ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2014 року Справа № 909/422/13
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Круглікової К.С.,
Мамонтової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Подільська комерційна компанія" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року у справі № 909/422/13 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Приватного акціонерного товариства "Подільська комерційна компанія" до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України, Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" про визнання договору поруки припиненим,
за участю представників:
Позивача: не з'явився,
Відповідача 1: Дорошенко Ю.В., дов. № 19-11/35 від 08.04.2013 року,
Відповідача 2: не з'явився.
В с т а н о в и в :
Приватне акціонерне товариство "Подільська комерційна компанія" (далі - ПАТ "Подільська комерційна компанія", Позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України", Відповідач 1), Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" (далі - ТОВ "Лісова компанія "Осмолода", Відповідач 2), про визнання договору поруки № 2 від 13.09.2010 року припиненим з 07.10.2012 року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2013 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року, у позові ПАТ "Подільська комерційна компанія" відмовлено повністю.
У поданій касаційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 251, 252, 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Подільська комерційна компанія" у повному обсязі.
Представник Відповідача 1, у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Позивача, викладених у цій скарзі, просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі - без змін.
Заслухавши пояснення представника Відповідача 1, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13.09.2010 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" (Банк), правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", та Спільним українсько-ізраїльським підприємством ТОВ "Лісова компанія "Осмолода" (Позичальник) було укладено договір про заміну зобов'язань (новація), відповідно до умов якого (п. 1.) сторони домовились переоформити зобов'язання за договором невідновлювальної кредитної лінії № 08/10 від 24.04.2008 року, який було укладено між сторонами, шляхом його заміни новим зобов'язанням, викладеному в договорі кредитної лінії (додаток № 1 до договору про заміну зобов'язань (новація), що є його невід'ємною частиною).
Згідно п. 2. вказаного договору, заміна зобов'язань за цим договором припиняє дію, зокрема, договору невідновлюваної кредитної лінії № 08/10 від 24.04.2008 року.
Водночас, 13.09.2010 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" (Банк) і ТОВ "Лісова компанія "Осмолода" (Позичальник) було укладено договір кредитної лінії (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого (п. 2.1.) Банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати і повернути у визначені договором строки кредит, сплативши проценти й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 2.2. Кредитного договору, кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 23.07.2012 року. В рахунок видачі коштів, згідно з даним договором приєднується залишок заборгованості Позичальника за договором невідновлювальної кредитної лінії № 08/10 від 24.04.2008 року в сумі 1699790,77 грн.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 13.09.2010 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" (Кредитор), Закритим акціонерним товариством "Подільська комерційна компанія" (Поручитель), правонаступником якого є ПАТ "Подільська комерційна компанія", і ТОВ "Лісова компанія "Осмолода" (Позичальник) було укладено договір поруки № 2 (далі - Договір поруки), за умовами якого (п. 1.1.) Поручитель зобов'язувався перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язання за Кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Також, як було встановлено судами попередніх інстанцій, що підтверджується матеріалами справи, Позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим, Банк надіслав 03.07.2012 року на адресу Позичальника та Поручителя лист-вимогу за вих. № 31-5/286 про вжиття заходів для погашення заборгованості по кредиту в строк до 23.07.2012 року, попередивши при цьому про те, що у випадку несвоєчасного погашення такої заборгованості у повному обсязі змушений буде стягувати цю заборгованість в судовому порядку. Однак, кредитні кошти у визначений строк Банку повернуто так і не було.
В наступному, 18.01.2013 року прокурор Івано-Франківської області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України про стягнення в солідарному порядку із ТОВ "Лісова компанія "Осмолода" (Позичальник), ТОВ "Лісопромислова корпорація "Галичина-ліс" (Поручитель) і ЗАТ "Подільська комерційна компанія" (Поручитель), заборгованості, що виникла в результаті невиконання грошових зобов'язань за згаданим договором кредитної лінії.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2013 року у справі № 909/52/13-г, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року, позовні вимоги прокурора Івано-Франківської області задоволено повністю - стягнуто солідарно з ТОВ "Лісова компанія "Осмолода", ТОВ "Лісопромислова корпорація "Галичина- ліс" і ЗАТ "Подільська комерційна компанія" на користь ПАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії Івано-Франківського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за договором про зміну зобов'язань від 13.09.2010 року та додатком № 1 до договору кредитної лінії від 13.09.2010 року в сумі 1343676,12 грн.
Проте, в наступному, постановою Вищого господарського суду від 31.10.2013 року прийняті у справі № 909/52/13-г судові рішення були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про визнання договору поруки № 2 від 13.09.2010 року припиненим з 07.10.2012 року, з посиланням на положення ст. 559 ЦК України та у зв'язку з пропуском Банком встановленого законом шестимісячного строку для пред'явлення вимоги про стягнення кредитної заборгованості.
Суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст.ст. 15, 16, 509, 553, 554, 559, 598 ЦК України і те, що вимога про припинення правовідносин за договором поруки не призводить до поновлення порушених прав Позивача, а заявлений останнім позов є по суті встановленням юридичного факту, тоді як така вимога на може бути самостійним предметом спору та, відповідно, способом захисту порушеного права, який підлягає встановленню лише під час розгляду спору, який виник між особами про відповідне цивільне право, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду про відмову у позові, з урахуванням положень ст.ст. 553, 554, 559, 598 ЦК України, умов Кредитного договору, договору про заміну зобов'язань (новація) та Договору поруки, а також встановлених обставин справи, зокрема про те, що з позовом про стягнення заборгованості з Боржника та Поручителя у справі № 909/52/13-г про стягнення кредитної заборгованості було подано до господарського суду 18.01.2013 року, тоді як сама вимога Кредитора до Боржника та Поручителя про погашення заборгованості за кредитним договором була надіслана ще 03.07.2012 року, тобто - в межах строку, встановленого ст. 559 ЦК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання припиненим договору поруки № 031-08-08/6 від 27.02.2009 року, що є підставою для відмови ПАТ "Подільська комерційна компанія" в його позові.
На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, про залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову у позові, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Подільська комерційна компанія" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року у справі № 909/422/13 - без змін.
Головуючий - суддя
Судді
Малетич М.М.
Круглікова К.С.
Мамонтова О.М.