Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Прокопанич Г.К., суддів Алєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. (головуючий суддя Чорна Л.В., судді Гончаров С.А., Тищенко О.В.) та на рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2013 р. (суддя Горбасенко П.В.) у справі № 911/2615/13 Господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" до Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київської регіональної спілки споживчої кооперації, про розірвання договору про постачання електричної енергії, за участю представників: позивача Васильєва О.О., відповідачане з'явились, третьої особи Ситенко О.Д.,

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.07.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р., позовні вимоги задоволено повністю: розірвано договір про постачання електричної енергії № 275 від 10.01.2011 р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" та Кагарлицьким ринком Кагарлицького районного споживчого товариства.

Не погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 328, 329, 628, 629 ЦК України, ст. ст. 4-2, 4- 7, 43 ГПК України. За твердженням скаржника, судами залишено поза увагою те, що Кагарлицький ринок Кагарлицького районного споживчого товариства, незважаючи на перехід права власності на майновий комплекс ринку до іншої особи, своєї діяльність не припинив, а заборгованість перед позивачем у нього відсутня. Скаржник також зазначає, що постачання електричної енергії до 87 торговельних об'єктів, наданих в оренду відповідачем приватним підприємцям, здійснюється окремою лінією електропостачання, а тому підстави для розірвання спірного договору відсутні.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго", яке перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" (постачальник), та Кагарлицьким ринком Кагарлицького районного споживчого товариства (споживач) 10.01.2011 р. укладено договір про постачання електричної енергії № 275, за умовами якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 60 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами договору.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору сторони під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (z0417-96) .

Відповідно до п. 2.5 договору у разі звільнення займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника не пізніше ніж за 20 робочих днів до звільнення приміщення та надати заяву щодо розірвання договору і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених договором, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення включно.

Згідно з п. 9.4 договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірваний і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у визначеному законодавством України порядку.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.03.2011 р. у справі № 259/16-2005/5/13 за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київської обласної спілки споживчих товариств та за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кагарлицького районного споживчого товариства, про визнання права власності позов задоволено повністю, право власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку (м. Кагарлик, Київська обл., вул. Незалежності, 15-а) визнано за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації.

На підставі витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 102617 від 22.01.2013 р. Київська регіональна спілка споживчої кооперації є власником майнового комплексу Кагарлицького ринку, розташованого за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н., м. Кагарлик, вул. Незалежності, буд. 15а.

Листом № 01-236 від 01.07.2013 р. Київська регіональна спілка споживчої кооперації просила позивача укласти з третьою особою договір електропостачання та вжити заходів щодо відключення сторонніх осіб від електропостачання на території Кагарлицького ринку.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно з п. 1.2 Правил користування електричної енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (z0417-96) , споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно з п. 2 Порядку визначення класів споживачів, диференційованих за ступенями напруги на межі балансового розподілу електропостачальних систем, затвердженого Постановою НКРЕ від 13.08.1998 р. № 1052 (v1052227-98) , зі змінами, внесеними Постановою НКРЕ № 1110 від 30.06.2011 р. (v1110227-11) , основний споживач - це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам;

споживач електричної енергії (споживач) - юридична або фізична особа - підприємець, населення, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору з постачальником електричної енергії;

субспоживач - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки споживача (субспоживача).

Згідно з п. 5.1, 5.8, 5.13 Правил користування електричної енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (z0417-96) , договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Споживач, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, яка не є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, має укласти з електропередавальною організацією договір про технічне забезпечення електропостачання.

Споживачі, які отримують електричну енергію від двох або більше постачальників електричної енергії за регульованим тарифом, укладають окремий договір про постачання електричної енергії з кожним із них.

Згідно з п. 6.18 Правил користування електричної енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (z0417-96) , у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Враховуючи те, що власником цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку, на який відповідно до договору про постачання електричної енергії № 275 від 10.01.2011 р. здійснювалось енергопостачання відповідачу, є Київська регіональна спілка споживчої кооперації, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідач, всупереч п. 6.18 Правил користування електричною енергією та п. 2.5 договору про постачання електричної енергії № 275 від 10.01.2011р., не повідомив позивача про звільнення займаного ним приміщення, розташованого за адресою: Київська області, м. Кагарлик, вул. Незалежності, буд. 15-А.

При цьому суди місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач своїми діями унеможливлює виконання позивачем свого обов'язку, передбаченого ч. 7 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", оскільки енергопостачальник не має права відмовити замовнику (споживачу) в укладенні договору про постачання електричної енергії, електроустановки якого розташовані на такій території.

Колегія суддів також відзначає, що судами в ході розгляду справи було відхилено посилання відповідача на те, що ним орендується земельна ділянка, котра знаходиться на території міста Кагарлик по вул. Незалежності, 15-А, для ведення ринкової діяльності, оскільки наведені обставини не є доказом належного користування об'єктом нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено судами, в оренду передано земельну ділянку, а не об'єкт нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15-а.

Враховуючи зміну власника об'єкта електропостачання за договором про постачання електричної енергії, суди дійшли підставного висновку про розірвання спірного договору на підставі ст. 652 ЦК України.

Також касаційна інстанцій відхиляє посилання скаржника на те, що позивачем не було надіслано йому копії позовної заяви, оскільки вказане твердження спростовується матеріалами справи, зокрема фіскальним чеком № 3383 та описом вкладення у цінний лист від 05.07.2013 р. Крім того, скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи в порядку ст. 22 ГПК України в ході розгляду справи як місцевим, так і апеляційним судами.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, в т.ч. щодо оренди відповідачем спірної земельної ділянки для здійснення ринкової діяльності та прокладення окремої електролінії, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. у справі № 911/2615/13 - без змін.