головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів: Воліка І.М., Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 р. (скасовано рішення господарського суду міста Севастополя від 10.01.2012 р.) у справі № 20-7/208-5/263-3/234 господарського суду міста Севастополяза позовом Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торгу Управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" про зобов'язання повернути приміщення, за участю представників: від позивача Саламахін О.Д. від відповідача Рогоза С.В.

У липні 2005 року Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торгу Управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс-ВЛ" (далі - ТОВ "Експресс-ВЛ") та з урахуванням уточнень позовних вимог просило суд зобов'язати відповідача повернути позивачу торгівельну площу, загальною площею 60 кв.м, розташовану по вул. Щербака, 1 на Центральному ринку у місті Севастополі.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.01.2012 р. у справі № 20-7/208-5/263-3/234 (суддя Головко В.О.) у позові Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торгу Управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 р. (колегія суддів у складі: Видашенко Т.С. - головуючого, Балюкової К.Г., Гоголя Ю.М.) рішення господарського суду міста Севастополя від 10.01.2012 р. у справі № 20-7/208-5/263-3/234 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торгу Управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки задоволено. Зобов'язано відповідача повернути позивачу торгову площу, загальною площею 60 кв.м, яка розташована за адресою: вул. Щербака, 1, Центральний ринок у місті Севастополі, яка отримана останнім на підставі договору оренди об'єкта нерухомості № 15 від 02.01.2004 р.

Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 р. у справі № 20-7/208-5/263-3/234, ТОВ "Експресс-ВЛ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення господарського суду міста Севастополя від 10.01.2012 р. у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідача, поданому до Вищого господарського суду України, позивач проти касаційної скарги заперечує та просить суд касаційної інстанції залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.12.2013 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Кролевець О.А. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Експресс-ВЛ" до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.01.2014 р. о 10 год. 30 хв.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 02.01.2004 р. між Кримкоопринкторгом (Орендодавець) та ТОВ "Експресс-ВЛ" (Орендар) було укладено договір оренди № 15 об'єкта нерухомості власного підприємства Кримспоживспілки - торгової площі під кафе, загальною площею 105 кв.м, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1, Центральний ринок (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору орендований об'єкт вважається переданим з моменту підписання акта приймання-передачі (Додаток 1 до Договору), який є невід'ємною частиною даного Договору, та фактичної передачі об'єкта.

На виконання умов Договору, 02.01.2004 р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі торгової площі на Центральному ринку, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв торгову площу 105 кв.м, розташовану на Центральному ринку в місті Севастополі.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно з п. 6.1 Договору строк його дії встановлений сторонами з 02.01.2004 р. по 30.06.2004 р.

У п. 6.5 Договору сторони дійшли згоди, що якщо жодна зі сторін по закінченню строку дії Договору протягом одного місяця не заявить намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на один рік.

У зв'язку з тим, що жодна із сторін Договору, протягом строку його дії, не заявляла про свій намір розірвати Договір, він продовжив свою дію до 30.06.2005 р., що не заперечується сторонами у справі.

Пунктом 4.5 Договору встановлено право Орендодавця, зокрема, звертатися до Орендаря із пропозицією про припинення дії Договору.

25.05.2005 р. Орендодавець звернувся до Орендаря із листом-повідомленням за вих. № 307 про розірвання Договору та вимогою про повернення кухні-мийної, площею 45,6 кв.м.

Вказаний лист-повідомлення був отриманий Орендарем 01.06.2005 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що 01.07.2005 р. Договір фактично припинив свою дію.

Згідно з ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (435-15) .

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідач, отримавши 01.06.2005 р. лист-повідомлення про розірвання Договору, у добровільному порядку не повернув об'єкт оренди за Договором, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, відповідно до акта приймання-передачі від 05.05.2007 р., відповідачем (Орендарем) було повернуто, а позивачем (Орендодавцем) прийнято приміщення кухні-мийної площею 45 кв.м, що не заперечується сторонами у справі.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок апеляційного господарського суду про те, що відповідач повернув позивачу орендоване за Договором майно частково, неповернутою залишилась торгова площа загальною площею 60 кв.м, розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1, Центральний ринок.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що право позивача на спірне майно, розташоване на території Центрального ринку по вул. Щербака, 1 у місті Севастополі, яке було об'єктом оренди за Договором, не є порушеним, оскільки цей об'єкт (прибудоване приміщення обідньої зали кафе "Експресс-ВЛ") є власністю відповідача, що підтверджено свідоцтвом про право власності від 30.10.2001 р., виданим на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 2240-р від 17.10.2001 р. про затвердження акту державної технічної приймальної комісії про приймання до експлуатації закінченої реконструкцією лабораторії з влаштуванням кафе "Експресс-ВЛ", розташованого на території Центрального ринку по вул. Щербака, 1.

Крім того, місцевий господарський суд вказав, що свідоцтво від 30.10.2002 р. про право власності на Головний корпус літ. "А" Центрального ринку та підземний туалет літ. "Ж", надане позивачу, стосується лише частини об'єкта оренди приміщення кухні-мийної, площею 45,6 кв.м, щодо якого спір між сторонами врегульовано під час розгляду даної справи.

Разом з тим, апеляційним господарським судом встановлено, що постановою окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30.10.2012 р. у справі № 2а-2313/12/2770 задоволено позовні вимоги Управління кооперативної торговлі та ринків Кримспоживспілки до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та Севастопольської міської державної адміністрації, за участю третьої особи - ТОВ "Експресс-ВЛ" про визнання дій противоправними, визнання противоправним та скасування розпорядження і свідоцтва про право власності.

Визнано противоправними дії Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації з оформлення та видачі 30.10.2001 р., на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 2240-р від 17.10.2001 р., свідоцтва про право власності ТОВ "Експресс-ВЛ" на прибудовану будівлю кафе "Експресс-ВЛ" літ. "А2" обіднього залу загальною площею 73,4 кв.м, за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1.

Визнано противоправним та скасовано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 2240-р від 17.10.2001 р. про затвердження акта державної технічної приймальної комісії про приймання до експлуатації закінченої реконструкцією лабораторії з влаштуванням кафе "Експресс-ВЛ", розташованого на території Центрального ринку по вул. Щербака, 1.

Вказана постанова окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30.10.2012 р. у справі № 2а-2313/12/2770 залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 р.

При цьому, при вирішенні спору у справі № 2а-2313/12/2770 судами було встановлено, що позивач - Управління кооперативної торговлі та ринків Кримспоживспілки є титульним власником будівель Центрального ринку: головного корпусу - літ. "А" та підземного туалету - літ. "Ж", що розташовані по вул. Щербака, 1 в місті Севастополі, що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 30.10.2002 р., та висновками, викладеними у постанові Вищого господарського суду України від 24.07.2012 р. у справі № 5020-9/134-2/369/196-12/255-1250/2011 за позовом Управління кооперативної торговлі та ринків Кримспоживспілки до ТОВ "Експресс-ВЛ" про визнання недійсним договору про дольову участь у реконструкції будівлі.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції при розгляді справи № 20-7/208-5/263-3/234 дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність посилань відповідача на свідоцтво про право власності від 30.10.2001 р., видане на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 2240-р від 17.10.2001 р., як на підставу відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду та прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торгу Управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.