головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів: Воліка І.М., Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас-Компанія" на рішення та постанову господарського суду Київської області від 12.06.2013 р. Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 р. у справі № 911/1427/13 господарського суду Київської області за позовом Прокурора Києво-Святошинського району Київської області до 1. Києво-Святошинської районної державної адміністрації (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас-Компанія" (відповідач-2) про визнання недійсним та скасування розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 18.02.2013 р. № 129 про передачу в оренду водного об'єкту загальнодержавного значення, за участю представників: від Генеральної прокуратури України Баклан Н.Ю. від Прокуратури Києво-Святошинського району Київської області не з'явився від відповідача-1 не з'явився від відповідача-2 Дощук Д.О.

У квітні 2013 року Прокурор Києво-Святошинського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас-Компанія" (далі - ТОВ "Мідас-Компанія") про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути водний об'єкт.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.06.2013 р. у справі № 911/1427/13 (суддя Мальована Л.Я.) позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 129 від 18.02.2013 р. про передачу у довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ "Мідас-Компанія" на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Визнано недійсним договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 100 від 20.02.2103 р., укладений між відповідачами. Зобов'язано відповідача-2 повернути водний об'єкт загальною площею 35,4 га, який знаходиться на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у користування держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 р. (колегія суддів у складі: Мартюк А.І. - головуючого, Зубець Л.П., Новікова М.М.) рішення господарського суду Київської області від 12.06.2013 р. у справі № 911/1427/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 12.06.2013 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 р. у справі № 911/1427/13, ТОВ "Мідас-Компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2013 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Кролевець О.А. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Мідас-Компанія" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.01.2014 р. о 10 год. 10 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представників Генеральної прокуратури України та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 129 від 18.02.2013 р. "Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ "Мідас-Компанія" на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області" ТОВ "Мідас- Компанія" (відповідачу-2) надано в оренду терміном на 25 років водний об'єкт загальною площею 35,4 га для риборозведення на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району.

На підставі зазначеного розпорядження 20.02.2013 р. між Києво- Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та ТОВ "Мідас-Компанія" було укладено договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 100 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди водний об'єкт на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області загальною площею 35,4 га для риборозведення.

Передача об'єкта в оренду підтверджується актом прийому-передачі водного об'єкта від 20.02.2013 р., який є невід'ємною частиною Договору. Наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 р. № 41 (z0002-98) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.01.1998 р. за № 2/2442 (z0002-98) , затверджено Перелік річок та водойм України, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення, згідно з яким водні об'єкти місцевого значення знаходяться на території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та Автономної Республіки Крим.

З урахуванням викладеного, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірний водний об'єкт, який знаходиться на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з п. 2 ст. 14 Водного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 51 Водного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Як встановлено апеляційним господарським судом, Кабінет Міністрів України не надавав Києво-Святошинській районній державній адміністрації повноважень щодо розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на те, що Києво-Святошинській районній державній адміністрації повноваження щодо передачі спірного водного об'єкта не надавались, а місцеві державні адміністрації набувають статусу орендодавців водних об'єктів загальнодержавного значення за умови розподілу таких повноважень Кабінетом Міністрів України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання незаконним та скасування спірного розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 129 від 18.02.2013 р.

З урахуванням викладеного та положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правомірно визнав недійсним спірний договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 100 від 20.02.2103 р., який було укладено на підставі вищевказаного розпорядження, яке визнано незаконним та скасовано.

Також, у зв'язку з визнанням спірного договору недійсним, з огляду на приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 повернути спірний водний об'єкт у користування держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.