ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2014 року Справа № 5016/3076/2012(1/124)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддів: Плюшка І.А., Кочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р. у справі № 5016/3076/2012 (1/124) господарського суду Миколаївської областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" докомунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" про стягнення 223 882, 00 грн. за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Іванова Т.В., дов від 07.02.2013
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" про стягнення 223 882, 00 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю вини працівників відповідача у зриві крану пожежного гідранту, розташованого на другому поверсі аеровокзалу, що відбувся в ніч з 17 на 18.02.2012р., внаслідок чого було залито водою орендоване позивачем у відповідача приміщення загальною площею 158,8 м.кв. на першому поверсі аеровокзалу, в якому позивач відповідно до укладеного між сторонами договору оренди провів капітальну реконструкцію та ремонт. Залиття призвело до пошкодження вказаного приміщення та обладнання і завдало позивачу матеріальних збитків в заявленому до стягненні розмірі, визначеному на підставі зведеного кошторису вартості будівництва Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, які відповідач відповідно до ст.ст. 1166, 1172 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачу, а також понести витрати на сплату судового збору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.01.2013р. (суддя: Васильєва Л.І.) позов задоволено. Стягнуто з комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" 223 882, 00 грн. шкоди та 4 480, 00 грн. судового збору.
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що докази, які містяться в матеріалах справи, свідчать про існування повного складу правопорушення у діях відповідача, а саме: протиправної поведінки, шкоди, завданої такою поведінкою, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, а також вини відповідача у вигляді необережності. Крім того, суд взяв до уваги, що відповідач не заперечував наявність спричиненої шкоди в розмірі 223 882, 00 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013р. (колегія суддів у складі: Шевченко В.В. - головуючий, Мирошниченко М.А., Головей В.М.) апеляційну скаргу комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.01.2013р. змінено. Стягнуто з комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" 194 544, 00 грн. шкоди та 3 890,62 грн. судового збору. В решті частини рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, однак, взявши до уваги висновок проведеної у даній справі будівельно-технічної експертизи щодо вартості відновлювальних ремонтних робіт приміщень першого поверху аеровокзалу, змінив судове рішення в частині розміру шкоди та судового збору, що підлягали стягненню з відповідача.
В касаційній скарзі комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 20.03.2007р. між комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (орендодавець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" (орендар, позивач) укладено договір оренди нерухомого майна № 01/2007-юр, що належить до комунальної (спільної) власності територіальних громад сіл, селищ та міст Миколаївської області, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове користування нежитлові приміщення:
- першого поверху аеровокзалу № 18 (площею 3,4 кв. м.), № 19 (площею 84,1 кв. м.), № 20 (площею 36,1 кв. м.), № 22 (площею 6,9 кв. м.) для розміщення кімнат відпочинку пасажирів та екіпажів;
- другого поверху аеровокзалу № 92 (площею 19,7 кв. м.), № 93 (площею 15,5 кв. м.), № 94 (площею 3,0 кв. м.), № 95 (площею16,0 кв. м.), № 96 (площею 17,5 кв. м.), № 97 (площею 0,6 кв. м.), № 98 (площею 5,0 кв. м.), № 99 (площею 9,6 кв. м.), № 100 (площею 1,7 кв. м.), № 101 (площею 1,7 кв. м.), № 102 (площею 19,8 кв. м.) для розміщення залів по обслуговуванню пасажирів та екіпажів, які входять до складу комплексу будівель та споруд комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та розташовані за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, 9.
За актом приймання-передачі від 20.03.2007р. об'єкт оренди був переданий відповідачем позивачу.
Згідно п. 10.1. договір набуває чинності з 20.03.2007р. та діє до 20.03.2033р.
Згідно з п. 6.2. договору орендар має право за згодою орендодавця вносити зміни до складу об'єкту, проводити його реконструкцію, у тому числі капітальну, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.
У відповідності до п. 6.2. договору позивач за згодою відповідача у 2007 році провів капітальну реконструкцію та здійснив ремонт орендованих приміщень на загальну суму близько 1 млн. грн.
В ніч з 17 на 18.02.2012р. відбувся зрив крану пожежного гідранту, розташованого на 2-му поверсі за межами об'єкту оренди, внаслідок чого були затоплені та пошкоджені розташовані на 1-му поверсі аеровокзалу орендовані та відремонтовані позивачем приміщення кімнат відпочинку пасажирів та екіпажів загальною площею 158,8 кв.м., про що комісією у складі уповноважених представників відповідача та позивача складено відповідний акт. Згідно вказаного акту причиною заподіяного став витік води з крану пожежного гідранту внаслідок замерзання системи водопостачання через відсутність опалення аеровокзального комплексу.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач вважає, що відповідач, як підприємство, що зобов'язане підтримувати у належному робочому стані систему пожежогасіння, до складу якої входить і зірваний кран пожежного гідранту, зобов'язаний відповідно до ст.ст. 1166, 1172 ЦК України відшкодувати завдану позивачу шкоду в розмірі вартості відновлення реконструйованих та відремонтованих ТОВ "МАН Хендлінг" приміщень на 1-му поверсі аеровокзалу, визначеній Регіональною Торгово-промисловою палатою Миколаївської області у зведеному кошторисі вартості будівництва.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відшкодування збитків є видом цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій факт затоплення першого поверху аеровокзалу внаслідок руйнування пожежного гідранту на другому поверсі аеровокзалу зафіксовано в акті, складеному 18.02.2012р. комісією у складі уповноважених представників відповідача і позивача, а також в доповідній записці на ім'я начальника СЕА і НС від 18.02.2012р. (т.1, а.с. 56,57). Згідно вказаних акту та доповідної записки причиною руйнування гідранту є неякісність матеріалів з яких він виготовлений та його замерзання внаслідок відсутності опалення в приміщенні аеровокзалу.
При цьому, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, наявні в матеріалах справи докази не свідчать про наявність опалення в приміщення аеровокзалу, а відповідач не спростував встановленого в акті факту замерзання пожежного гідранту, у зв'язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що руйнування пожежного гідранту відбулось виключно з вини відповідача, який не забезпечив належні температурні та технічні умови для його нормальної експлуатації.
Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав безпідставними та не взяв до уваги посилання відповідача в якості відсутності його вини на те, що ремонт пожежного гідранту на другому поверсі аеровокзалу було здійснено саме позивачем, оскільки як вірно встановлено судом, по-перше, відповідач має власну пожежну частину з відповідною ліцензією, що виключає втручання у її роботу будь-яких осіб без відповідних дозволів, у зв'язку з чим підтримка системи пожежогасіння у належному та робочому стані, до складу якої входить і зруйнований гідрант, є виключно обов'язком відповідача та його працівників, як і підтримка та забезпечення безпечних для експлуатації систем водопостачання температур в приміщенні аеровокзалі. По-друге, згідно виготовленого Миколаївським МБТІ плану аеровокзалу орендовані позивачем приміщення другого поверху аеровокзалу знаходяться на відстані близько 35-40 метрів від зруйнованого пожежного гідранту і жодних комунікаційних зв'язків з ним не мають.
Таким чином, як вірно встановлено апеляційним господарським судом, КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" мало зобов'язання по технічному обслуговуванню, поточному ремонту та підтриманню у належному робочому стані системи пожежогасіння аеровокзального комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, 9, до складу якої відноситься і пошкоджений кран пожежного гідранту на другому поверсі аеровокзалу. Однак, відповідач не забезпечив належного технічного стану вказаного гідранту, внаслідок чого відбулося пошкодження останнього та, як наслідок, залиття водою реконструйованих та відремонтованих позивачем приміщень першого поверху аеровокзалу, що призвело до збитків позивача - витрат, необхідних для відновлення нежитлових приміщень на 1-му поверсі аеровокзалу після їх залиття водою в ніч з 17 на 18.02.2012р. (причинно-наслідковий зв'язок).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ч.2 п.1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 666-667 від 28.08.2013р., проведеною Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз у даній справі, вартість відновлювальних ремонтних робіт приміщень №№ 18, 19, 20, 22 першого поверху аеровокзалу, розташованих за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, 9 після їх затоплення в ніч з 17 на 18.02.2012р. внаслідок руйнування крану пожежного гідранту, які перебувають в оренді у ТОВ "МАН Хендлінг", склала 194 544, 00 грн., у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення місцевого господарського суду, стягнувши з відповідача суму збитків саме у розмірі 194 544, 00 грн., оскільки реальна вартість ремонтних робіт, необхідних для відновлення реконструйованих та відремонтованих позивачем приміщень, підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що в результаті затоплення вартість здійснених позивачем поліпшень приміщень була зменшена на суму заподіяної шкоди в розмірі 194544, 00 грн., а відтак, орендар має право на відшкодування понесених збитків з відповідача, оскільки подальше використання орендованого майна без відновлювального ремонту є неможливим, а докази отримання позивачем страхового відшкодування в матеріалах справи відсутні.
Крім того, матеріали справи не містять також і доказів скоєння Луговим О.М. під час виконання ним обов'язків генерального директора КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" протиправних дій, які могли б передбачали кримінальну, адміністративну або цивільну відповідальність, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції визнав твердження відповідача про зворотне необґрунтованими та безпідставними.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана відповідачем постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013р. у справі № 5016/3076/2012 (1/124) - без змін.
Головуючий
Судді
І. Плюшко
Н. Кочерова
С. Самусенко