборгованості за договором доручення про надання послуг в області транспортно-експедиторського обслуговування №01 від 22.03.2012 року, з яких 128000,00 грн. за послуги з організації знищення вантажу у контейнерах, 18951,14 грн. простою (демередж), та 4360,34 грн. за зберігання вантажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Руслан і К" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" та Приватного підприємства "Вигода Плюс" про визнання недійсним договору поруки від 22.03.2010 року, укладеного між ТОВ ВКП "Руслан і Ко" та ПП "Вигода плюс".

09.07.2013 року від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" надійшли доповнення до зустрічного позову, в яких останній просив судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" про забезпечення позову було задоволено. На час розгляду даної справи накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко", а саме: вантаж в контейнері DFSU 6483093 по коносаменту CNSIWL 50793, вартістю 17435,02 дол. США, що є еквівалентом 139358,11 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.08.2013 року (суддя Гут С.Ф.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" задоволено.

З Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" як солідарних боржників на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" стягнуто збитки у розмірі 151403,92 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3062,08 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 1700,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" відмовлено.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року (головуючий суддя Ярош А.І., судді Журавльов О.О., Савицький Я.Ф.) скасовано частково.

Резолютивну частину викладено в наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" задовольнити частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" 23403,92 грн. вартості демереджу та послуг зі зберігання контейнерів., 473,10 грн. судового збору.

Відмовити в позовних вимогах в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" вартості послуг з утилізації вантажу у розмірі 128000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" 1327,42 грн. судового збору за апеляційне провадження".

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року, а рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2013 року залишити в силі.

На думку заявника апеляційний суд не врахував, що повірений, згідно приписів статей 1000 та 1004 Цивільного кодексу України, має право на відступ від вказівок довірителя, керуючись охороною інтересів останнього.

Також заявник посилається на те, що оскільки вантаж у контейнерах був невизначений та такий, що не підлягав реалізації, у випадку не утилізації вантажу скаржником були б понесені додаткові витрати, пов'язані з компенсацією портам витрат на зберігання.

Заявник зазначає, що приймаючи рішення щодо утилізації вантажу скаржник перш за все діяв з метою понесення мінімально допустимих витрат щодо вантажу, які повинен за умовами договору доручення про надання послуг в області транспортно - експедиторського обслуговування №01 від 22.03.2010 року, укладеного між скаржником та відповідачем - 1, компенсувати скаржнику саме відповідач -1.

Також, на думку заявника, судом не застосовано статті 173, 174, 193 Господарського кодексу України та статті 526, 629 Цивільного кодексу України та невірно застосовано статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224, 225 Господарського кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 22.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" (повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" (довіритель) було укладено договір доручення №01 про надання послуг в області транспортно - експедиторського обслуговування, відповідно до умов якого Довіритель доручає, а Повірений за винагороду приймає на себе зобов'язання з організації транспортно-експедиторського обслуговування, здійсненню сухопутних та морських перевезень вантажів Довірителя в ІSО - стандартних морських контейнерах через Одеський/Іллічівський морський торговий порт як по території України, так і за її межами, в експортно-імпортних напрямах.

Згідно пункту 2.1.1 повірений зобов'язався представляти інтереси довірителя та діяти за його дорученням та за його рахунок у взаємовідносинах з портом, митними органами та іншими заінтересованими організаціями в частині організації та здійснення завантажувально-розвантажувальних робіт та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів довірителя.

Відповідно до пункту 2.1.3 договору № 01 від 22.03.2010 року у випадку можливості виконання зобов'язань повірений складає відповідний додаток, з зазначенням попередньої вартості, термінів, видів послуг і інших даних, необхідних йому для належного виконання зобов'язань, в рамках відповідної заявки довірителя.

Пунктом 2.1.4 договору доручення передбачено зобов'язання повіреного за дорученням та за рахунок довірителя укладати договори та угоди з транспортними, страховими та іншими організаціями з метою забезпечення виконання умов даного договору.

Відповідно до пункту 2.2.6 договору доручення довіритель зобов'язаний своєчасно оплачувати повіреному витрати за стивідорні, навантажувально - розвантажувальні роботи, демередж, штрафні санкції фрахт і ТЕО вантажів довірителя, згідно виставлених рахунків.

Пунктом 3.1 договору доручення, закріплено, що всі витрати за виконання повіреним зобов'язань за Договором компенсуються довірителем.

Відповідно до пункту 3.2 договору доручення, оплата за послуги повіреного, пов'язані з виконанням зобов'язань за даним договором, здійснюється довірителем на підставі рахунків повіреного. Довіритель здійснює оплату рахунків повіреного протягом 5-ти банківських днів з моменту їх виставлення.

У відповідності з пунктом 4.3.1 договору доручення, довіритель несе матеріальну відповідальність у розмірі фактичної шкоди за збитки, причинені Повіреному з його вини, та зобов'язаний відшкодувати їх.

Згідно пункту 4.3.3 договору доручення встановлено, що довіритель відшкодовує Повіреному всі витрати, фактично понесені останнім по виконанню даного доручення у випадку анулювання доручення, не пред'явлення вантажу або простою транспортних засобів за виною Довірителя, включаючи штрафи, пред'явленні транспортними організаціями до Повіреного, та оплачує відповідну плату за вже наданні послуги.

Судами встановлено, що на виконання умов договору доручення, Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "РУСЛАН І Ко" було доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" організувати транспортно - експедиторське обслуговування вантажу Довірителя - поліпропілену, що прибув у контейнерах ТСМU1229581 та ЕСМU1928275 по коносаменту ТSХН002104.

Зазначений вантаж був придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" у Компанії "Датанг Інтернейшенел Індастріал Ко Лімітед" відповідно до Контракту №1012НК від 31.10.2012 року, та поставлявся на умовах СІF Одеса, Іллічівськ порт України (ІНКОТЕРМС 2000).

На виконання доручення 09.01.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "РУСЛАН І Ко" був виданий на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" наряд №2 на організування транспортно - експедиторського обслуговування вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко", що прибув у контейнерах ТСМU1229581 та ЕСМU1928275 по коносаменту ТSХН002104, та довіреність за вих. №35.

Згідно Контракту №1012НК від 31.10.2012 року вантаж був поставлений на умовах поставки СІF (ІНКОТЕРМС 2000).

Відповідно до умов поставки СІF (ІНКОТЕРМС 2000) продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, продавець зобов'язаний оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Судами також встановлено, що прийняття ТОВ ВКП "Руслан і Ко" вищевказаного вантажу та оформлення наряду на його експедирування підтверджують те, що відповідно до умов поставки СІF зобов'язання продавця вантажу за договором перевезення (Контрактом №1012НК від 31.10.2012 року) з поставки вантажу виконані, вантаж переданий до подальшого використання покупцем - ТFD Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко".

Після доставки вантажу до порту призначення проведено лабораторні дослідження щодо відповідності фізико-хімічних властивостей вантажу заявленому в контракті №1012НК від 31.10.2012 року та коносаменті. Оскільки вантаж, що знаходився у вищезазначених контейнерах не відповідав заявленому, що підтверджується Результатами лабораторних досліджень №13-24572/1 та №13-24572/2 від 15.01.2013 року, 23.02.2013 року листом №15, ТОВ ВКП "Руслан і Ко" просив анулювати наряд №2, виданий на ім'я ТОВ "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД", на експедирування вказаного вантажу, що відбулося після закінчення щодо вказаного вантажу договору перевезення (Контракту №1012НК від 31.10.2012 року) та прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" на себе всіх ризиків та можливих витрат щодо придбаного вантажу.

Відповідно до коносаменту ТSХН002104, перевізником зазначеного вантажу та особою, якою було надано контейнерне обладнання для перевезення вантажу, виступала Компанія СМА ССМ (Франція, Марсель), агентом якої є ТОВ "СМА СІ ДЖІ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна".

18.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" та ТОВ "СМА СІ ДЖІ ЕМ ШІППИНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна" (Агент) було укладено Контракт про забезпечення договірних відносин в області морських перевезень №35/40/08 від 18.03.2008 року, відповідно до умов якого Агент має право стягувати з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" суми фрахту та демереджу на користь Компанії СМА СОМ тощо.

Компанією СМА СОМ (Лінія), агентом якої є Компанія "СМА СіДжіЕм Шіппінг Едженсі Україна" та яка здійснювала морське перевезення вантажу та надання контейнерного обладнання під завантаження вантажу, у зв'язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" від вантажу та його незатребуваності, були понесені збитки, пов'язані з простоєм контейнерного обладнання, його зберіганням тощо. Агентом Лінії були виставлені на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" рахунки на сплату демереджу у розмірі 18951,14грн. (без ПДВ) та послуг зі зберігання за контейнерами ТСМU1229581 та ЕСМU1928275 на суму 4360,34грн., в т.ч. ПДВ, які були сплачені останнім, після чого було заявлено даний позов.

Господарський суд першої інстанції приймаючи рішення виходив із того, що ТОВ "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" було надано достатньо належних та допустимих доказів заподіяння йому збитків в заявленій сумі саме внаслідок неправомірних дій ТОВ Виробничо-комерційне підприємство "РУСЛАН І Ко". Також суду визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню витрати за надання правової допомоги у розмірі 1700,00 грн. місцевий суд зазначив, що укладаючи договір поруки від 22.10.2010 року сторони договору досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, отже договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому немає підстав для визнання його недійсним.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення у відповідності до приписів статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

постанова господарського суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Так, згідно частини 1 пункту 4 статті 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Відповідно до статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення.

Як вбачається з резолютивної частини постанови, господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи частково рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" вартості послуг з утилізації вантажу у розмірі 128000,00 грн. про зустрічні позовні вимоги ТОВ ВКП "Руслан і К" до ТОВ "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" та ПП "Вигода Плюс" про визнання недійсним договору поруки від 22.03.2010 року, укладеного між ТОВ ВКП "Руслан і К" та ПП "Вигода плюс" не вказав, залишивши тим самим спір між сторонами у даній справі невирішеним.

Крім того, судом апеляційної інстанції не вирішено спір по решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРІН КОНТЕЙНЕР СЕРВІС ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко" та Приватного підприємства "Вигода плюс" солідарно, а також не розглянуто питання про розподіл витрат на послуги адвоката.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що апеляційним господарським судом при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази постанова у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.