розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості "Луганськдіпрошахт" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р.у справі Господарського суду № 913/1617/13 Луганської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості "Луганськдіпрошахт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" про стягнення 899 896,31 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Голованов В.Є., дор. № 17 від 13.01.2014 р.; Артамонов О.О., дор. № 18 від 13.01.2014 р.; відповідача: Манжосов П.С., дов. № 4 від 15.01.2014 р.;

У червні 2013 р. Публічне акціонерне товариство "Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості "Луганськдіпрошахт" (далі - Товариство "Луганськдіпрошахт") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" (далі - Товариство "Східна вугільна компанія") 899 896,31 грн. заборгованості, яка складається з: основної заборгованості за договором на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт № 7064 від 01.06.2011 р. у розмірі 830 743,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 83,07 грн., 3 % річних у розмірі 11 507,84 грн. та пені у розмірі 57 562,20 грн.

Позовні вимоги Товариство "Луганськдіпрошахт", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ), Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ) та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) обґрунтовувало тим, що воно виконало роботи обумовлені в договорі № 7064 від 01.06.2011 р., укладеному з Товариством "Східна вугільна компанія", проте останнє грошові зобов'язання перед ним за вказаним договором виконало лише частково, у зв'язку із чим має заборгованість, яка підлягає стягненню з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.08.2013 р. (суддя Голенко І.П.) позовні вимоги Товариства "Луганськдіпрошахт" задоволено частково. Стягнуто з Товариства "Східна вугільна компанія" на користь Товариства "Луганськдіпрошахт" 830 743,20 грн. основного боргу, 11 507,84 грн. 3 % річних та 83,07 грн. інфляційних втрат. У задоволені решти позовних вимог Товариства "Луганськдіпрошахт" відмовлено.

В частині задоволення позовних вимог вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Товариством "Луганськдіпрошахт" у позовній заяві. В частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення пені судове рішення мотивовано тим, що договором № 7064 від 01.06.2011 р. не передбачено застосування штрафних санкцій у вигляді пені за неналежне виконання Товариством "Східна вугільна компанія" своїх грошових зобов'язань та не встановлено її розмірів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. (колегія суддів: Чернота Л.Ф., Бойченко К.І., Стойка О.В.) рішення Господарського суду Луганської області від 08.08.2013 р. в частині задоволення позовних вимог Товариства "Луганськдіпрошахт" про стягнення з Товариства "Східна вугільна компанія" 830 743,20 грн. основного боргу, 11 507,84 грн. 3 % річних та 83,07 грн. інфляційних втрат скасовано. В іншій частині рішення залишено без змін.

В частині скасування вказана постанова мотивована тим, що висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, оскільки Товариство свої зобов'язання за договором № 7064 від 01.06.2011 р. виконувало неналежно - виконані Товариством "Луганськдіпрошахт" роботи мають суттєві недоліки. В іншій частині апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду.

Товариство "Луганськдіпрошахт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 08.08.2013 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Луганськдіпрошахт" обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення договору № 7064 від 01.06.2011 р., ст.ст. 887, 890 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 15 Гірничого закону України, зазначаючи про невідповідність висновків господарського суду апеляційної інстанції обставинам справи.

Товариство "Східна вугільна компанія" листом № 1225 від 16.12.2013 р. звернулось до Вищого господарського суду України в якому просить касаційну скаргу Товариства "Луганськдіпрошахт" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. - без змін, зазначаючи, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову Товариства "Луганськдіпрошахт", оскільки останнє неналежним чином виконувало свої зобов'язання за договором.

15.01.2014 р. до Вищого господарського суду України надійшло клопотання директора Товариства "Східна вугільна компанія" Борісова Є.В. № 45 від 14.01.2014 р. про відкладення розгляду касаційної скарги Товариства "Луганськдіпрошахт" на іншу дату у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю начальника юридичного відділу Масленнікової Ю.О. та заступника директора з капітального будівництва Журавля О.В., які приймали участь у попередніх судових засіданнях у справі і можуть надати ґрунтовні пояснення по суті касаційної скарги Товариства "Луганськдіпрошахт".

Окрім того, 15.01.2014 р. до Вищого господарського суду України надійшло клопотання представника Товариства "Східна вугільна компанія" Манжосова П.С. № б/н б/д про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду касаційної скарги Товариства "Луганськдіпрошахт" на іншу дату, у зв'язку з тим, що він не приймав участі у розгляді касаційної скарги раніше, не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи до засідання, відтак йому необхідний час для належної підготовки до судового засідання.

Представники Товариства "Луганськдіпрошахт" проти заявлених клопотань заперечили та просили колегію суддів Вищого господарського суду України відмовити у їх задоволенні.

За результатами розгляду вказаних клопотань, колегією суддів Вищого господарського суду України задоволено клопотання представника Товариства "Східна вугільна компанія" Манжосова П.С. про ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим у судовому засіданні 15.01.2014 р. з цією метою оголошувалась перерва з 10:50 до 12:30. Клопотання директора Товариства "Східна вугільна компанія" Борісова Є.В. і представника Товариства "Східна вугільна компанія" Манжосова П.С. про відкладення розгляду касаційної скарги Товариства "Луганськдіпрошахт" на іншу дату задоволенню не підлягають з огляду на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 25.12.2013 р. явка представників сторін у судове засідання 15.01.2014 р. обов'язковою не визнавалась, відтак відсутність начальника юридичного відділу Масленнікової Ю.О. та заступника директора з капітального будівництва Журавля О.В. у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Окрім того, розгляд касаційної скарги Товариства "Луганськдіпрошахт" вже неодноразово відкладався з підстав неможливості Товариства "Східна вугільна компанія" забезпечити явку своїх представників, зокрема, ухвалами Вищого господарського суду України від 18.12.2013 р. (т. 3, ас. 91-92) та від 25.12.2013 р. (т. 3, а.с. 102-104).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Абзацом 5 п. 3.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) роз'яснено, що під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне окремо відзначити, що подані втретє клопотання представників Товариства "Східна вугільна компанія" про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату містять ознаки зловживання процесуальними правами та спрямовані на умисне затягування судового процесу, а їх задоволення порушувало б визначені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, права Товариства "Луганськдіпрошахт" на розгляд справи упродовж розумного строку.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Луганськдіпрошахт" підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "Східна вугільна компанія" (замовник) та Товариством "Луганськдіпрошахт" (підрядник) 01.06.2011 р. укладено договір на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт № 7064, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник зобов'язується за оплату виконати за замовленням замовника та передати наступну проектно-кошторисну документацію: "Шахта ім. Володарського Проект "Розкриття та підготовка пластів максимовської світи", а замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену підрядником документацію (далі - Договір);

- за приписами п. 1.2 договору завершення виконання розроблюваної документації оформлюється накладною;

- у пункті 2.1 договору сторонами погоджено, що загальна вартість робіт, які виконуються за цим договором визначена протоколом узгодження кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт (додатком № 1 до договору), та складає 2 401 774,80 грн. Повна оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом 10 банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акту здачі-приймання робіт (п. 2.3 Договору);

- згідно з п. 4.3 Договору у випадку, якщо виконана документація не відповідає умовам даного договору замовник вправі протягом 10 днів надати мотивовану відмову від приймання документації разом з двохстороннім актом з переліком недоліків, які слід виконати та строки їх виконання;

- відповідно до п. 4.4 договору якщо у встановлені п. п. 4.2 та п. п. 4.3 договору строки підрядник не отримує підписаний замовником акт здачі-приймання або його мотивовану відмову, документація вважається прийнятою з дотриманням всіх умов договору;

- на виконання умов Договору Товариством "Луганськдіпрошахт" виконано, а Товариством "Східна вугільна компанія" прийнято роботи на загальну суму 900 743,20 грн., про що складено акт здачі-приймання продукції № 80 від 30.11.2012 р. на суму 480 821,20 грн., акт здачі-приймання продукції № 81 від 30.11.2012 р. на суму 336 000,00 грн. та акт здачі-приймання продукції № 82 від 30.11.2012 р. на суму 83 922,00 грн., підписані обома сторонами без будь-яких заперечень та зауважень;

- Товариство "Східна вугільна компанія" оплатило виконанні Товариством "Луганськдіпрошахт" на підставі Договору роботи частково, а саме в розмірі - 70 000,00 грн., у зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 830 743,20 грн.;

- 25.02.2013 р. Товариство "Луганськдіпрошахт" звернулось до Товариства "Східна вугільна компанія" з претензією про сплату заборгованості № 0226, яку останнім залишено без відповіді та задоволення, що і слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства "Луганськдіпрошахт" про стягнення на його користь заборгованості за виконані роботи, місцевий господарський суд, із посиланням на підписані сторонами акти здачі-приймання продукції № 80, 81, 82 від 30.11.2012 р., виходив із того, що Товариство "Луганськдіпрошахт" виконало передбачені Договором роботи, заборгованість Товариства "Східна вугільна компанія" за виконані роботи документально підтверджується, у зв'язку із чим підлягає стягненню.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог Товариства "Луганськдіпрошахт", господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що виконані Товариством роботи мають суттєві недоліки, відтак Товариство свої договірні зобов'язання неналежним чином не виконало і підстав для задоволення його позовних вимог немає.

Вказані висновки господарського суду апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що проектом "Розкриття та підготовка пластів максимовської світи" виконано підрахунок запасів та розробку шахтного поля по плату без врахування ціликів під двома нитками газопроводу високого тиску, що належать ДК "Укртрансгаз" Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз", згідно проекту Товариство "Східна вугільна компанія", яке є відповідачем у даній справі, було зобов'язане до початку робіт погодити з власником об'єктів охорони цілики. При погодженні проекту цілика під газопроводом було з'ясовано, що дві нитки газопроводу розташовані не поряд, а на відстані 200 метрів одна від одної, і ця обставина повністю виключає розбудування шахтного поля за проектом "Розкриття та підготовка пластів максимовської світи" та запуск пускового комплексу за зазначеним проектом. Виявлені недоліки проекту унеможливлюють виконання проектних рішень за проектом "Розкриття та підготовка пластів максимовської світи", про що листом № 191 від 21.03.2013 р. Товариство "Східна вугільна компанія" повідомило Товариство "Луганськдіпрошахт" з проханням доробити проект "Розкриття та підготовка пластів максимовської світи".

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт. Глава 61 ЦК України (435-15) містить спеціальні норми, якими врегульовано відносини в сфері підряду, у тому числі відносин на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до частини першої статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, сторонами в Договорі було узгоджено порядок прийняття та оплати виконаних підрядних робіт. Підписавши акти здачі-приймання продукції № 80, 81, 82 від 30.11.2012 р. без будь-яких заперечень та зауважень, Товариство "Східна вугільна компанія" погодилось з видами та обсягом виконаних робіт, їх вартістю, відповідністю виконаних робіт умовам Договору, що є безумовною підставою для оплати цих робіт.

Частина перша ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилання Товариства "Східна вугільна компанія" на виявлені після підписання актів виконаних робіт недоліки проекту, були обґрунтовано відхилені місцевим господарським судом, з огляду на те, що в силу передбачених главою 61 ЦК України (435-15) як загальних положень про підряд (ст. 858 ЦК України), так і спеціальних положень про підряд на проектні та пошукові роботи (ст. 891 ЦК України), неякісне виконання робіт за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт може слугувати підставою для безоплатного перероблення проектно-кошторисної документації або здійснення необхідних додаткових пошукових робіт, а також відшкодування завданих збитків, але не підставою для відмови від оплати виконаних та належним чином прийнятих підрядних робіт.

Окрім того, як встановлено місцевим господарським судом у п. 3.2 Договору сторони погодили, що підрядник відповідає за недоліки документації та за вимогою замовника зобов'язаний безкоштовно переробити документацію, якщо вона не відповідає вимогам технічного завдання. Судами було з'ясовано, що роботи виконані саме відповідно до наданого замовником технічного завдання.

За таких обставин, виходячи зі змісту вищенаведених норм та враховуючи наявність підтвердженої матеріалами справи заборгованості Товариства "Східна вугільна компанія" за фактично виконані Товариством "Луганськдіпрошахт" роботи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги Товариства "Луганськдіпрошахт" про стягнення на його користь з Товариства "Східна вугільна компанія" 830 743,20 грн. основної заборгованості за договором № 7064 від 01.06.2011 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заявлених до стягнення з Товариства "Східна вугільна компанія" 3% річних та інфляційних втрат місцевим господарським судом перевірено та визнано арифметично вірним.

А тому, враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги Товариства "Луганськдіпрошахт" і в частині стягнення на його користь з Товариства "Східна вугільна компанія" 3 % річних у розмірі 11 507,84 грн. та інфляційних втрат у розмірі 83,07 грн.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу наведеного вище не врахував, у зв'язку з чим безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог Товариства "Луганськдіпрошахт" про стягнення на його користь з Товариства "Східна вугільна компанія" суми основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.

Скасовуючи оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує також допущені судом апеляційної інстанції грубі порушення ст. 103 та п. 9 ч. 1 ст. 105 ГПК України, оскільки з резолютивної частини оскаржуваної постанови вбачається, що за результатами часткового скасування рішення місцевого господарського суду господарським судом апеляційної інстанції не було прийнято жодного іншого рішення.

Між тим, як вже зазначалося вище, у касаційній скарзі Товариство "Луганськдіпрошахт" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 08.08.2013 р., тому виходячи із касаційних вимог скаржника, оскаржувана постанова переглядається Вищим господарським судом України у повному обсязі.

В частині заявлених Товариством "Луганськдіпрошахт" позовних вимог про стягнення на його користь з Товариства "Східна вугільна компанія" пені у розмірі 57 562,20 грн., місцевий та апеляційний господарські суди дійшли до однакового висновку щодо їх необґрунтованості та відсутності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із правовою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Товариством "Луганськдіпрошахт" заявлено до стягнення пеню у сумі 57 562,20 грн., нараховану за період з 15.12.2012 р. по 01.06.2013 р. на підставі п. 5.2 Договору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи з'ясовано, що сторонами у п. 5.2 Договору не погоджено штрафних санкцій саме у вигляді пені за порушення строків оплати замовником виконаних робіт, як і не погоджено її розмірів, а було здійснено лише відсилання на положення ст. 231 Господарського кодексу України, що виключає можливість стягнення заявленої Товариством "Луганськдіпрошахт" до стягнення пені у розмірі 57 562,20 грн.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування оскарженої постанови в цій частині.

Частиною першою ст. 111-10 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. в частині скасування рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства "Луганськдіпрошахт" підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Луганської області від 08.08.2013 р. в цій частині підлягає залишенню в силі. В іншій частині постанова Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. підлягає залишенню без змін, оскільки вона відповідає нормам матеріального та процесуального права, а касаційна скарга Товариства "Луганськдіпрошахт" не спростовує висновків господарського суду другої інстанції в цій частині.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України з Товариства "Східна вугільна компанія" на користь Товариства "Луганськдіпрошахт" підлягає стягненню сума судового збору за перегляд справи в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості "Луганськдіпрошахт" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. у справі № 913/1617/13 Господарського суду Луганської області в частині скасування рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства "Луганськдіпрошахт" скасувати, а рішення Господарського суду Луганської області від 12.02.2013 р. в цій частині залишити в силі.

В іншій частині зазначену постанову залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна вугільна компанія" (Луганської обл., м. Свердловськ, вул. Глінки, 1А, 94800, код ЄДРПОУ - 32727602) на користь Публічного акціонерного товариства "Луганський інститут з проектування підприємств вугільної промисловості "Луганськдіпрошахт" (Луганської обл., м. Луганськ, вул. Пушкіна, 1, 91056, код ЄДРПОУ - 05400856) 8 423 (вісім тисяч чотириста двадцять три) грн. 34 коп. судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.