Овечкіна Є.В. - головуючого, Чернова Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: Генеральної прокуратури України Сергіївської селищної ради розглянувши касаційну скаргу Гудименко Ю.В. Желєзко Ю.Ю. Заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 у справі № 916/1506/13 господарського суду Одеської області за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Сергіївської селищної ради Комунального підприємства "Житлово-комунальне господварство смт. Сергіївка" про визнання недійсними рішень та витребування майна з чужого незаконного володіння

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2013 р. (суддя Степанова Л.В.) позов про зобов'язання відповідачів повернути державі в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення в Одеській області ПС Сергіївка 35/10 кВ та електромережі задоволено.

Суд дійшов висновку, що спірне майно належить державі, з переліку майна згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт. Сергіївки Одеської області" (1981-99-п) , що підлягало передачі до комунальної власності смт. Сергіївка, не вбачається погодження Кабінету Міністрів України про передачу ПС 35/10 кВ, а також інших електромереж, окрім незавершених будівництвом, тоді як спірне майно побудовано та введено в експлуатацію.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. (судді: Поліщук Л.В., Таран С.В., Туренко В.Б.) господарського суду Одеської області від 22.08.2013 р. скасовано. В позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов до наступних висновків щодо спірного майна: електричні мережі смт.Сергіївка були передані з державної до комунальної власності на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999 № 1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт.Сергіївки Одеської області" (1981-99-п) , власного рішення відповідача № 98 від 30.03.2000 р., як незавершені будівництвом електричні мережі, були добудовані в подальшому відповідачем та зареєстровані за Сергіївською селищною радою згідно з свідоцтвами про право власності; не можливо ідентифікувати спірне майно; прокурором не доведено, що спірне майно належить Державі; Фонд державного майна України мав ще в 1999 році прийняти спірне майно у своє підпорядкування, однак цим правом не скористався.

Прокурор в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Прокурор вважає, що апеляційний господарський суд у даній справі фактично визнав втрату повноважень Фонду державного майна щодо спірного майна, виходячи виключно з того, що останній своїм правом на своєчасне отримання цього майна не скористався, що суперечить положенням ч. 2 ст.12 ЦК та ст. 319 ЦК України; апеляційний господарський суд безпідставно дійшов висновку, що ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2010 справі № 17-2-1-7-32/02-6631 про припинення провадження у справі пре банкрутство ДП "Сергіївський енергорайон" РПО "Термокоменерго" встановлено обставини відмови Фонду державного майна України від спірного майна, оскільки у вказаній ухвалі про це не зазначено, по-друге, ухвала не містить преюдиціальних фактів, а містить лише посилання на відповідний доказ, а саме на лист Фонду державного майна України, який має оцінюватись судом з врахуванням положень ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України; додатково надані відповідачем докази про виділення коштів на утримання електромереж смт. Сергіївка суд апеляційної інстанції прийняв з порушенням ст. ст. 34, 101 ГПК України, оскільки знаходження документів в архіві відповідача не може свідчити про не можливість подання вказаних доказів до винесення рішення по справі у суді першої інстанції.

Таким чином, прокурор доводить, що висновки суду апеляційної інстанції порушують норми матеріального права, що регулюють цивільні права, зокрема, права виникнення, припинення права власності, а також його захисту, а саме ст.ст. 12, 13, 319, 331, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 6, 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", Постанови Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" від 05.11.1991 р. N 311 (311-91-п) .

Сергіївська селищна рада у відзиві проти касаційної скарги заперечує, вважає, що висновки місцевого суду про зобовязання ради вчинити будь-які дії такими, що не відповідають закону та суперечать суті прийняття радою рішень як колегіального органу; спірне майно не знаходилося у власності позивача, тому він не має правових підстав вимагати витребування майна; позивачем пропущено позовну давність, оскільки про вибуття спірного майна з державної власності йому було відомо в 1999 р.; чинні свідоцтва про право власності свідчать про права селищної ради на спірне майно, тому позбавлення її цього права суперечить ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 321, 373 ЦК України.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію підприємницької діяльності № 572 Сергіївський енергорайон "Молденерго" є підприємством з державною формою власності, знаходилось за адресою: Одеська область, смт. Сергіївка, було зареєстровано рішенням Білгород - Дністровського міськвиконкому № 122 від 21.01.1993р. та основними видами діяльності якого були, зокрема, вироблення та відпуск теплоенергії споживачам смт. Сергіївка та забезпечення енергопостачанням споживачів смт. Сергіївка.

Наказом Міністерства розвитку територій, будівництва та комунального господарства від 03.11.1997р. №127 у зв'язку з передачею підприємства енергорайону Сергіївка із ведення Державної компанії "Молденерго" до РПО "Термокоменерго" змінено його назву на Державне підпиємство "Сергіївський енергорайон".

З наданих прокурором додаткових документів вбачається, що електромережі смт.Сергіївка, в тому числі головна понижуюча підстанція Сергіївка 35/100кВ, належали ДП "Сергіївський енергорайон РПО "Термокоменерго", з місцем діяльності та реєстрацією на території смт.Сергіївка. Зазначене підприємство здійснювало діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та мало договірні відносини з постачання та передачі електричної енергії з Центральними електричними мережами ДАЕК "Одесаобленерго". Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10.04.1992р. №2268-XII (2268-12) до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передано тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій. Фонду державного майна України постановлено прийняти майно цих підприємств, установ та об'єктів до 1 травня 1992 року.

Пунктом 1 постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994р. N 3943-XII (3943-12) визначено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Кабінету Міністрів України до 1 березня 1994 року у встановленому порядку визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна.

Угодою між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994 (498_043) (в редакції Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року, від 27.04.1999), (далі - Угода), яка ратифікована Законом України № 2666 від 12.07.2001р. (2666-14) , регулюються відносини власності на об'єкти виробничого і соціального призначення, розташовані на території України та Республіки Молдова, що були створені за часів існування СРСР.

Відповідно до статті 1 Угоди сторони взаємно визнають таким, що існує відповідно до їх національного законодавства, перехід у їх власність державного майна, у тому числі фінансових ресурсів підприємств, установ, організацій, структурних одиниць та підрозділів колишнього союзного підпорядкування, розташованих на територіях Сторін.

Згідно із приписами статті 2 Угоди кожна із Сторін визнає право власності іншої Сторони, її громадян та юридичних осіб по відношенню до розташованих на її території підприємств, установ, організацій та інших об'єктів (філіали, долі, паї, акції та інше майно), включаючи об'єкти соціально-культурної сфери (санаторії, санаторії-профілакторії, будинки і бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади), що перебували на 1 грудня 1990 року у віданні органів державного управління іншої Сторони, а також були власністю інших юридичних осіб, у майні яких відсутня державна частка, та фізичних осіб, за винятком об'єктів, що збудовані з метою ліквідації наслідків форс-мажорних обставин. Також кожна із Сторін визнає право власності іншої Сторони по відношенню до розташованих на її території підприємств та іншого майна, що перебували на 1 грудня 1990 року у віданні міністерств союзно-республіканського підпорядкування.

Статтею 11 Угоди передбачено, що правовий статус раніше створених підприємств, визнаних на основі цієї Угоди власністю одної Сторони та розташованих на території іншої Сторони, визначається у відповідності до законодавства Сторони, на території якої знаходяться підприємства, та оформлюються протоколами між органами Сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном.

Із системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що Україна визнає право власності Республіки Молдова по відношенню до розташованих на території України підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, що перебували на 1 грудня 1990 року у віданні органів державного управління та міністерств союзно-республіканського підпорядкування. Правовий статус вказаних об'єктів, виходячи із статті 11 Угоди, визначається на підставі протоколів, укладених між органами, уповноваженими розпоряджатися державним майном обох країн, проте тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташованого на території України, таке майно є загальнодержавною власністю.

Протокол між Фондом державного майна України, як органом, уповноваженим розпоряджатись державним майном, і Урядом Республіки Молдови про правовий статус майна Сергіївського енергорайону не підписувався. Разом з тим, як вбачається з листа Фонду державного майна України № 10-17-274 від 15.01.2010р. Молдавська сторона у червні 1999 року надала уточнений перелік об'єктів, розташованих на території України, на які вона може претендувати. До вказаного переліку ДП "Сергіївський енергорайон" РПО "Термокоменерго" "Сергіївський енергорайон" не включене, документи для врегулювання прав власності на нього до Фонду державного майна України не надходило. Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт Сергіївки Одеської області" від 27.10.1999р. №1981 (1981-99-п) визначено прийняти пропозицію Одеської обласної державної адміністрації, погоджену з Фондом державного майна, Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Сергіївською селищною радою, про прийняття у власність територіальної громади смт Сергіївки розташованих на території селища об'єктів житлово-комунального господарства та незавершеного будівництва згідно з додатком. Одеській обласній державній адміністрації надати Сергіївській селищній раді допомогу у підготовці об'єктів житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період 1999/2000 років та у створенні служби управління житлово-комунальною сферою (т.1 а.с.61).

У додатку до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 (1981-99-п) наведено перелік об'єктів житлово-комунального господарства та незавершеного будівництва територіальної громади смтСергіївка Одеської області, до якого увійшли: житлові будинки - 75 одиниць загальною площею 85,95 тис. кв. метрів разом з будівлями, приміщеннями, спорудами, транспортними засобами, механізмами, обладнанням та устаткуванням, призначеними для обслуговування житлового фонду, водопровідні споруди (40 свердловин) та мережі протяжністю 41 кілометр, каналізаційні насосні станції, очисні споруди потужністю 4,7 куб. метрів на добу та мережі протяжністю 41 кілометр, котельня і теплові мережі, в тому числі незавершені будівництвом електричні мережі, об'єкти благоустрою - міст через лиман, вулиці та дороги протяжністю 19,3 кілометра, тротуари протяжністю 16,4 кілометра, зелені насадження (99700 одиниць). Об'єктами незавершеного будівництва є: житлові будинки (вул. Буджацька, 3/2, вул. Чорноморська, 6), поліклініка (вул. Гагаріна, 6), господарсько-складська зона (вул. Лісова, 4), будинок культури (вул. Гагаріна, 1а).

Актом прийому об'єктів житлово-комунального господарства та енергетичного комплексу до власності територіальної громади смт. Сергіївка Одеської області від 15.12.1999р. комісія, яка створена розпорядженням Білгород - Дністровського міськвиконкому від 27.05.1999р. № 429 та від 24.11.1999р. № 539, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт. Сергіївки Одеської області" (1981-99-п) прийняла об'єкти житлово-комунального господарства та енергетичного комплексу у власність територіальної громади смт. Сергіївка, в тому числі незавершені будівництвом електричні мережі.

Рішенням Сергіївської селищної ради №98 від 30.03.2000р. "Про затвердження акту прийому об'єктів житлово-комунального господарства та енергетичного комплексу у власність територіальної громади смт. Сергіївка" затверджено акт від 15.12.1999р. та затверджено договір між виконавчим комітетом ради, адміністрацією ПУЖКГ та Сергіївським енергорайоном по здійсненню ними оперативного управління майном та фінансовими ресурсами, прийнятих актами у власність територіальної громади.

Актом приймання - передачі основних засобів № 1 від 30.03.2000р. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 (1981-99-п) від Сергіївського енергорайону передано безоплатно Сергіївській селищній раді основні засоби 1978 року побудови та введених в експлуатацію у 1981 році, а саме: теплові мережі, котельню, підстанцію 35/10, електромережі, промбазу.

Актом приймання - передачі основних засобів №2 від 04.04.2000р. на підставі рішення сесії Сергіївської селищної ради від 30.03.2000р. Сергіївською селищною радою прийнято від Сергіївського енергорайону основні засоби 1978 року побудови та введених в експлуатацію у 1981 році, а саме: теплові мережі, котельню, підстанцію 35/10, електромережі, промбазу.

Рішенням Сергіївської селищної ради від 13.06.2000р. №340 передано в оперативне управління Сергіївському комунальному підприємству основні фонди, техніку та обладнання, що перебуває в комунальній власності ради.

Рішенням Сергіївської селищної ради від 30.05.2002р. №15 скасовано вказане рішення від 13.06.2000р. №340 та передано Управлінню комунального господарства смт Сергіївка в оперативне управління: основні фонди, техніку та обладнання, що перебуває в комунальній власності ради.

У додатку №1 до акту приймання-передачі об'єктів Сергіївської селищної ради до Комунального підприємства "Управління комунального господарства смт Сергіївка" від 01.06.2002р. зазначено перелік об'єктів Сергіївської селищної ради, що передаються Комунальному підприємству "Управління комунального господарства смт.Сергіївка".

Рішенням Сергіївської селищної ради №129 від 16.05.2011р. "Про створення комунального підприємства "Житлово-комунальне господарство смт.Сергіївка" вирішено створити комунальне підприємство "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка".

Рішенням виконавчого комітету Сергіївської селищної ради № 317 від 19.10.2011р. передано в оперативне управління КП "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка" будівлі, обладнання і устаткування трансформаторних підстанцій, розподільчі пункти, ГПП 35/10 кВ, кабельні та повітряні лінії на 10 кВ і 0,4 кВ, розташовані на території смт Сергіївка, які є власністю територіальної громади смт Сергіївка в особі Сергіївської селищної ради.

Рішенням Сергіївської селищної ради № 198 від 23.12.2011р. затверджено рішення № 317 виконкому Сергіївської селищної ради від 19.10.2011р. та передано з 01.01.2012р. в оперативне управління КП "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка" будівлі, обладнання і устаткування трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів, ГПП 35/10 кВ, кабельних та повітряних ліній на 10 кВ і 0,4 кВ, розташованих на території смт Сергіївка.

Актом приймання - передачі № 7, на виконання рішення Сергіївської селищної ради № 198 від 23.12.2011р. КП "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка" прийнято в оперативне управління будівлі, обладнання і устаткування трансформаторних підстанцій, кабельних та повітряних ліній на 10 кВ і 0,4 кВ, розташованих на території смт Сергіївка станом на 01.01.2012р..

Таким чином, Сергіївською селищною радою набуто право власності на об'єкти, передані їй згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт. Сергіївки Одеської області" (1981-99-п) , в тому числі незавершені будівництвом електричні мережі. В подальшому, як вбачається із наданих Сергіївською селищною радою додаткових доказів, селищна рада здійснювала утримання цих електричних мереж за рахунок коштів місцевого бюджету, а також здійснювала їх добудову.

У 2009 році виконкомом Сергіївської селищної ради видано свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 7144441, серії ЯЯЯ № 714444, серії ЯЯЯ № 714445, серії ЯЯЯ № 714448, серії ЯЯЯ № 735155, серії ЯЯЯ № 735152, серії ЯЯЯ № 714432, серії ЯЯЯ № 735161, серії ЯЯЯ № 714443, серії ЯЯЯ № 714446, серії ЯЯЯ № 714442, серії ЯЯЯ № 714449, серії ЯЯЯ, серії ЯЯЯ № 735154, серії ЯЯЯ № 714440, серії ЯЯЯ № 714439, серії ЯЯЯ № 714435, серії ЯЯЯ № 735158, серії ЯЯЯ № 714450, серії ЯЯЯ № 714438 на наступні об'єкти: нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 37, А загальною площею 53,9 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 20, А загальною площею 67,2 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 31, А загальною площею 34,6 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 35, А загальною площею 41,2 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 39, А загальною площею 48,3 кв. м., нежитлова будівля РУ - 10 ТП - 14, А загальною площею 25,3 кв. м. та нежитлова будівля ЗТП - 14 ГКНС, Б загальною площею 323,3 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 6, А загальною площею 47,2 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 8, А загальною площею 51,7 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 15, А загальною площею 49,7 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 16, А загальною площею 41,1 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 17, А загальною площею 47,9 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 33, А загальною площею 47,5 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 34, А загальною площею 50,2 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 41, А загальною площею 48,8 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 42, А загальною площею 49,3 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 44, А загальною площею 50,1 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 46, А загальною площею 53,6 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 47, А загальною площею 52,8 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 36, А загальною площею 50,0 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 38, А загальною площею 38,5 кв. м. відповідно.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Виходячи із змісту вищезазначених норм цивільного законодавства, прокурор, звертаючись з позовом в інтересах позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинен довести належними і допустимими доказами право власності держави на спірне майно, факт вибуття майна з володіння держави поза її волею та заволодіння цим майном відповідачами без належної правової підстави.

Відповідно до вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як встановлено апеляційним господарським судом та не спростовано позивачем Фонд державного майна України відповідно до Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності" та Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994 р. (2666-14) не підтвердив прийняття спірного майна до свого підпорядкування.

Стаття 1 ГПК України встановлює, що підприємства, установи, організації мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Судова колегія, дійшла висновку про правильність висновку апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки прокурором не доведено в порядку статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України права власності держави на спірне майно, тоді як відповідач набув право власності на це майно на підставі рішення №98 від 30.03.2000р., прийнятого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт.Сергіївки Одеської області" (1981-99-п) , не доведено, що посадові особи селищної ради, приймаючи рішення щодо спірного майна, діяли з перевищенням повноважень.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків щодо правомірного заволодіння селищною радою спірним майном, Фонд державного майна України не довів, що спірне майно знаходилося в його підпорядкуванні та управлінні, незаконно вибуло з його володіння поза його волею, відтак, право, про захист якого він просить, не порушено, у зв'язку із чим оскаржувана постанова про відмову у позові про витребування майна обгрунтована, та підстав для її скасування не вбачається.