суддів: Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши касаційну скаргу ДП "Керченський морський торговельний порт" на постанову від 28.10.2013 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-33/745-2012 за скаргою ДП "Керченський морський торговельний порт" на дії та рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до ДП "Керченський морський торговельний порт" про спонукання до виконання певних дій,

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2012 у справі №5002-33/745-2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 у цій справі, задоволені позовні вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим (далі - позивач) до ДП "Керченський морський торговельний порт" (далі - відповідач) про спонукання до виконання певних дій. Зобов'язано Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" повернути Фонду майна Автономної Республіки Крим цілісний майновий комплекс колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО "Південрибсудноремонт", що належить Автономній Республіці Крим, розташований за адресою: м. Керч, вул. Айвазовського,29, шляхом виселення.

На виконання зазначеного рішення господарським судом АР Крим 23.10.2012 видано відповідний наказ у справі №5002-33/745-2012.

06.02.2013 постановою начальника управління ДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим здійснена передача виконавчого провадження щодо примусового виконання зазначеного наказу господарського суду АР Крим № 5002-33/745-2012 від 23.10.2012 з відділу ДВС Керченського МУЮ - головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньову Р.О.

08.02.2013 головним державним виконавцем Шерстньовим Р.О. прийнята постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження №5002-33/745-2012.

04.06.2013 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим у присутності представників Фонду майна АР Крим та представника Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт", внаслідок виходу за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Айвазовського,29, за місцем розташування цілісного майнового комплексу колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО "Південрибсудноремонт", здійснено заходи щодо проведення інвентаризації та перевірки фактичної наявності переліку майна, що підлягає поверненню та передачі Фонду майна АР Крим, про що 04.06.2013 був складений акт.

За результатами вказаної перевірки був складений опис майна цілісного майнового комплексу колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО "Південрибсудноремонт", що належить АР Крим, розташованого за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Айвазовського,29, яке підлягає поверненню за рішенням господарського суду АР Крим від 19.06.2012 по справі №5002-33/745-2012, за фактичною наявністю майна станом на 04.06.2013, відповідно до якого поверненню підлягають 257 об'єктів.

05.06.2013 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньовим Р.О. у присутності понятих складений акт вилучення та передачі майна, відповідно до якого вилучено та передано Фонду майна АР Крим майно цілісного майнового комплексу колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО "Південрибсудноремонт" у складі 234 об'єктів.

За результатами вказаних дій, комісією з повернення майна цілісного майнового комплексу встановлена відсутність частини майна, що підлягає поверненню, а саме 23 одиниці основних засобів, переданих в оренду в складі цілісного майнового комплексу Державному підприємству "Керченський морський торгівельний порт" за договором оренди від 02.01.2002, у зв'язку з чим листом від 10.06.2013 №03/1231 Фонд майна АР Крим звернувся до останнього з проханням в строк до 24.06.2013 транспортувати відсутні об'єкти на територію цілісного майнового комплексу.

В подальшому, 17.07.2013 комісією з повернення майна цілісного майнового комплексу разом з виконавчою службою проведений опис майна, розташованого на території цілісного майнового комплексу за фактичною наявністю станом на 17.07.2013, у тому числі того, яке було відсутнє на території цілісного майнового комплексу при проведенні виконавчих дій станом на 04.06.2013. За наслідком проведення цих дій, виконавчою службою вилучено та передано Фонду майна АР Крим майно цілісного майнового комплексу в складі 44 об'єктів, про що було складено акт вилучення та передачі майна від 17.07.2013.

При цьому, в акті від 17.07.2013 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньовим Р.О. відображено, що акт вилучення та передачі майна від 17.07.2013 складений у присутності понятих.

17.07.2013 головним державним виконавцем Шерстньовим Р.О. прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із фактичним виконанням рішення господарського суду АР Крим від 19.06.2012 по справі №5002-33/745-2012.

Не погоджуючись із законністю проведення процедури вилучення майна та постановою про закінчення виконавчого провадження, ДП "Керченський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду АР Крим в порядку ст. 121-2 ГПК України зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, вимогами якої є: залучити до участі у справі ДП "Адміністрація морських портів України" в якості заінтересованої особи; визнати дії виконавчої служби в частині вилучення майна без повідомлення та участі боржника, у спосіб, що суперечить постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 у справі №5002-33/745-2012 неправомірними; визнати постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.07.2013 незаконною та скасувати її; визнати незаконними акти вилучення та передачі майна від 05.06.2013 та 17.07.2013; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим здійснити виконавче провадження відповідно до вимог ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження" та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 у справі №5002-33/745-2012.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 29.08.2013 у справі №5002-33/745-2012 (суддя Пєтухова Н.С.), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 (колегія суддів у складі головуючого судді Сікорської Н.І., суддів Латиніна О.А., Проценко О.І.), відмовлено в задоволенні скарги ДП "Керченський морський торговельний порт" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим.

Відповідач з ухвалою місцевого господарського суду від 29.08.2013 та постановою суду апеляційної інстанції від 28.10.2013 у справі не згоден, в поданій до Вищого господарського суду касаційній скарзі просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду АР Крим, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 19, 41 Конституції України, ст. ст. 32, 58, 61, 75, 78 Закону України "Про виконавче провадження", п. п. 4.2, 4.3, 4.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року N 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за N 489/20802 (z0489-12) (далі - Інструкція), ст. ст. 27, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що вилучення та передача майна відбулась з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та з порушенням порядку, встановленого постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 у справі №5002-33/745-2012, оскільки акти про вилучення та передачу майна від 05.06.2013 та від 17.06.2013 є незаконними та складеними державним виконавцем з перевищенням своїх повноважень; виконавчі дії з опису та вилучення майна провадились без повідомлення та участі боржника; державним виконавцем самовільно включено до акту вилучення та передачі майна від 17.07.2013 майно, яке не входить до складу цілісного майнового комплексу ні за наявними документами, ні за рішенням суду. Крім того, скаржник також вважає, що господарськими судами безпідставно не залучено до участі у справі ДП "Адміністрація морських портів України".

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники сторін та Державної виконавчої служби не скористалися своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 10.01.2014.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 07.08.2013 до господарського суду АР Крим надійшла скарга відповідача - ДП "Керченський морський торговельний порт" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим з вимогами залучити до участі у справі ДП "Адміністрація морських портів України" в якості заінтересованої особи; визнати дії виконавчої служби в частині вилучення майна без повідомлення та участі боржника, у спосіб, що суперечить постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 у справі №5002-33/745-2012 неправомірними; визнати постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.07.2013 незаконною та скасувати її; визнати незаконними акти вилучення та передачі майна від 05.06.2013 та 17.07.2013; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим здійснити виконавче провадження відповідно до вимог ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження" та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 у справі №5002-33/745-2012.

Доводи скарги ДП "Керченський морський торговельний порт" мотивовані тим, що вилучення та передача майна здійснена державним виконавцем з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , оскільки виконавчі дії з опису та вилучення майна провадились без повідомлення та участі боржника; виконання рішення проводилось без інвентаризації та оцінки вартості майна; наслідком виконання стало вилучення майна, що не належить стягувачу.

Відмовляючи в задоволенні скарги відповідача, суди попередніх інстанцій, вказуючи на безпідставність доводів скаржника, дійшли висновку, що процедура вилучення та повернення майна стягувачу, відбулася з дотриманням виконавчою службою вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби встановлено ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої об'єктом оскарження є рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби. Перелік рішень, які може ухвалювати державний виконавець, та вимоги до змісту цих документів наведено в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року N512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за N489/20802 (z0489-12)

Відповідно до пункту 1.5 цієї Інструкції державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок виселення боржника встановлений ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження" та п.8.6 Інструкції.

Так, частинами 3, 4, 5, 6 ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення. Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржнику. За необхідності державний виконавець в установленому законом порядку забезпечує зберігання майна боржника з покладенням пов'язаних з цим витрат на боржника. У разі якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання особі, визначеній державним виконавцем.

Відповідно до вимог ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 3.20 Інструкції копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження.

При цьому, судами попередніх інстанції встановлено, що опис майна, яке підлягає поверненню, станом на 04.06.2013 був складений комісією з повернення майна цілісного майнового комплексу, створеною згідно з наказом Фонду майна АР Крим від 05.02.2013 №36, разом з виконавчою службою та у присутності представників Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт", тобто боржника, що свідчить про його обізнаність з проведення вказаної виконавчої дії і від якого на час складення вказаного акту заперечень щодо майна, що було описане і підлягало поверненню, не надходило. Крім того, вказаний акт від 04.06.2013 та відповідні дії державного виконавця боржником не оскаржені та не є предметом оскарження по даній справі, а, відтак, доводи скаржника щодо незаконності вказаних дій державного виконавця є безпідставними.

Щодо вимог скарги про визнання актів вилучення та передачі майна від 05.06.2013 та від 17.07.2013 незаконними, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції про їх необґрунтованість, виходячи з наступного.

Пунктами 1.5.2, 4.4.2, 4.4.3, 4.4.5, 4.4.6 Інструкції встановлено, що актом є документ, який підтверджує певні встановлені факти або події. Якщо боржник не виконав рішення самостійно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та акт передачі їх стягувачу. Ці акти складаються у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під розписку на першому примірнику акта. В актах вилучення та передачі зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по- батькові державного виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акти підписуються державним виконавцем та сторонами виконавчого провадження. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в актах. У разі відсутності боржника виконання рішення може бути проведено без його участі за участю стягувача або його представника та двох понятих. Якщо під час виконання рішення про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виявлено лише частину таких предметів, державний виконавець здійснює їх передачу в установленому порядку, про що робить відмітку у виконавчому документі.

З актів вилучення та передачі майна від 05.06.2013 та від 17.07.2013 вбачається, що вказані виконавчі дії були проведені головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Шерстньовим Р.О. в присутності представника Фонду майна АР Крим та за участю двох понятих, тобто з дотриманням порядку, передбаченого Інструкцією. Відсутність же на вказаних актах підпису боржника, не свідчить про складення їх з порушенням вимог закону, оскільки норми ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження" та пункти 4.4.2, 4.4.3, 4.4.4., 4.4.5, 4.4.6 Інструкції не містять жодної вказівки щодо обов'язкової участі боржника під час проведення вказаної виконавчої дії або неможливості проведення такої за відсутності іншої сторони.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо необґрунтованості доводів ДП "Керченський морський торговельний порт" про безпідставність вилучення державним виконавцем частки майна, яке, за твердженням боржника, не належить стягувачу, а є наслідком поліпшення орендованого майна, оскільки зазначені доводи мають бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні, в якому було б досліджено питання здійснення орендарем поліпшення майна, характер таких поліпшень та порядок їх компенсації.

Відносно вимог, заявлених у скарзі, про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.07.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.07.2013 головним державним виконавцем Шерстньовим Р.О. прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом з прийняттям відповідної постанови.

Отже, враховуючи фактичне виконання рішення суду про повернення майна Фонду майна АР Крим шляхом виселення, про що свідчать акти від 05.06.2013 та від 17.07.2013, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 17.07.2013 є законною та прийнята державним виконавцем відповідно до повноважень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Також, колегія суддів вважає безпідставними послання скаржника на порушення господарськими судами попередніх інстанцій приписів ст. 27 ГПК України, оскільки змістом цієї норми передбачена можливість вступу та залучення до участі у справі третіх осіб до прийняття рішення у справі, а не залучення заінтересованої особи під час розгляду скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Всі інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про безпідставність і необґрунтованість вимог заявленої боржником скарги на дії виконавчої служби та фактично зводяться до намагання переоцінити досліджені судами докази та встановлені судами обставини, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 111-7 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Наведене свідчить, що під час прийняття ухвали та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.