головуючого Овечкіна В.Е., суддів Васищака І.М., Чернова Є.В., за участю представників: позивача -не з'явились, відповідача третіх осіб прокуратури-ОСОБА_1, -ОСОБА_1, -Гудименко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 5009/4165/12 за позовом Бердянського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Бердянської міської ради до (треті особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - Азовське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, ОСОБА_3) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного рибного промислу

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.09.2013 (судді: Зінченко Н.Г., Кагітіна Л.П., Науменко А.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013 (судді: Москальова І.В., Будко Н.В., Манжур В.В.), в позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Заступник прокурора Донецької області в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ч.2 ст. 1172 ЦК України, ст.ст. 37, 50, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 34, 63 Закону України "Про тваринний світ" та ст.ст. 43, 82, 111-12 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не виконані вміщені в постанові ВГСУ від 23.04.2013 вказівки щодо дослідження матеріалів кримінальної справи Бердянського міськрайонного суду №1-882/2011(801/72/2012), порушеної стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 249, ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України, оскільки суди не перевірили факту знаходження ОСОБА_2 на риболовецькому судні на момент виявлення правопорушення. Також заявник стверджує про те, що станом на 07.12.2010р. між відповідачем та ОСОБА_3 підрядні відносини були продовжені на підставі договору від 01.12.2010, а пред'явлення ОСОБА_3 інспектору Азоврибоохорони промислового талону на вилов риби від 01.12.2010 № 4 в момент виявлення правопорушення (7 грудня 2010 року о 15 год. 30 хв.) є підтвердженням здійснення ОСОБА_3 незаконного вилову бичка механічною драгою саме за дорученням фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Крім того, скаржник вказує на суперечливість висновку судів попередніх інстанцій про те, що дія цивільно-правових угод, укладених між відповідачем та ОСОБА_3, поширюється лише на нічний час, зазначений у технологічному процесі від 16.04.2010, затвердженому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 Разом з тим, заявник звертає увагу на те, що вилучені відділом Азоврибоохорони 1041кг незаконно виловленого бичка та передані відповідачу на відповідальне зберігання згідно з актом опису, були передані ФОП ОСОБА_2 на реалізацію ПП ОСОБА_4 згідно накладної № 12 від 07.12.2010. При цьому, вага вилученої у порушника та переданої йому на зберігання риби є аналогічною вазі бичка, переданого відповідачем на реалізацію.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення та правильності юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача, третьої особи та прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Запорізької області з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

07.12.2010р. державним інспектором Азовдержрибоохорони складений протокол № 034433/034434 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що в квадраті 23-з Азовського моря 07.12.2010 р. ОСОБА_3, відповідальний за лов бригадир ФОП ОСОБА_2, згідно талону №4 від 01.12.2010 на судні СМБ-40 ЯЗП 3188а здійснював промисловий лов з порушеннями, а саме: лов здійснював забороненим приладом лову - бичковою драгою, замість вказаного в талоні приладу лову - волокуші, та виловив рибу: бичок вагою 1041кг. Використання бичкової драги в даний період заборонено. З рапорту держінспектора Азоврибоохорони вбачається, що порушення виявлено близько 15 год. 30 хв.

Іхтіологом І категорії Бердянського територіального відділу Азовдержрибоохорони відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12.07.2004 № 249/273, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за №1446/10045 (z1446-04) , здійснений розрахунок б/д збитків до протоколу № 034433/034434 від 07.12.2010, розмір яких склав 65509,96 грн.

Постановою Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора від 04.01.2011 стосовно бригадира ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3, порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 249, ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України, за результатами розгляду якої постановою Бердянського міськрайсуду Запорізької області від 23.05.2012, яка набула чинності 31.05.2012 р., ОСОБА_3 на підставі ст. 48 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 249, ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення 65509,96 грн. шкоди, заподіяної незаконним рибним промислом на підставі ст. 1172 ЦК України.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Для виникнення у особи обов'язку з відшкодування шкоди відповідно до вимог ч.2 ст. 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв'язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб'єктивного складу відповідних відносин, зокрема наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника.

Суд першої інстанції при новому розгляді справи, виконавши вимоги постанови Вищого господарського суду України у цій справі, витребував від Бердянського міськрайонного суду Запорізької області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 із залученням відповідних копій доказів до матеріалів даної справи.

Матеріали справи доводять, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір підряду від 25.11.2010, згідно з яким, з висновку прокурора, ОСОБА_3 виконував обов'язки бригадира бригади прибережного лову ФОП ОСОБА_2, припинив свою дію з 29.11.2010р., враховуючи заяву від 29.11.2010 про відмову ОСОБА_3 від раніше укладеного сторонами договору підряду від 25.11.2010, яка в оригіналі була приєднана до кримінального провадження, а також з огляду на зміст договору, за яким обов'язки бригадира ОСОБА_3 повинен був виконувати у період осінньої путини, тобто по останній день остатнього місця осені включно (по 30.11.2010 р. включно).

В подальшому, на підставі цивільно-правових угод від 01.12.2010 та 04.12.2010, укладених між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останній прийняв до виконання наступні роботи: лов риби (з 06.12.2010 р. по 31.12.2010 р.), вихід в море (2 дні: 7 й 9) та перегін судна до місця промислу та назад, управління судном відповідно.

Висновок суду першої інстанції про те, що згідно цивільно-правової угоди від 01.12.2010 р. відповідачем ОСОБА_3 було надано завдання на лов пелінгаса волокушею з 18 години вечора і до початку світанку, а цивільно-правовою угодою від 04.12.2010 р. на разову операцію - перегін судна, за якою ОСОБА_3 виступав у якості судноводія, підтверджується у сукупності наступними доказами у справі.

11.04.2010 р. на виконання вимог п.1.2. Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 № 623/404 (z1458-05) , відповідачем був затверджений Технологічний процес лову волокушею в Азовському морі, яким передбачено технологічна операція № 4. Зі змістом зазначеної технологічної операції ОСОБА_3 ознайомлений 01.12.2010 р. та 04.12.2010 р.

Згідно Технологічного процесу, дія цивільно-правової угоди від 01.12.2010 розповсюджується на лов піленгаса волоком, який має проводитися з 18:00 години до початку світанку. Закінчення обов'язків бригадира (відповідального за лов) підрядника відбувається в момент останнього запису в журналі.

Як вбачається з журналу реєстрації виходу на лов рибаків, він містить наступні записи: " 06.12.2010 р. 18-00 годин ОСОБА_3 ОСОБА_2 СМБ-40 3188А. 07.12.2010 р. 08-00 годин зданий промисловий талон №4, промисловий журнал 8-15 годин. 07.12.2010 р. 15-15 годин отриманий промисловий журнал і промталон № 4".

У виписці з довідки про прийняту кількість риби ТОВ "Базового азовського рибопереробного комплексу" від 07.12.2010 № 185, яка адресована начальнику Бердянського тервідділу Азовдержрибохорони визначено, що 07.12.2010 р. проведено приймання риби об'ємно-вісовим способом по видам піленгас (11700кг) та бичок (22600кг). За № 18 значиться ОСОБА_2 (час здачі 8-00 годин): піленгас (629кг), бичок (1041кг), в підтвердження чого до матеріалів справи надано також журнал вхідного контролю якості. В подальшому відповідач передав на реалізацію піленгас (629кг) та бичок (1041кг) ПП ОСОБА_4, що підтверджується накладною № 12 від 07.12.2010 та довідкою Бердянської міської державної лікарні ветеринарної медицини № 125 від 27.12.2010.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 у момент незаконного рибного промислу перебував на належному йому судні СМБ-40 ЯЗП-3188а та безпосередньо керував виловом бичка механічною драгою не підтверджено змістом протоколу адмінпорушення та іншими доказами, що були складені 07.12.2010 р., які не містять зазначення відповідача в якості присутніх 07.12.2010 р. осіб, як і відсутній його підпис на таких документах.

Щодо наявності у ОСОБА_3 в момент складення адмінпротоколу талону № 4, на який прокурор посилається в обґрунтування своїх доводів, то згідно Журналу реєстрації виходу на лов рибаків 07.12.2010 р.о 08-00 годині талон № 4 ОСОБА_3 був зданий, а 07.12.2010 р. о 15-15 годин був ним отриманий, в той час як рапорт держінспектора від 07.12.2010, акт обстеження транспортного засобу, приладу лову, добутої риби та морепродуктів від 07.12.2010 свідчать про виявлення держінспектором Азоврибохорони на судні СМБ 40 порушника ОСОБА_3, драги та риби-бичка о 15-30 та 16-30 відповідно.

В матеріалах справи відсутні докази наявності між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору підряду на лов бичка 07.12.2010 р. з 09:00 години до 16:00 години, за яким ОСОБА_3 виконував обов'язки бригадира бригади прибережного лову, а також наявність завдання замовника на виконання підрядних робіт по незаконному вилову риби.

За таких обставин, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати, що відповідач, будучи замовником за договором підряду, зобов'язаний відшкодувати шкоду в силу приписів ч.2 ст. 1172 ЦК України.

Проте, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в: порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин, тощо. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Пунктом 13.2 Режиму спеціального промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2010 році, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України від 26.07.2010 № 267 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2010р. за №661/17956 (z0661-10) , дозволено ведення промислу бичків механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від краю Бердянської коси до маяка острова Бирючий на відстані від берега до 30 миль на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "край Бердянської коси - буй Єленінської банки (46 град. 35,7' пн.ш., 37 град. 24,3' сх.д.) - буй Железинської банки (46 град. 13,5' пн.ш., 37 град. 25,0' сх.д.)" та ручними драгами, волоками, ятерами вздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до краю Бердянської коси, на відстані від берега до 12 миль - до 30 листопада.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на незаконність здійснення ОСОБА_3, як підрядником ФОП ОСОБА_2, 07.12.2010р. рибного добувного промислу та обумовлену цим наявність передбачених ст. 1172 ЦК України підстав для відшкодування 65509,96 грн. шкоди, заподіяної державним інтересам внаслідок дій підрядника за завданням замовника.

Відповідно до ч.2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Як встановлено судами, на підставі цивільно-правових угод від 01.12.2010 та від 04.12.2010, укладених між ФОП ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_3, останній прийняв до виконання наступні роботи: лов риби (з 06.12.2010 р. по 31.12.2010 р.), вихід в море (2 дні: 7 й 9 грудня 2010 року) та перегін судна до місця промислу та назад, управління судном відповідно.

07.12.2010 р. державним інспектором Азовдержрибоохорони відносно ОСОБА_3 складений протокол №034433/034434 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що в квадраті 23-з Азовського моря 07.12.2010р. відповідальний за лов бригадир ОСОБА_3 не самовільно, а на підставі талону № 4 від 01.12.2010, виданому відповідачу, на судні СМБ-40 ЯЗП 3188 а здійснював промисловий лов з порушеннями.

Відтак, наведене не виключає наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_3, будучи підрядником за цивільно-правовою угодою від 01.12.2010, здійснював 07.12.2010 р. промисловий лов за дорученням ФОП ОСОБА_2 як замовника.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з п.3 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту п.3 ст. 111-9 та ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для судів першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.05.2012 у кримінальній справі №1-882/2011 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки. Цивільний позов Бердянського міжрайонного природоохоронного прокурора залишено без розгляду.

Згідно з ч.3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

З врахуванням положень ч.3 ст. 35 ГПК України, постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 у даній справі було доручено суду першої інстанції при новому розгляді справи витребувати з Бердянського міськрайонного суду кримінальної справи № 1-882/2011(801/72/2012) за обвинуваченням ОСОБА_3 по ч.1 ст. 249, ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України з метою перевірки чинності виправдувального вироку від 30.09.2011 по кримінальній справі № 1-165/11, яким встановлено певні факти, що мають преюдиціальне значення для даного спору, зокрема, щодо спільного вчинення ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 07.12.2010р. дій по вилову риби.

Однак, незважаючи на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.07.2013 про витребування доказів, копії матеріалів вказаної кримінальної справи у даній господарській справі відсутні. При цьому, судами помилково не враховано та не відхилено наявний у справі протокол допиту обвинуваченого від 24.01.2011 (а.с.20 том 3), з якого вбачається визнання ОСОБА_3 факту перебування ОСОБА_2 на судні 07.12.2010 р. та спільний вилов ними риби в денний період аж до моменту виявлення правопорушення працівниками рибінспекції.

Таким чином, суди при новому розгляді справи не спростували доводи прокуратури щодо факту знаходження ОСОБА_2 на риболовецькому судні на момент виявлення правопорушення 07.12.2010 р., оскільки не дослідили належним чином матеріалів кримінальної справи Бердянського міськрайонного суду № 1-82/2011(801/72/2012), порушеної стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 249, ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України, на предмет того, чи мала місце вказана подія.

Судами також безпідставно залишено поза увагою ті обставини, що сама по собі обставина розробки та затвердження ФОП ОСОБА_2 11.04.2010 р. технологічного процесу лову волокушею в Азовському морі (а.с.43 том 1), за умовами якого ОСОБА_3 задля досягнення високого фінансово-економічного результату роботи судна рекомендовано здійснювати вилов піленгаса волокушею з 18 години вечора і до початку світанку, жодним чином не спростовує наявність завдання замовника на вилов іншої риби (бичка) в інший (денний) період (з 9 до 16 год.), оскільки це не заборонено ані укладеними між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 цивільно-правовими угодами від 01.12.2010 та від 04.12.2010, ані талоном від 01.12.2010 №4, ані самим технологічним процесом.

Крім того, колегія вважає такими, що заслуговують на увагу суду посилання скаржника на той факт, що вилучені відділом Азоврибоохорони та передані відповідачу на відповідальне зберігання 1041кг незаконно виловленого бичка, 07.12.2010 р. були передані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на реалізацію фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 згідно накладної № 12 від 07.12.2010 (а.с.62 том 2. При цьому, вага вилученої у порушника та переданої йому на зберігання риби є аналогічної вазі бичка, переданого відповідачем на реалізацію.

Наведене не виключає наявність достатніх підстав вважати, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи, а відповідач, в свою чергу, будучи замовником за договором підряду від 01.12.2010, зобов'язаний відшкодувати завдану підрядником шкоду в силу приписів ч.2 ст. 1172 ЦК України, оскільки промисловий вилов риби є об'єктивним наслідком виконання підрядником робіт за завданням замовника, а саме за участю замовника та на підставі виданого йому промислового талону № 4 від 01.12.2010 з подальшою реалізацією відповідачем незаконно виловленого бичка (1041 кг) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 згідно накладної від 07.12.2010 № 12.

Відтак, касаційна інстанція визнає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність тих обставин, що, здійснюючи лов бичка механічною драгою в басейні Азовського моря 07.12.2010 р., ОСОБА_3 (підрядник) діяв в межах цивільно-правових відносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (замовник) та за завданням останнього, що унеможливлює застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди відповідно до ч.2 ст. 1172 ЦК України.

Водночас, відповідач не позбавлений права звернутися до підрядника з відповідними вимогами в регресному порядку, якщо доведе, що підрядник діяв самовільно, а не за завданням замовника.

Отже, суди попередніх інстанцій ухилилися від виконання вміщених в постанові ВГСУ від 23.04.2013 вказівок щодо встановлення обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення (збитків, протиправної поведінки відповідача, його вини, причинно-наслідкового зв'язку), за наявності яких настає цивільна відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Всупереч приписам ст. 101 ГПК України апеляційний суд помилково не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, зокрема, не відхилив та не спростував посилання скаржника на накладну №12 від 07.12.2010, а також не дослідивши матеріалів кримінальної справи № 1-882/2011(801/72/2012) за обвинуваченням ОСОБА_3 по ч.1 ст. 249, ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України, належним чином не перевірив факту знаходження ОСОБА_2 на риболовецькому судні на момент вчинення правопорушення.

Отже, судом апеляційної інстанції, як і судом першої інстанції, всупереч вимог ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України при новому розгляді справи не виконано в повному обсязі вказівки касаційної інстанції, вміщені в постанові ВГСУ від 23.04.2013.

Наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо наявності чи відсутності завдання шкоди рибним ресурсам держави внаслідок дій контрагента відповідача за договором підряду, протиправної поведінки та вини порушника, причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями підрядника та шкодою, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст. 111-7 ГПК України) та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням судами обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Зважаючи на те, вищезгадані порушення норм процесуального права (ст.ст. 43, 84, 101, 105, 111-12 ГПК України), які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія з урахуванням вимог п.3 ст. 111-9 ГПК України вбачає достатні правові підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування рішення та постанови і повторної передачі справи на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.