розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" на рішення господарського суду Львівської області від 6 серпня 2013 року та постанову Львівської апеляційного господарського суду від 5 листопада 2013 року у справі № 914/2779/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнафт-Львів" до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про стягнення суми, -

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юнафт-Львів" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про стягнення 493793,58 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 1109041114 від 14 вересня 2011 року та 24481,50 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Львівської області від 6 серпня 2013 року, залишеним без змін постановою Львівської апеляційного господарського суду від 5 листопада 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 493793,58 грн. основного боргу, 24481,50 грн. 3 % річних, 10365,50 грн. судового збору.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 14 вересня 2011 року сторонами укладено договір купівлі-продажу № 1109041114, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити та передати товар у власність покупця, а відповідач - прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Найменування (номенклатура, сортамент, асортимент), кількість і ціни товару, що є предметом цього договору, обумовлюються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна ціна товару складає 949888,50 грн. Датою поставки вважається дата підписання сторонами накладної, в момент підписання якої відбувається перехід права власності на товар. Відповідач проводить розрахунки з позивачем шляхом безготівкового перерахунку коштів протягом 120 днів після отримання продукції.

На виконання умов договору, згідно підписаних представниками сторін накладних: ВН-0000884 від 3 жовтня 2011 року, ВН-0000902 від 7 жовтня 2011 року, ВН-0000996 від 7 листопада 2011 року, ВН-0001003 від 7 листопада 2011 року, позивач передав відповідачу товар.

11 листопада 2011 року відповідачем направлено позивачу лист про припинення поставки недопоставленого товару у зв'язку зі зменшенням об'ємів фінансування.

При цьому, судами встановлено, що вчасно покупцем проведено оплату лише за товар, отриманий за накладною ВН-0000902, на загальну суму 31941,00 грн., а за товар, отриманий згідно інших накладних, відповідачем систематично порушувалися строки та розміри оплати. За весь період відповідачем перераховано на рахунок позивача 404721,72 грн., проте, починаючи з 1 лютого 2013 року, у зв'язку з припиненням виплат за договором, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 493793,58 грн.

Встановивши зазначене, а також факт відсутності доказів погашення відповідачем боргу, керуючись нормами ст. 655, 692 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості.

Разом з тим, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, враховуючи прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, судом задоволено й вимогу щодо стягнення 3 % річних в сумі 24481,50 грн., зважаючи на правильність відповідного розрахунку позивача.

З таким рішенням місцевого господарського суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 6 серпня 2013 року та постанову Львівської апеляційного господарського суду від 5 листопада 2013 року у справі № 914/2779/13 - без змін.