касаційну скаргу Розпорядника майна Вудуда Гаррі Ігоровичана постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року по справі №5002-3/1385-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим за заявою Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" про визнання банкрутом,

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (яка діяла до 19.01.2013р.).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду від 03.09.2012 року відносно боржника ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" була застосована судова процедура банкрутства - розпорядження майном боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , розпорядником майна боржника - ДП Науково-дослідний інститут аеропружних систем" був призначений Вудуд Г.І., зобов'язано заявника ДП Науково-дослідний інститут аеропружних систем" надати в офіційних друкованих органах в десятиденний строк відповідне оголошення за його рахунок, докази представити до суду в строк до 17.09.2012 року та призначив дату попереднього засідання на 13.11.2012 року.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП Науково-дослідний інститут аеропружних систем" опубліковано в газеті "Голос України" № 181 (5431) від 27.09.2012 року .

Ухвалою попереднього засідання від 13.11.2012 року суд затвердив реєстр вимог кредиторів на загальну суму 32 183 401, 84 грн.

Ухвалою від 13.11.2012 року суд задовольнив заяву розрядника майна Вудуд Г.І. від 13.11.2012 року № 3-02 про забезпечення вимог кредиторів, а саме:

- заборонив відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції здійснювати списання коштів на користь фізичних осіб за виконавчими листами місцевих судів зі стягнення заборгованості із заробітної плати ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" перед працівниками, що знаходяться у зведеному виконавчому проваджені ВДВС Феодосійського міського управління юстиції ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем";

- зобов'язав ВДВС Феодосійського міського управління юстиції здійснити зняття арешту з поточного рахунку ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем";

- заборонив ВДВС Феодосійського міського управління юстиції накладати нові арешти на поточний рахунок ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем".

21.05.2013 року від розпорядника майна Вудуда Г.І. до суду надійшла заява в якій, з ціллю забезпечення вимог кредиторів, розпорядник майна просив суд прийняти ухвалу про заборону ВДВС Феодосійського МУЮ здійснювати списання коштів на корить третіх осіб за поточними вимогами з поточного рахунку боржника.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2013 року по справі №5002-3/1385-2012 (суддя: Соколова І.О.) заяву розпорядника майна боржника Вудуда Г.І. від 21.05.2013 року про забезпечення вимог кредиторів було задоволено. Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим заборонено здійснювати списання коштів на користь третіх осіб за поточними вимогами з поточного рахунку боржника - державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем".

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року по справі №5002-3/1385-2012 (судді: Проценко О.І., Фенько Т.П., Котлярова О.Л.) ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.05.2013 року скасовано. У задоволенні заяви арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про забезпечення вимог кредиторів - відмовлено.

В касаційній скарзі розпорядника майна Вудуда Гаррі Ігорович просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надає визначення термінів, так мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 23 вказаного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 6 вказаної статті Закону (2343-12) дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Тобто, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до порушення справи про банкрутство у ВДВС Феодосійського РУЮ станом на 24.04.2012 року існувало зведене виконавче провадження за № 5199 від 06.05.2006 року по примусовому стягненню з ДП Науково-дослідний інститут аеропружних систем" кошів на користь фізичних та юридичних осіб, до складу якого входило 517 виконавчих проваджень на загальну суму 25 240 578, 98 грн., яке було зупинено у зв'язку із веденням мораторію за виключенням стягнень по заробітній платі.

Наведені суми заборгованості 15.05.2013 року були виставлені за платіжною вимогою №5199 на розрахунковий рахунок боржника ДП "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" для списання грошових коштів з боржника при примусовому виконанні.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена процедура прийняття виконавчого документа до виконання, так державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, згідно п. 2 цієї статті, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" обставинами, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження є, зокрема порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також за ухвалою господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство боржника, за виконавчими документами про стягнення заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян.

Відповідно до ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" право стягувача та інших учасників виконавчого провадження оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби, так рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкротство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

При цьому, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що такий спосіб забезпечення вимог кредиторів як заборона ВДВС Феодосійського міського управління юстиції списувати кошти на користь третіх осіб за поточними вимогами з поточного рахунку боржника не передбачений законом та є втручанням в діяльність державного органу - ВДВС Феодосійського міського управління юстиції, порядок дії якою чітко регламентований спеціальним законом, як і порядок оскарження його дій.

Між тим, Севастопольським апеляційним господарським судом належним чином не було встановлено, яка саме заборгованість за зведеним виконавчим провадженням підлягає стягненню з боржника, а саме конкурсна чи поточна, та з якого виду заборгованості вона складається (заробітна плата, заборгованість перед пенсійним фондом, тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, з огляду на, що колегія суддів касаційної інстанції дійшла до висновків, що прийнята у справі постанова від 03.09.2013р. підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.