ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2014 року Справа № 912/167/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Кочерової Н.О.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2013 року
у справі № 912/167/13-г
господарського суду Кіровоградської області
за позовом прокурора Голованівського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Аграрний фонд України
до агрофірма "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 431 078,93 грн.
за участю представників
позивача - Пронін О.А.
відповідача - не з'явився
прокуратури - Гудименко Ю.В.
ВСТАНОВИВ:
У 2013 році Прокурор Голованівського району в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Аграрного фонду звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до агрофірми "Хлібороб" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 631 804 грн. 06 коп., з яких: сума штрафу у розмірі 20%, що становить 374851 грн. 24 коп., пеня у розмірі 0,1%, що становить 116203 грн. 88 коп., траф у розмірі 7% на суму 131197 грн. 93 коп. 3% річних у сумі 9551 грн.
Заявою від 08 квітня 2013 року прокурор зменшив розмір позовних вимог.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2013 року (судді Тимошевська В.В., Шевчук О.Б., Поліщук Г.Б.) позов задоволено. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крутеньке" на користь Аграрного фонду України 431078,93 грн. заборгованості, з них: 374851,24 грн. штрафу та 56227,69 грн. пені. Та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2013 року (судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2013 року у справі № 912/167/13-г скасовано. Прийняте нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2013 року скасувати, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2013 року залишити без змін.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що аграрним фондом України проведено форвардні закупівлі за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом укладення 24 травня 2012 року на Аграрній біржі з сільськогосподарським товаровиробником - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Крутеньке" (Продавець) форвардного біржового контракту № 754 Ф за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 21 лютого 2008 р. N 77 (z0204-08) .
За умовами контракту Продавець передає Покупцю, Аграрному фонду України, у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
Кількість - 981,800 тонн; ціна за одиницю товару (тону) 1 909,00 грн. (п.п. 1.2,1.5 Контракту).
Загальна вартість товару - 1874256,20 грн. Термін поставки - до 01 листопада 2012 року на умовах EXW ТОВ "Голованівське ХПП". Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передачі товару на базисі поставки - EXW "Голованівське ХПП" ( п. п. 1.4., 1.6., 2.1., 2.2. контракту).
Відповідно до п.п. 5.1. - 5.3. Контракту покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладення контракту на торгах зобов'язується перерахувати авансовий платіж в розмірі 50% від суми контракту. Продавець у день надходження авансового платежу на свій рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму. Остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки Товару і надання документів, передбачених пунктом 3.3. та виконання пункту 4.1. контракту.
Згідно п.6.7. Контракту, у разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає своїх зобов'язань у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання своїх зобов'язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі.
На виконання умов форвардного контракту Аграрний фонд України 20 липня 2012 року платіжним дорученням № 1127 від 02 липня 2012 року здійснив 50% передплату вартості товару в розмірі 937128,10 грн.
В цей же день 20 липня 2012 року відповідач направив позивачу повідомлення про відмову в повному обсязі від виконання зобов'язання за форвардним біржовим контрактом № 754 Ф від 24 травня 2012 року. Відмова мотивована тим, що покупець не виконав свого обов'язку по здійсненню попередньої оплати за товар у строки і розмірі, встановлені Контрактом, а тому на підставі ст. 538 та пункту 6.7. контракту відмовляється від виконання своїх обов'язків з поставки товару.
Позивач 03 вересня 2012 року направив на адресу відповідача вимогу щодо поставки товару.
У відповідь на дану вимогу відповідач листом від 14 вересня 2012 року повторно підтвердив свою відмову від прийняття виконання зобов'язання по оплаті товару та щодо відмови в повному обсязі від виконання своїх зобов'язань по поставці товару з підстав зазначених в повідомленні про відмову від 20 липня 2012 року.
Платіжним дорученням № 730 від 07 листопада 2012 року відповідач здійснив повернення попередньої оплати.
У зв'язку з тим, що відповідач не поставив товар за форвардним контрактом №754 Ф у встановлений строк, прокурор звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з СТОВ "Крутеньке" 20% штрафу розмірі 374851,24 грн., пені у розмірі 0,1% на суму 116203,88 грн., штрафу у розмірі 7% на суму 131197,93 грн., 3% річних у сумі 9551 грн.
Як зазначалось вище під час розгляду справи по суті позивач зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути 20% штрафу у сумі 374851,24 грн. та пеню у розмірі 0,1% на суму 56227,69 грн.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив, що згідно приписів ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції наголосив, що позивач повинен був виконати свій обов'язок щодо сплати авансу у строк до 29 травня 2012 року. Замість цього платіж був здійснений лише 20 липня 2012 року. У зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку щодо попередньої оплати відповідач скористався своїм правом, передбаченим ч.3. ст. 538 Цивільного кодексу України та п.6.7. контракту - відмовився від виконання свого обов'язку, про що повідомив позивача листом від 20 липня 2012 року, та прийшов до висновку, що дії відповідача з відмови від виконання зобов'язання відповідають закону та умовам контракту, та в діях відповідача відсутнє порушення господарського зобов'язання, а тому застосування до останнього штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені є незаконним.
Однак, судами не досліджено положення п. 7.4. контракту, яким встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати, установлених п.п.5.1., 5.3. цього контракту, покупець сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати від вартості простроченого платежу.
Тобто, судами не з'ясовано, чи до покупця було застосовано пеню за прострочення оплати та чи правомірно відмовився відповідач від виконання умов договору, оскільки п. 10.1. контракту передбачено, що Розірвання контракту в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, що передбачені законодавством та цим контрактом.
А також сторони у п. 10.2 передбачили, що позивач має право в односторонньому порядку розірвати контракт у разі недостатнього фінансування видатків на здійснення форвардних закупівель.
З огляду на викладене судам необхідно з'ясувати чи позивач звертався до відповідача з вимогою про розірвання контракту, передбаченого п. 10.2 Контракту та яка саме сторона порушила умови укладеного Контракту.
Враховуючи зазначене вище, прийняті судові рішення не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.
Таким чином, суди попередніх інстанцій не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зважаючи на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно з'ясувати чи застосовувались штрафні санкції до позивача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та які саме правові наслідки несвоєчасної оплати авансового платежу це створює для відповідача.
Крім того, судам необхідно з'ясувати чи відповідач мав право на розірвання контракту з огляду на розділ 10 Контракту.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 вересня 2013 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 15 травня 2013 року скасувати.
3. Справу № 912/167/13-г передати до на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
Головуючий суддя І. А. Плюшко Судді Н. О. Кочерова С. С. Самусенко