Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б. М., суддів: Короткевича О. Є.(доповідач у справі), Погребняка В. Я. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіна постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 року у справі № 49/118-б за заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" Дочірнього підприємства "Ланка Деві" про банкрутство Представники сторін в судове засідання не з'явилися

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.08.2013 року (суддя Митрохіна А. В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, припинено юридичну особу - Дочірнє підприємство "Ланка Деві", провадження у справі № 49/118-б припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий - Гарник Л. Л., судді - Копитова О. С., Сотніков С. В.) ухвалу господарського суду м. Києва від 19.08.2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, посилаючись на неповне дослідження всіх обставин справи, що призвело до передчасного висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Постановою господарського суду м. Києва від 23.04.2012 року визнано Дочірнє підприємство "Ланка Деві" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором товариства Білоус А. В. Зобов'язано ліквідатора виконати вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

На виконання вимог суду ліквідатором було подано звіт та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута, які складені за результатами ліквідації Дочірнього підприємства "Ланка Деві".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено відсутність майнових активів банкрута. Наявна заборгованості боржника на загальну суму 1 756 882,72 грн., яка була незадоволена за відсутністю майна.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.08.2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, припинено юридичну особу - Дочірнього підприємства "Ланка Деві", провадження у справі припинено.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до повноважень ліквідатора відноситься формування ліквідаційної маси, пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, тощо.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до п.6 ст.31 Закону вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

Із звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором проведено у встановленому законом порядку ліквідаційну процедуру банкрута. До звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ліквідатором додані усі передбачені статтею 32 Закону про банкрутство документи, з яких вбачається, що ліквідатором приймались активні заходи з пошуку майна, яке належить банкруту. Однак майнових активів боржника не виявлено.

Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) порядку ліквідаційну процедуру банкрута, подано суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства, які свідчать про неможливість погашення кредиторської заборгованості у зв'язку із відсутністю майна боржника і таким чином звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, боржник - ліквідації, а провадження по справі - припиненню.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 19.08.2013 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року та ухвалу господарського суду м. Києва від 19.08.2013 року у справі № 49/118-б залишити без змін.