Головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Дроботова Т.Б., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 рокуу справі № 910/9367/13 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до 1. Приватного підприємства "Нива-В.Ш.", 2. Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 про визнання результатів прилюдних торгів та протоколу проведення аукціону недійсним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Омельченко В.М. дов. № 13-11-5356 від 22.04.2013 року- відповідачів:не з'явились,- третіх осіб:не з'явились

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі за текстом - ПАТ "КБ "Надра") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Нива-В.Ш." (далі за текстом - ПП "Нива-В.Ш.), районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області (далі за текстом - районний ВДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 про визнання результатів прилюдних торгів та протоколу проведення аукціону недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "КБ "Надра" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 року у справі № 910/9367/13 апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "КБ "Надра" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 року у справі № 910/9367/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, п. п. 3.6., 3.10., 4.5., 4.7., 4.14. Порядку реалізації арештованого майна, ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 14.01.2014 року № 03-05/50 для перегляду в касаційному порядку справи № 910/9367/13 у зв'язку із завантаженістю судді Мачульського Г.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Дроботова Т.Б., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою районного ВДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 09.04.2010 року щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-3674 від 04.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" 480 106, 21 грн. було відкрито відповідне виконавче провадження ВП № 18680527.

Як встановлено судами, 19.09.2012 року державним виконавцем було здійснено опис та арешт майна боржника - автомобіль марки Mazda CX-7, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.

17.10.2012 року товариством з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега" було проведено незалежну оцінку транспортного засобу, відповідно до висновку якої, вартість колісного транспортного засобу - автомобіля Mazda CX-7, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4 становить 126 000, 00 грн. з ПДВ (105 000, 00 грн. без ПДВ).

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 23.01.2013 року між районним ВДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області та ПП "Нива-В.Ш," укладено договір № 1013023 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації автомобіля Mazda CX-7, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, власник ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи та досліджувало попередніми судовими інстанціями, прилюдні торги по реалізації арештованого майна, що належить ОСОБА_4, призначені на 20.02.2013 року, не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, у зв'язку з чим 25.02.2013 року відповідачем 2 відповідно до акту переоцінки майна було уцінено автомобіль Mazda CX-7, 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 на 24, 8 % і визначено ціну для повторного аукціону в розмірі 78 960, 00 грн. без ПДВ.

Господарськими судами попередніх інстанції встановлено, що 05.04.2013 року відбулись відповідні прилюдні торги, переможцем яких стала ОСОБА_5, яка повністю виконала свої обов'язки щодо внесення коштів за придбаний автомобіль в розмірі 77 015, 50 грн. на депозитний рахунок відповідача 2.

Цивільні права та обов'язки, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Отже, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій стосовно того, що аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій стосовно того, що зі змісту ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами аукціону правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами аукціону, а тому підставами для визнання аукціону недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 (z0480-99) року.

Положеннями п. 4.14. вказаного вище Порядку передбачено, що боржник, на майно якого звернено стягнення, стягувач, державний виконавець можуть бути присутні на аукціоні без сплати вхідної плати, проте вказаний Порядок не передбачає обов'язок відповідача-1 окремо повідомляти стягувача про час, дату та місце проведення аукціону.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що вказане повідомлення було здійснено відповідачем відповідно до п. 3.6. Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 (z0480-99) року.

Крім того, судами досліджено, що відповідач здійснив повідомлення скаржника передбачене п. 3.6. Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 року (z0480-99) , а тому посилання позивача на його неналежне повідомлення про проведені торги є необґрунтованими.

Посилання скаржника стосовно необхідності застосування Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 року № 1448 (1448-97-п) є хибним, оскільки до даних правовідносин застосовуються положення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 (z0480-99) року.

Також, місцевим та апеляційним господарськими судами обґрунтовано відхилили доводи скаржника стосовно посилань апелянта на протокол присутності на аукціоні від 05.04.2013 року, в якості доказу порушення порядку проведення торгів, з огляду на те, що складання такого протоколу не передбачено законами та підзаконними нормативними актами, що регулюють порядок проведення прилюдних торгів та крім того, суди з пояснень представника третьої особи 2 встановили, що остання також була присутня під час проведення торгів, торги були проведені без жодних порушень. Про відсутність порушень також свідчать підписи учасників торгів ОСОБА_7 (через представника за довіреністю ОСОБА_8), ОСОБА_9, ОСОБА_5

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що порушення відповідачем 2 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", на які посилається скаржник, може бути підставою для звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 року у справі № 910/9367/13 залишити без задоволення.