головуючого - судді Дерепи В.І. суддів : Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.13

у справі № 911/2567/13 господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" третя особа Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" про стягнення суми за участю представників від: позивача Сидорченко В.В. (дов. від 16.03.12) відповідача Колесник Т.А. (дов. від 03.01.14)

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення із Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" 159262,14 грн., з яких 129699,58 грн. заборгованості за договором № 100100023-ТКЕ-БО/12 від 23.02.12, 10037,65 грн. інфляційних втрат, 9174,57 грн. 3% річних та 10350,34 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.08.13 (суддя Рябцева О.О.) позов задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 129699,58 грн. заборгованості, 7962,23 грн. 3% річних, 6685,01 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено. При цьому, судом відмовлено у стягненні 3% річних та пені після укладення договору про відступлення права вимоги (після 27.11.12) з посиланням на те, що право на нарахування штрафних санкцій позивач не має.

За результатом апеляційного перегляду справи Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Коротун О.М., суддів: Гаврилюка О.М., Іоннікової І.А.) 25.11.13 прийняв постанову, якою рішення змінив, достягнувши з відповідача на користь позивача 3% річних та пені з посиланням на ст. 514 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом ст. 514 Цивільного кодексу України. Таким чином, судові акти в частині стягнення основної заборгованості, 3 % річних та пені (в розмірі 7962,23 грн. та 6685,01 грн. відповідно), нарахованих до 27.11.12, відмови у стягненні інфляційних сторонами не оскаржується, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 23.02.12 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (постачальник за умовами договору) та Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (споживач за умовами договору) укладено договір № 100100023-ТКЕ-БО/12 на постачання природного газу за регульованим тарифом. На виконання умов договору за період з січня 2012 р. по серпень 2012 р. постачальник передав, а відповідач прийняв у власність 8774,517 тис. куб. м. імпортованого природного газу на загальну суму 35115028,09 грн. відповідач розрахувався за отриманий природний газ лише частково, з порушенням встановлених п. 4.6 договору строків, в зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 129699,58 грн.

21.11.12 між Публічним акціонерним товариством "Київоблгаз" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) укладено договір № 14/7113/12 про відступлення права вимоги (договір 2).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору 2 первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора КП БМР "Білоцерківтепломережа" за договором на постачання природного газу № 100100023-ТКЕ-БО/12 від 23.02.12 у сумі 129699,58 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Станом на момент підписання договору про уступку права вимоги розмір 3 % річних та пені складав 7962,23 грн. та 6685,01 грн. відповідно, які разом із сумою основного боргу (129699,58 грн.) стягнуті судами обох інстанцій та не заперечується скаржником, в тому числі, в касаційній скарзі. Тому судові акти в цій частині підлягають залишенню без змін.

Касаційна скарга стосується правомірності нарахування та стягнення апеляційним судом сум 3% річних та пені після укладення 21.11.12 договору уступки права вимоги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки апеляційного суду, а доводи касаційної скарги відхилити з огляду на наступне.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту цієї статті вбачається, що до нового кредитора перейшли права первісного кредитора за договором № 100100023-ТКЕ-БО/12 від 23.02.12, в тому числі, й право нараховувати пеню за договором та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки обмеження цих прав нового кредитора договором про уступку права вимоги не встановлені.

Тому апеляційний суд цілком правомірно стягнув з відповідача суми пені та 3% річних, нарахованих після укладення 21.11.12 договору уступки права вимоги.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.13 у справі № 911/2567/13 залишити без змін.