суддів: Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: ПАТ "Фольксбанк" розглянувши касаційну скаргу Большаков Д.К. товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Канва" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року у справі № 14/92 господарського суду Івано-Франківської області за позовом ПАТ "Фольксбанк", м. Львів до відкритого акціонерного товариства "Крона" товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Канва" про звернення стягнення на предмет іпотеки

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р. (суддя Булка В.І.) позов ПАТ "Фольксбанк" до відповідачів: ВАТ "Крона" та ТзОВ "Підприємство "Канва" про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Місцевий господарський суд виходив з того, що частина питань поставлених на вирішення експерту залишились недослідженими, позивачем не виконано вимог ухвали суду від 05.08.2013р., а саме: позивач не з`явився в судове засідання, без поважних причин не подано обґрунтованого розрахунку пені по відсотках і по тілу кредиту із зазначенням строків виконання зобов'язання, за яким нарахована пеня та період за який дана пеня нарахована, прострочення по кожній сумі окремо; не подано для огляду в судовому засіданні матеріалів кредитної справи по кредитному договору № 06-1/24 від 26.05.2006р. та кредитному договору № 191 від 22.06.2004р. укладених між ВАТ "Крона" та ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк.

Відтак, неподання позивачем документів, наявність яких є необхідною для вирішення спору по суті та неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, а саме, унеможливлює встановлення необхідних обставин.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 р. (судді: Кравчук Н.М., Зварич О.В., Якімець Г.Г.) ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013 року скасовано.

Матеріали справи передано до господарського суду Івано-Франківської області для розгляду по суті.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Канва" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального права, ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без зміни.

Скаржник доводить, що апеляційним господарським судом не звернуто увагу на невиконання позивачем вимог ухвал місцевого господарського суду від 21.07.10, 17.06.2011, 30.06.2011,30.05.2012 щодо необхідності надання обгрунтованого розрахунку боргу, вимог ухвал від 07.06.2012 та від 29.10.2012, причини невиконання цих вимог позивачем не наведено, що не дало можливість суду встановити обставини справи щодо дійсного розміру заборгованості по кредиту; висновки апеляційного суду щодо строку розгляду справи не вірні, оскільки застосування ст. 81 ГПК України не пов'язане із строком розгляду спору; постанова апеляційного господарського суду від 10.10.2013 прийнята не тими суддями, що входили до складу колегії, яка розглядала справу 16.09.2013 та 26.09.2013, оскільки при зміні складу колегії розгляд справи слід розпочинати спочатку, тому це є порушенням ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та підставою для скасування ухваленої постанови.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Зі змісту вищевказаної правової норми можна дійти висновку, що підставою для залишення позову без розгляду є сукупність наступних обставин:

- додаткові документи вважаються витребуваними, якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Оцінюючи повноту і достатність позовних матеріалів для вирішення спору, господарський суд повинен зазначити, що подані докази не є достатніми і без них спір вирішити неможливо. Витребувані місцевим господарським судом документи повинні бути такими, що дійсно необхідні для розгляду справи.

При з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов'язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів (ст. 38 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд розгляд справи неодноразово відкладав та, зокрема, ухвалами від 21.07.2010р., від 17.06.2011р., від 30.06.2011р., від 30.05.2012р. зобов`язував позивача надати обґрунтований розрахунок боргу. Ухвалою від 13.11.2012р. господарський суд Івано-Франківської області було зупинено провадження у справі № 14/92 та призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 05.08.2013р. поновлено провадження у справі, у зв`язку з надходженням Висновку № 8217 судово-економічної експертизи та розгляд справи призначено на 15.08.2013р.. Даною ухвалою зобов`язано позивача надати суду: обґрунтований розрахунок пені по відсотках і тілу кредиту із зазначенням строків виконання зобов'язання за яким нарахована пеня та період за який дана пеня нарахована, прострочення по кожній сумі окремо; - надати для огляду в судовому засіданні матеріали кредитної справи по кредитному договору № 06-1/24 від 26.05.2006р. та кредитному договору № 191 від 22.06.2004р. укладені між ВАТ "Крона" та ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк". Окрім того, зобов`язано представникам сторін з'явитися в судове засідання та, відповідно до ст. 28 ГПК України, подати документальне підтвердження своїх повноважень у справі та подати докази в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

Згідно з п. 3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ряд документів, витребуваних судом першої інстанції містяться в матеріалах справи, а саме: Банком при поданні позову були надані обґрунтовані розрахунки пені за кредитним договором № 191 та кредитним договором № 06-1/24, з яких вбачалось з яких сум та за який період дана пеня нараховувалась.

Окрім того, додатками до позовної заяви ПАТ "Фольксбанк" були надані належним чином засвідчені копії кредитних матеріалів по кредитних договорах № 191 та № 06-1/24. При цьому, слід зазначити, що на підставі даних документів проводилась судова економічна експертиза, за результатами якої 22.04.2013р. судовим експертом складено висновок № 8217, яким, зокрема, було підтверджено загальні суми грошових коштів, надані ВАТ "Крона" за кредитними договорами № 191 та № 06-1/24 та здійснені платежі на виконання умов кредитних договорів Позичальником за період з 30.11.2007р. по 15.07.2010р..

Також слід зазначити, що представником позивача було надіслано до суду заяву б/н від 12.08.2013р. (вх.№13297/13 від 14.08.2013р.), в якій останнім зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника ПАТ "Фольксбанк".

При винесенні ухвали про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 81 ГПК місцевим господарським судом не вказано яким чином не з"явлення представника в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що з огляду на те, що дана справи перебувала в провадженні в суді протягом трьох років (з липня 2010 р. по серпень 2013 р.), неодноразово судом зупинялося провадження у справі з різних підстав, в тому числі в зв"язку з призначенням судової економічної експертизи, судом зібрано 11 томів справи, місцевий господарський суд не вправі був приймати ухвалу про залишення позову без розгляду.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів визнає правильним висновки апеляційного господарського суду про безпідставність та необґрунтованість залишення позовних вимог ПАТ "Фольксбанк" без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, оскільки суд фактично ухилився від вирішення спору по суті та від здійснення правосуддя, що суперечить ст. ст. 124, 129 Конституції України.

Згідно ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд відзначає, що перевірка правильності правозастосування здійснюється в контексті стверджуваних порушень прав скаржника.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства передбачено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України (254к/96-ВР) є законність, суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами прав.

Касаційна інстанція зазначає, що доводи скаржника зводяться до заперечення висновків суду апеляційної інстанції про достатність доказів для вирішення спору тим, що суду першої інстанції не подано тих доказів, які ним витребувані, безвідносно до суті порушення апеляційним судом права скаржника на судовий захист, що є визначальним.

Натомість, порушення конкретних процесуальних прав скаржника оскаржуваною постановою апеляційного суду не доводиться, скаржник намагається довести порушення норм процесуального закону безвідносно до того, яким чином відповідні порушення впливають на можливість реалізації ним своїх прав, не доводить, що є особою, якій створені процесуальні перешкоди для судового захисту, тому касаційна інстанція не вбачає підстав для правового захисту шляхом задоволення вимог скарги про скасування постанови.