розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. по справі № 922/3871/13 за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" до Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" про визнання недійсним правочину, -

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2013 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Визнано недійсним правочин з зарахування зустрічних однорідних вимог між Державним підприємством (ДП) "Завод імені В.О. Малишева" та Публічним акціонерним товариством (ПАТ) "Харківхолодмаш" на суму 1 467 789,97 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" судовий збір у розмірі 1147,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 (колегія суддів у складі: Гетьман Р.А. - головуючий, Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2013 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" 573,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 скасувати, залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2013. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 5 ч.1 ст. 602, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ГК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ПАТ "Харківхолодмаш", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.06.2010 між ПАТ "Харківхолодмаш" (постачальник) та ДП "Завод імені В.О. Малишева" (покупець) укладено договір поставки №793/22М-577дп, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, кількість, асортимент та технічні умови якої вказані у специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору.

У зв'язку з невиконанням ДП "Завод імені В.О. Малишева" зобов'язань за вказаним договором у нього виникла заборгованість перед ПАТ "Харківхолодмаш" у розмірі 2 208 889,36 грн., яка підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, а також рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2012 р. у справі № 5023/4365/12.

Також 23.06.10 між ДП "Завод імені В.О. Малишева" (постачальник) та ПАТ "Харківхолодмаш" (покупець) укладено договір № 794/22М-575дп на поставку товару, згідно з умовами якого позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 467 789,97 грн., який відповідачем не оплачено.

Відповідно до актів звірки взаєморозрахунків, підписаних між сторонами, заборгованість ПАТ "Харківхолодмаш" перед ДП "Завод ім. В.О. Малишева" становить 1 467 789,97 грн., заборгованість ДП "Завод ім. В.О. Малишева" перед ПАТ "Харківхолодмаш" становить 2 208 889,36 грн.

Враховуючи зазначені обставини, ПАТ "Харківхолодмаш" направило на адресу ДП "Завод ім. В.О. Малишева" заяву про зарахування зустрічних вимог у сумі 1 467 789,97 грн. в якій зазначено, що станом на 15.11.2012 заборгованість ДП "Завод імені В.О. Малишева" перед ПАТ "Харківхолодмаш" за договором № 793/22М-577дп від 23.06.2010 р. складає 2 208 889,36 грн., а заборгованість ПАТ "Харківхолодмаш" перед ДП "Завод імені В.О. Малишева" за договором № 794/22М-575дп складає 1 467 789,97 грн.

ДП "Завод ім. В.О. Малишева" не погодилось з зарахуванням зустрічних однорідних вимог, та 12.09.2013 звернулось до суду з позовом про визнання недійсним правочину з зарахування зустрічних однорідних вимог між ними та ПАТ "Харківхолодмаш" на суму 1 467 789,97 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 3 ст. 206 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк виконання якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином, який оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, предметом зустрічного зарахування були зобов'язання ПАТ "Харківхолодмаш" та ДП "Завод імені В.О.Малишева" на суму 1 467 789,97 грн., які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор у одному зобов'язанні є боржником у іншому, і навпаки, є однорідними (грошовими), строк їх виконання настав. Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст. 602 ЦК України, за даних обставин відсутні.

У зв'язку із викладеним, суд касаційної інстанції зазначає про правомірність висновків суду апеляційної інстанції про безпідставність позовних вимог про визнання недійсним правочину про зарахування однорідних зустрічних вимог, оскільки зобов'язання сторін відповідають вимогам ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України.

Доводи касаційної скарги про те, що проведення заліку зустрічних однорідних вимог в ході провадження по справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О.Малишева" суперечить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , оскільки порушує мораторій на задоволення вимог кредиторів колегією суддів відхиляються. Вказаний Закон та ст. 601 ЦК України не містять прямої заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.03.2005р. у справі №5/143б/53б).

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що підстави для скасування або зміни оскаржуваної постанови відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -