Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дерепи В.І. суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокуд-1"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.13

у справі№12/139-10господарського судуВінницької областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокуд -1" про стягнення суми за участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомлені відповідача Сташко А.І. (дов. від 18.12.13)

ВАТ "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення із ТОВ "Бокуд-1" 279874,56 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог) 288846,86 грн. заборгованості за спожиту електроенергію.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.06.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Тварковського А.А., суддів: Нешик О.С., Яремчука Ю.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Бучинської Г.Б., суддів: Миханюк М.В., Філіпової Т.Л.), позов задоволено з підстав доведеності суми заборгованості, яка відповідачем не погашена.

Не погоджуючись із рішенням та постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення (яке, не вказано). Скарга мотивована посиланням на невірну оцінку судами матеріалів та обставин справи, оскільки, на думку скаржника, сума заборгованості належним чином не підтверджена, так як гуртожитки за адресами: Немирівське шосе, 82, вул. Баженова, 23, вул. Баженова, 34, вул. Баженова, 36, вул. Москаленка, 54 не відносяться до зони відповідальності відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 07.06.06 між ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", ПАТ ("АК Вінницяобленерго"), та виробничо-комерційним підприємством "Бокуд-1" укладено договір про постачання електроенергії № 819. Даний договір діяв до 01.01.08. На виконання умов спірного Договору, позивач за період з 01.07.07 по 01.01.08 поставив відповідачу електроенергію на суму 156484,34 грн. Однак, відповідач розрахувався за поставлену електроенергію частково, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за період з 01.07.07 по 01.01.08 на суму 14240,56 грн.

Крім того, в період з 01.01.08 по 01.05.09 електроенергія продовжувалася постачатися ТОВ "Бокуд-1" за відсутності договору. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: виставлені рахунки за вказаний період та рапорти спожитої електроенергії за вказаний період, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що відповідачу поставлено електроенергії на загальну суму 489 655,95 грн. Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень, банківських виписок, відповідач за поставлену електроенергію розрахувався лише на суму 294696,46 грн., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість в розмірі 194959 грн.

05.05.09 між ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі СО "Вінницькі міські електричні мережі" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бокуд-1" укладено договір про постачання електроенергії №819. В період дії договору, а саме: з 05.05.09 по 01.06.11, позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 730288,09 грн. При цьому, відповідач розрахувався за поставлену електроенергію частково в сумі 659613,84 грн., внаслідок чого, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за вказаний період в сумі 70674,56 грн.

Предметом спору у даній справі, визначений позивачем при поданні позову, є стягнення заборгованості за електроенергію в сумі 279874,56 гри., яка виникла за період з 01.07.07 по 01.06.11.

На підставі вищевикладеного, судами встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем по договорам №819 з 01.07.07по 01.06.11 становить 279874,56 грн. та стягнуто вищевказану суму з відповідача. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

У відповідності із ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Вирішуючи спір, суди правильно врахували положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, судами встановлено, що свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу електроенергію. В матеріалах справи містяться рапорти за спожиту електроенергію, які надавалися відповідачем; рахунки, які йому виставлялися за відповідний період згідно умов Договору, однак докази повної оплати відповідачем вказаних рахунків в матеріалах справи відсутні.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами не взято до уваги те, як гуртожитки за адресами: Немирівське шосе, 82, вул. Баженова, 23, вул. Баженова, 34, вул. Баженова, 36, вул. Москаленка, 54 не відносяться до зони відповідальності відповідача, на підтвердження своїх доводів посилається на аркуші справи 63-69 т.3. Втім, докази, на які посилається відповідач не можуть свідчити про те, що гуртожитки за спірними адресами не відносяться до зони відповідальності відповідача, оскільки а.с. 65-69 т.3 - то документи з деталізації тарифу, видані одноособово відповідачем, а тому вони не можуть доводити його вимоги. Щодо а.с. 63-64 т.3, то це - рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.07.06, яке якраз і спростовує твердження відповідача, оскільки відносить будівлі за адресами вул. Баженова, 23, вул. Баженова, 34, вул. Баженова, 36, вул. Москаленка, 54 до зони його відповідальності. До того ж, відповідач підписав договір про постачання електроенергії №819 05.05.09 з додатками до нього (а.с. 34-40 т.1), в якому фактично підтвердив, що приміщення за спірним адресами відносяться до його зони відповідальності.

Таким чином, доводи касаційної скарги перевірені касаційним судом та визнані такими, що не відповідають дійсності не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому суд касаційної інстанції вважає, що сума заборгованості судами встановлена правомірно, підстав для сумніву в об'єктивності висновків суду в цій частині немає.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокуд -1" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.13 у справі №12/139-10 залишити без змін.