ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2014 року Справа № 908/2406/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. у справі Господарського суду № 908/2406/13 Запорізької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь-Схід Моноліт" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення грошових коштів в розмірі 342 993,80 грн., в тому числі: 340 188,48 грн. - основного боргу, 400,76 грн. - пені та 2 404,56 грн. - 3 % річних за договором підряду від 04.02.2013 р. № GI003425 в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились; відповідача: не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
У липні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь-Схід Моноліт" (далі - Товариство "Південь-Схід Моноліт") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (далі - Товариства "Запоріжтрансформатор") основну заборгованість у розмірі 340 188,48 грн., неустойку у розмірі 2 404,56 грн., пеню у розмірі 400,76 грн. та витрати за послуги адвоката у розмірі 2 400,00 грн.
Позовні вимоги Товариство "Південь-Схід Моноліт", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) та Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ), обґрунтовувало тим, що воно виконало роботи згідно укладеного договору підряду № GI003425 від 04.02.2013 р. на виконання робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій, обшивці профлистом, ремонту стін будівлі (район установки лінії Ф.Георг) в корпусі магнітопроводів інв. № 00003.002, який укладено з Товариством "Запоріжтрансформатор", проте останнє свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за вказаним договором виконало частково, в зв'язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню з урахуванням неустойки та пені.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.09.2013 р. (суддя Азізбекян Т.А.) позовні вимоги Товариства "Південь-Схід Моноліт" задоволено в повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. (колегія суддів: Бойченко К.І., Стойка О.В., Чернота Л.Ф.) рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2013 р. залишено без змін.
Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством "Південь-Схід Моноліт" у позовній заяві.
Товариство "Запоріжтрансформатор" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. та рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства "Південь-Схід Моноліт" відмовити повністю. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Запоріжтрансформатор" обґрунтовує посиланням на ст. ст. 235- 237 ГК України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що господарськими судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Товариство "Південь-Схід Моноліт" не скористалось правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "Запоріжтрансформатор" до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Запоріжтрансформатор" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- між Товариством "Запоріжтрансформатор" (замовник) та Товариством "Південь-Схід Моноліт" (підрядник) 04.02.2013 р. було укладено договір підряду № GI003425 (далі - Договір);
- за приписами п. 1.1. Договору підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботу по завданню замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;
- відповідно до п. 2.1. Договору, предметом даного договору є роботи з антикорозійного захисту металоконструкцій, обшивці профлистом, ремонту стін будівлі (район установки лінії Ф.Георг) в корпусі магнітопроводів інв. № 00003.002, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3, з послідуючою здачею результатів робіт замовнику;
- за умовами п. 3.4. Договору підрядник зобов'язується виконати роботу за цим договором поетапно протягом 45 календарних днів з моменту надходження авансового платежу на поточний рахунок підрядника відповідно до п. 6.3.1. цього договору. При цьому підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт протягом 2-х днів з моменту одержання авансу. Об'єм виконаної роботи визначений локальним кошторисом, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 2 до договору);
- згідно з п. п. 4.1., 4.2. Договору замовник приймає виконану підрядником роботу шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт уповноваженими представниками сторін. Акт приймання-передачі виконаних робіт підписується замовником протягом 5-ти робочих днів з моменту фактичного закінчення виконання робіт та надання акту підрядником. У випадку обґрунтованого не підписання акту приймання-передачі замовником, ним складається перелік зауважень необхідних доробок і строків їх виконання. У випадку відсутності зауважень по виконаних роботах, замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі виконаних робіт та один екземпляр акта передати підряднику;
- відповідно до п. 6.1. Договору, сторони передбачили, що ціна виконаних робіт згідно договірної ціни (Додаток № 1 до договору) складає 547 179,72 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 91 196,62 грн. і включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу;
- у підпунктах 6.3.1, 6.3.2. Договору сторони погодили порядок оплати виконаних робіт таким чином: авансовий платіж в розмірі 20 % від ціни виконаної роботи, в сумі 109 435,94 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 18 239,32 грн., здійснюється на підставі виставленого підрядником рахунку. Остаточний розрахунок за виконану підрядником роботу здійснюється протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, з вирахуванням авансового платежу, на підставі виставленого підрядником рахунку;
- згідно з п. 7.4.1. Договору сторони визначили, що у випадку невиконання підрядником умов вказаного договору замовник має право призупинити повністю або частково, на свій вибір, виконання будь-яких своїх зобов'язань як передбачених цим договором, так і будь-якими іншими договорами, укладеними з підрядником. При цьому замовник звільняється від відповідальності за прострочку виконання призупиненого зобов'язання;
- у відповідності з п. 10.3. Договору сторони заявили, що вони та всі інші суб'єкти господарської діяльності, долучені стороною до виконання цього договору, є добросовісними платниками податків та зборів, і своєчасно подають податкову звітність до органів Державної податкової служби України. У випадку, якщо одна із сторін або який-небудь інший суб'єкт господарської діяльності, який залучений стороною до виконання цього договору, виявиться недобросовісним платником податків, наслідком чого буде донарахування податкових зобов'язань іншій стороні або її притягнення до фінансової відповідальності органами Державної податкової служби України, що підтверджується офіційними документами даної служби, винна сторона зобов'язується компенсувати іншій стороні спричинені цим збитки;
- відповідно до п. 8.1. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 15.04.2013 р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань підрядника, передбачених цим договором - до спливу строку дії гарантії;
- на виконання умов Договору Товариством "Південь-Схід Моноліт" були виконані роботи з антикорозійного захисту металоконструкцій, обшивці профлистом, ремонту стін будівлі у повному обсязі, а Товариством "Запоріжтрансформатор" вказані роботи прийняті без зауважень, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 05.04.2013 р. за квітень 2013 р. за формою № КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень місяць 2013 р. за формою КБ-3 від 05.04.2013 р., які підписані та скріплені печатками сторін (а.с. 20-32);
- вартість виконаних робіт становить 496 729,56 грн. для оплати яких Товариством "Південь-Схід Моноліт" виставлено рахунок-фактура № СФ-0000045 від 05.04.2013 р. та виписана податкова накладна № 3 від 05.04.2013 р. на вказану суму;
- Товариство "Запоріжтрансформатор" за виконані роботи за Договором розрахувалося частково в розмірі 156 541,08 грн., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 340 188,48 грн.;
- Товариство "Південь-Схід Моноліт" 23.05.2013 р. звернулось до Товариства "Запоріжтрансформатор" претензією з вимогою здійснити оплату заборгованості за Договором у розмірі 340 218,47 грн., 3% річних у розмірі 1 062,48 грн., пеню у розмірі 177,08 грн. (а.с. 35-37);
- у відповіді на претензію Товариство "Запоріжтрансформатор" повідомило про призупинення на підставі п.п. 7.4.1. Договору виконання зобов'язань в частині здійснення розрахунків за виконані роботи в сумі 340 218,47 грн., у зв'язку з визнанням податковими органами Товариства "Південь-Схід Моноліт" недобросовісним платником податків і зборів, що є порушенням п. 10.3. Договору (а.с. 40), після чого останній звернувся до суду з даним позовом;
Відповідно до частини першої ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій Товариство "Південь-Схід Моноліт" в повному обсязі виконало умови Договору, факт наявності боргу підтверджується матеріалами справи, отже колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з обґрунтованими висновками судів про стягнення з Товариства "Запоріжтрансформатор" заборгованості в розмірі 340 188,48 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до підпункту 7.3.1.1. Договору за прострочення виконання зобов'язання винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі 0,5% від ціни невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Розрахунок заявлених до стягнення з Товариства "Запоріжтрансформатор" 3% річних, пені перевірено судами та визнано арифметично вірним, а тому, враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства "Запоріжтрансформатор" на користь Товариства "Південь-Схід Моноліт" 3% річних у розмірі 2 404,45 грн., пені в розмірі 400,76 грн., сплата якої передбачалась п.п. 7.3.1.1 Договору.
Доводи касаційної скарги Товариства "Запоріжтрансформатор" зазначеного вище не спростовують.
Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат, зокрема, входить оплата послуг адвоката, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) .
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Судами попередніх інстанцій досліджено, що стягнута сума витрат за надані послуги адвоката у розмірі 2 400,00 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: Договором від 22.05.2013 р. про надання інформаційно-правових послуг адвокатом Запорізької обласної колегії Шуляковим Ю.К. і платіжним дорученням № 101 від 09.07.2013 р. у розмірі 2 400,00 грн. та визначена цілком обґрунтованою.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства "Запоріжтрансформатор" не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 р. у справі № 908/2406/13 Господарського суду Запорізької області - без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Г.А. Кравчук
Г.М. Мачульський
А.Г. Полянський