головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів: Бернацької Ж.О., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у справі № 917/1209/13 господарського суду Полтавської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" про стягнення неустойки та штрафу в сумі 30 446,26 грн.

за участю представників від: позивача Максименко А.Ю. (довір. 15.01.2013) відповідача Ботош О.І. (довір. від 21.01.2014) Галата С.В. - директор

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.09.2013 у справі № 917/1209/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" (Відповідач) на користь Позивача неустойку в розмірі 9 953,50 грн. та 20 492,76 грн. - штрафу. На Відповідача покладено судові витрати на суму 1 720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 05.09.2013, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору підряду на проведення робіт № 40-15-17 від 04.09.2012, укладеного між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (Замовник) та ТОВ "Легбудпроект" (Підрядник), Підрядник зобов'язався здійснити своїми силами і засобами роботи з ремонту покрівлі ФЛЦ в вісях 3-33 (6-7 прогін); Ж2-К за виключенням покрівлі ліхтарів і здати Замовнику у встановлений термін, визначений договором, об'єкти відповідно до кошторисної документації, технічного завдання і графіка виконання робіт та оплати за поставлені Підрядником матеріали, а Замовник зобов'язався передати Підряднику у встановленому договором порядку затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт, а також прийняти від Підрядника згідно з актом виконаних робіт об'єкти та оплатити виконані роботи, згідно з умовами договору.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору роботи повинні бути виконані в термін 47 календарних дня, з моменту передачі Підряднику матеріалів, що оформляється актом приймання-передачі давальницьких матеріалів та надання Підряднику Замовником доступу до об'єкта, що оформлюється актом-допуску. Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акта виконаних робіт.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що передача робіт Підрядником і приймання їх Замовником здійснюється шляхом підписання акта виконаних робіт.

Згідно з пунктом 10.2 договору за порушення строків виконання робіт з вини Підрядника, встановлених у пункті 4.1 договору, останній сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0.1% від вартості не виконаних робіт за кожен день. За прострочення виконання робіт, з вини Підрядника, понад 30 днів додатково - сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Між сторонами підписано акт № 397 від 12.09.2012, яким підтверджується передача Підряднику давальницьких матеріалів та підписано акт-допуск для проведення будівельно-монтажних робіт на території підприємства від 12.09.2012.

Підрядником проведено підрядні роботи, які прийняті Замовником та між сторонами підписано акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт і акт від 03.12.2012 "Про закінчення робіт по ремонту покрівлі ФЛЦ в вісях 3-33".

ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Легбудпроект" 9 953,50 грн. - неустойки та 20 492,76 грн. - штрафу.

Позов мотивовано тим, що Відповідачем, в порушення умов договору, було допущено порушення строків виконання робіт з вини Підрядника на 34 дні з 31.10.2012 по 03.12.2012, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних робіт, підписаним зі сторони Позивача головним інженером, а зі сторони Відповідача - директором ТОВ "Легбудпроект" 03.12.2013.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги вказав на їх обґрунтованість.

Судові рішення мотивовані статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Умовами договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків виконання робіт з вини Підрядника, встановлених у пункті 4.1 договору. Так, Підрядник зобов'язався сплатити Замовнику неустойку у розмірі 0,1% від вартості не виконаних робіт за кожен день та за прострочення виконання робіт, з вини Підрядника, понад 30 днів додатково - сплатити штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Суди дійшли висновку, що матеріалами справи підтверджується, що Відповідачем виконані підрядні роботи з порушенням строку, встановленого договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Відповідача штрафних санкцій за порушення строків виконання договірних зобов"язань.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору роботи повинні бути виконані в термін 47 календарних дня, з моменту передачі відповідачу матеріалів позивача, що оформляється актом приймання-передачі давальницьких матеріалів та надання відповідачу позивачем доступу до об'єкту, що оформлюється актом-допуску. Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акта виконаних робіт.

Відповідно до частини 4 статті 882 даного Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Взаємовідносини сторін договору підряду також регулюються Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 (668-2005-п) , де пунктом 91 передбачено, що передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

В пунктах 17, 18 даних Умов зазначено, що строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо). Датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником.

Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт зі сторони Замовника підписано головою правління Черненко Д.О. 06.12.2012, акт "Про закінчення робіт по ремонту покрівлі ФЛЦ в вісях 3-33" затверджено 03.12.2012.

Оскільки, термін виконання робіт складає 47 календарних днів, як передбачено договором підряду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що роботи повинні були бути виконані та здані Позивачу до 31.10.2012, тому виконання робіт прострочено на 34 дні.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт, встановлених у пункті 4.1 договору, Підрядник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,1% від вартості не виконаних робіт за кожен день, а за прострочення виконання робіт, з вини Підрядника, понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню, на підставі пункту 10.2 договору, неустойка в розмірі 9 953,50 грн. та 20 492,76 грн. - штрафу.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Колегією суддів Вищого господарського суду України не приймаються до уваги посилання скаржника щодо неотримання позовної заяви, оскільки в матеріалах справи містяться докази такого направлення, крім того, питання направлення позовної заяви вирішується судом першої інстанції при прийнятті позовної заяви та не є підставою для скасування судового рішення.

Відповідач посилається в касаційній скарзі на норми статті 853 Цивільного кодексу України, відповідно до якої замовник зобов"язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, оскільки в акті від 03.12.2012 "Про закінчення робіт по ремонту покрівлі ФЛЦ в вісях 3-33" зазначено про відсутність зауважень щодо якості виконаних робіт, а не щодо строків їх виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект", оскільки рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги акти про призупинення виконання підрядних робіт, оскільки відповідно до пункту 9.3 договору, відповідний акт повинен складатися сторонами договору. Відповідач вказує на те, що акти складені в односторонньому порядку. До матеріалів справи не надано доказів повідомлення Замовника про призупинення підрядних робіт, у зв"язку погодними умовами. Крім того, вказані акти не були надані до суду першої інстанції та останньою не досліджувалися.