головуючого - судді Дерепи В.І. суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.13 у справі №904/5519/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" про стягнення суми за участю представників від: позивача Долгополов В.П. (дов. від 27.06.12) відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ДНВП "Цирконій" грошових коштів у сумі 12862630,75 грн., у тому числі: 11637209,76 грн. заборгованості за активну електроенергію, 340376,96 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 695054,20 грн. пені, 172861,26 грн. 3% річних та 17128, 57 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.13 (суддя

Юзіков С.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Тищик І.В., суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.), позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за електричну енергію, 3% річних та інфляційні втрати. В частині стягнення пені у сумі 695054, 20 грн. в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості спожитої електричної енергії; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; стягнення відсотків річних та втрат від інфляції передбачено нормами чинного законодавства. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення пені, суди послалися на перебування боржника з 13.06.02 в процедурі банкрутства та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, в період дії якого, у відповідності з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не нараховуються неустойка (пеня, штраф), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, в частині відмови у стягненні пені, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині, позов задовольнити. В іншій частині судові акти не оскаржуються, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між позивачем та відповідачем укладений договір на постачання електричної енергії № 32-Ц від 01.01.02, предметом якого є постачання та передача електричної енергії. На виконання умов договору позивач постачав та передавав відповідачу електроенергію, оплата якої, в порушення умов п.п. 1.1, 4.2, 4.3, 7.1.1 договору, за період з червня 2012р. по травень 2013 року відповідачем здійснена не була. Заборгованість за спірний період склала 11637209,76 грн. за активну електроенергію та 340376,96 грн. - за реактивну електричну енергію. Факт наявності заборгованості відповідачем не заперечується. На підставі п. 4.6 договору та положень ст. 625 ЦК України на прострочений борг позивачем було нараховано 695054,20 грн. пені, 172861,26 грн. 3% річних, 17128,57 грн. інфляційних втрат, за стягненням яких позивач звернувся до господарського суду. Судові акти оскаржуються лише в частині відмови у стягненні пені.

Мотивуючи свої висновки в цій частині, суди вказали на те, що 13.06.02 господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № Б 15/52/02 про банкрутство ДНВП "Цирконій" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. З 13.06.02 відповідач перебуває у процедурі банкрутства, на даний момент - в процедурі санації (відновлення платоспроможності боржника), строк якої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.13 продовжено до 27.02.14. Тому суди відмовили у стягненні неустойки з посиланням на ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками з огляду на наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Тобто наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржникові, стосовно якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство. Виходячи зі змісту Закону, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

Такої позиції дотримується також Верховний суд України у постанові від 01.10.13 у справі №28/5005/3240/2012.

Зазначеним спростовуються доводи скаржника про непоширення дії мораторію на його вимоги про стягнення пені.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.13 у справі №904/5519/13 залишити без змін.