головуючого судді: Мирошниченка С.В., суддів: Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Істенд Інтернешнл ЛЛС на постанову та на ухвалу за заявою про Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р. господарського суду Харківської області 23.05.2013 р. Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області відстрочку виконання рішення суду від 21.12.2010 р. у справі № 5023/866/12 господарського суду Харківської області за позовом Істенд Інтернешнл ЛЛС до Приватного акціонерного товариства "Креатив"; Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП Промстройстандарт" про стягнення 1 086 000,00 доларів США

За участю представників:позивача:Стець Т.Б.;відповідача-1: відповідача-2: ДВС:Іванов С.І.; Не з'явилися; Мехед О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2013 р. у справі № 5023/866/12 (5023/10122/11 64/366-10) заяву відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області про відстрочку виконання рішення суду від 21.12.2010 р. у справі № 64/366-10 задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2010 р. у справі № 64/366-10 на один рік з дня винесення даної ухвали.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р. (судді: Істоміна О.А., Білецька А.М., Потапенко В.І.) ухвала місцевого господарського суду залишена без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду та ухвалою місцевого господарського суду, Державна іпотечна установа звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в заяві про відстрочку рішення відмовити.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ДВС у заяві про відстрочку виконання рішення зазначив обставини, які ускладнюють його виконання.

Заявник зазначив, що за наявного фінансового стану ПАТ "Креатив", виконання рішення суду в даний час матиме наслідки для підприємства боржника найбільш негативні, порівняно з наслідками відстрочення виконання рішення суду для стягувача.

Так, основним видом господарської діяльності боржника, ПАТ "Креатив", є переробка олійних культур та виробництво масложирової продукції. Однак значне падіння реалізації продукції підприємства на внутрішньому ринку, низька врожайність олійних культур у 2012 році внаслідок посухи та завищена ціна на сировину - насіння соняшнику, підвищення цін на паливо - мастильні матеріали, різке здорожчення курсу долара до гривні, підвищення мінімальної заробітної плати, призвело до такого фінансового стану підприємства, який не дозволяє йому на даний час виконати одночасно рішення господарського суду.

Суди попередніх інстанцій вірно погодились з доводами державної виконавчої служби, що у випадку виконання рішення суду підприємство вимушено бути зупинити частину цехів та звільнити значну кількість працівників, а іншу відправити у вимушену відпустку, що може призвести до заборгованості перед працівниками підприємства по заробітній платі, робота підприємства буде паралізована. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких актів України про забезпечення своєчасної виплати заробітної плати", заборгованість по заробітній платі повинна бути погашена в першочерговому порядку, а всі інші виплати здійснюються підприємством після виконання зобов'язань по оплаті праці.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував докази в обґрунтування заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду та керуючись вимогами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України правомірно дійшов висновку, що відстрочка сприятиме виконанню рішення та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, на підставі чого обґрунтовано задовольнив заяву та відстрочив виконання рішення господарського суду Харківської області строком на один рік.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та ухвала місцевого господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.