Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" до 1. Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 2. Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 13 582, 30 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача: Бровко О.С. - дов. №01/3 від 13.01.2014; від відповідача 1: Шляєв І.В. - дов. № 84 від 01.01.2014; від відповідача 2: Маєвська В.Н. - дов. №09-18/3580 від 26.12.2013;

Рішенням від 18.06.2013 господарського суду Дніпропетровської області (суддя: Колісник І.І.) в позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту втрати вантажу, а наданий до суду акт приймання продукції за кількістю від 07.12.2012 складений з порушенням пунктів 9, 16 та 17 Інструкції № П-6 (va006400-65) .

Постановою від 16.10.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Широбокова Л.П. - головуючий, Герасименко І.М., Орєшкіна Е.В.) рішення від 18.06.2013 господарського суду Дніпропетровської області скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь ТОВ "Керченський стрілочний завод" збитки від нестачі вантажу у розмірі 7040,54 грн., збитки на проведення експертизи у розмірі 672,00 грн., судовий збір по позовній заяві у розмірі 980,69 грн. та по апеляційній скарзі 490,35 грн.

постанова мотивована тим, що оскільки вантаж прибув у справному вагоні, завантаженому засобами відправника без ознак втрати та викрадення вантажу при перевезенні, тому, підстав для відповідальності залізниці немає. Відповідальність за недостачу покладається на вантажовідправника, який здійснював навантаження своїми засобами без доступу до вантажу сторонніх осіб, і завантажив вагони не у тій кількості, яку зазначив у залізничних накладних.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 110, 129 Статуту залізниць України (457-98-п) ; ст.ст. 623, 908 Цивільного кодексу України; ст. 307 Господарського кодексу України; ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 28.11.2012 на адресу ТОВ "Керченський стрілочний завод" за залізничною накладною №49709868 у напіввагоні № 68702976 надійшли накладки та підкладки колійні ( накладка двохголова ІР-65) у кількості 66380 кг. Згідно накладної вантажовідправником є ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь". Маса вантажу визначена ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" складає 66 380 кг. Вантаж прямував під охороною залізниці 484809.

05.12.2012 вантаж прибув на станцію Керченський завод Придніпровської залізниці у технічному та комерційному відношенні справним, поверхня вантажу по всій площі вагону накрита металевою сіткою, поглиблення та інші ознаки незбереження під час перевезення відсутні.

В такому ж справному стані 05.12.2012 о 17 год. 15 хв. вагон переданий представникам заводу на під'їзду колію, згідно пам'ятки на подачу вагонів форми ГУ-45 за №358.

Пунктом 23 Правил видачі вантажів, затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за №644 (z0861-00) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за №862/5083 (z0862-00) встановлено, що у разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена письмово в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.

У зв'язку з відмовою станції призначення у здійсненні перевірки маси вантажу та у видачі комерційного акту, позивачем викликано експерта для здійснення приймання вантажу.

За актом експертизи Торгово-промислової палати Криму №ВК-169Э від 07.12.2012, вантаж у напіввагоні №68702976 розташований рівномірно по всій площі напіввагону, вкритий захисною сіткою-рабіцею. За результатами зважування напіввагону встановлена недостача продукції - 730 кг.

Також апеляційним господарським судом встановлено, що 07.12.2012 комісією позивача складено акт №25 приймання продукції (товарів) за кількістю згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6 затверджена постановою Держарбітражу міністерства СССР від 15.06.1965 (va006400-65) . Актом встановлено, що фактична маса нетто накладок колійних 1Р-65 складає 65 519 кг, виявлено розходження маси нетто вантажу з даними залізничної накладної №49709868 в сторону зменшення на 730 кг, розходження маси вагону - на 20 кг.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Статтею 6 Статуту залізниць України (457-98-п) встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України (457-98-п) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, а залізниця лише, мас право (а не зобов'язана) перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ст. 111 Статуту залізниць України (457-98-п) , залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у разі, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування, пошкодження вантажу під час перевезення.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки завантаження здійснювалось засобами відправника, під охороною ДП "Придніпровська залізниця", вантаж на адресу вантажоодержувача надійшов у справному вагоні із захисною сіткою, за відсутності слідів утрати та пошкодження, то збитки підлягають стягненню з ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.