Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: позивача Макаров І.П. - довіреність від 10.09.2013 р.відповідачів Панарін М.М. - довіреність від 28.11.2013 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид - Агро" на постанову від 17.10.2013 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/2838/13 господарського суду Харківської області за позовом Фермерського господарства "Подолянка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид - Агро" про стягнення 514 913,39 грн.

У липні 2013 р. ФГ "Подолянка" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Краєвид - Агро" про стягнення з відповідача суму неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 514 913,39 грн. посилаючись, зокрема, на приписи статей 224, 225 Господарського кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України, статей 93, 95, 116, 124, 211, 212 Земельного кодексу України та норми Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядженням голови Барвінківської райдержадміністрації № 97 від 15.02.2012 р. ФГ "Подолянка"було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Гарилівської сільської ради із земель запасу та інших земель не наданих у користування для розширення фермерського господарства з метою оформлення права оренди, а також надано позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянко.

Позивач вказував, що розпорядженням голови Барвінківської райдержадміністрації № 226 від 03.05.2012 р. було затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу та інших, не наданих у тимчасове користування на території Гарилівської сільської ради, загальною площею 88,6374 га.

Проте, при проведенні огляду виділених позивачу в оренду земельних ділянок було виявлено здійснення посіву озимої пшениці та кукурудзи відповідачем, що ним не заперечувалось та підтверджувалось листами генерального директора, і внаслідок зайняття відповідачем земельних ділянок, позивач не мав можливості провести обробіток землі та провести заплановані посіви соняшника, у зв'язку з чим ФГ "Подолянка" внаслідок дій ТОВ "Краєвид - Агро" не було отримано прибуток від використання земельних ділянко за їх призначенням у сумі 514 913,39 грн., розмір якого підтверджується висновком судової економічної експертизи № 12184 від 09.04.2013 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.09.2013 р. (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Краєвид Агро" на користь ФГ "Подолянка" суму неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 514 913,39 грн. та судовий збір.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог встановивши, зокрема, що відповідач використовував земельні ділянки, які було отримано ФГ "Подолянка в оренду, без будь-яких законних підстав, а отже самовільно та без будь-якого дозволу та наявність підстав для стягнення суми неодержаного прибутку.

За апеляційною скаргою ТОВ "Краєвид - Агро" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 17.10.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ "Краєвид - Агро" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що права стосовно користування земельними ділянками виникло у позивача у травні та червні 2012 року, в той час, як відповідачем земельні ділянки були засіяні у вересні 2011 року та у квітні 2012 року.

При цьому, як зазначав скаржник, відповідач у своїх діях керувався розпорядженням Барвінківської райдержадміністрації № 227 від 13.06.2007 р. (зі змінами, внесеними розпорядженням від 03.06.2008 р. № 215) та розпорядженням від 07.06.2007 р. № 337, якими ТОВ "Краєвид -Агро" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки.

Крім того, заявник касаційної скарги зазначив про порушення судами норм процесуального права, а саме судом першої інстанції справа була розглянута за відсутності представника відповідача, а судом апеляційної інстанції відмовлено представнику відповідача у залученні до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Барвінківську райдержадміністрацію.

У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Подолянка" просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін судові рішення у справі вказуючи на те, що за поданням прокурора у 2011 році розпорядження Барвінківської райдержадміністрації № 227 та № 337, на які посилається скаржник щодо надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, були скасовані розпорядженням райдержадміністрації від 16.12.2011 р. № 379, яке є чинним та ніким не оскаржено, тобто, на момент прийняття райдержадміністрацією розпоряджень щодо передачі ФГ "Подолянка" земельних ділянок будь - які розпорядження, які б надавали відповідачеві право користуватися цими земельними ділянками були відсутні, тобто відповідач використовував земельні ділянки, отримані позивачем в оренду, самовільно, без законних підстав, що підтверджується висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 22.11.2010 р. у справі № 3-27гс10 (№ 4/254-35/572).

ФГ "Подолянка" у відзиві на касаційну скаргу також звертає увагу на проведення судової економічної експертизи, яка здійснювалась на підставі вихідних даних та дослідженні документів, висновком якої підтверджено підстави та розмір нарахованої недоотриманої вигоди позивача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, згідно розпорядження голови Барвінківської районної державної адміністрації № 97 від 15.02.2012 року ФГ "Подолянка" було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Гаврилівської сільської ради із земель запасу та інших не наданих у користування, контури № 483, 310 для розширення фермерського господарства з метою оформлення права оренди.

Даним розпорядженням № 97 ФГ "Подолянка" також було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки на території Гаврилівської сільської ради із земель не витребуваних паїв, а саме ділянки № 227 для розширення фермерського господарства з метою оформлення права оренди.

Розпорядженням голови Барвінківської районної державної адміністрації № 226 від 03.05.2012 року було затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу та інших, ненаданих у тимчасове користування на території Гаврилівської сільської ради, загальною площею 88,6374 га, з яких:

- земельна ділянка кадастровий №6320481500:03:000:0929 площею 45,8000 га (контур № 438 реформованого КСП "Мирний"), договір від 04.05.2012 року зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 22.05.2012 р. за № 632040004001606;

- земельна ділянка кадастровий №6320481500:03:000:0906 площею 37,7000 га (контур №310 реформованого КСП ім. Котовського), договір від 08.05.2012 р. зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 21.05.2012 року за №632040004001541;

- земельна ділянка кадастровий №6320481500:03:000:0954 площею 5,1374 га (земельна ділянка № 227 реформованого КСП ім. Котовського), договір від 04.05.2012 р. зареєстрований Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 20.06.2012 року за № 632040004001843.

Судами також встановлено, що при проведенні огляду наданих в оренду земельних ділянок було виявлено, що на ділянках № 227 та № 310 знаходяться посіви кукурудзи, а на земельній ділянці № 438 знаходяться посіви озимої пшениці, що унеможливило використання земельної ділянки ФГ "Подолянка".

Згідно листів ТОВ "Краєвид Агро" посів озимої пшениці та кукурудзи на зазначених земельних ділянках було здійснено вказаним товариством.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ФГ "Подолянка" про стягнення з ТОВ "Краєвид Агро" суму неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 514 913,39 грн. з огляду на те, що внаслідок зайняття земельних ділянок ТОВ "Краєвид Агро" позивач не мав можливості провести обробіток землі та провести заплановані посіви соняшника на площі 88,6374 га, у зв'язку з чим останнім не було отримано прибуток від використання земельних ділянок за їх призначенням у заявленій до стягнення сумі.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 224 Господарського кодексу України під збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, згідно статті 225 Господарського кодексу України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язань другою стороною.

Статтею 623 Цивільного кодексу України унормовано, що для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, як-то: 1) протиправної поведінки, 2) збитків, 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.

Крім того, підстави набуття прав на землю визначені розділом IV ЗК України (2768-14) .

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, за приписами чинного законодавства за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ТОВ "Краєвид Агро" використовувало земельні ділянки, які було отримано ФГ "Подолянка" в оренду, без будь-яких законних підстав, а отже самовільно та без дозволу.

При цьому, судами встановлено, що ФГ "Подолянка" мало намір провести обробіток у 2012 році отриманих в оренду земельних ділянок загальною площею 88,6374 га, у зв'язку з чим уклало договір про наміри у співпраці з ТОВ АФ "Барвінок", згідно якого повинні бути надані послуги з обробітку та посіву соняшника на земельних ділянках ФГ "Подолянка", проте внаслідок використання відповідачем земельних ділянок орендованих позивачем, ФГ "Подолянка" не одержано прибутку на суму 514 913,39 грн.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що в межах справи № 5023/4982/12 господарського суду Харківської області за клопотанням ФГ "Подолянка" Харківським НДІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса було проведено судову економічну експертизу для підтвердження наданого ФГ "Подолянка" розрахунку неодержаного прибутку у вигляді упущеної вигоди, за результатами якої згідно висновку судової економічної експертизи № 12184 від 09.04.2013 р. встановлено, що наданий на дослідження "Розрахунок суми доходу, який можливо отримати від використання земель за своїм призначенням" проведений ФГ "Подолянка" у вигляді неодержаного прибутку, який би господарство могло отримати за звичайних обставин, у разі проведення запланованого у 2012 році посіву соняшника на земельних ділянках наданих в оренду загальною площею 88,6374 га, що розташовані на території Гаврилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, підтверджується наданими на дослідження документами в сумі 514913,39 грн." (а.с. 60-75).

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Беручи до уваги встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи судова колегія вважає правомірним висновок судів про задоволення позовних вимог, з огляду на встановлення обставин щодо наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення та наявності підстав для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до непогодження скаржника із встановленими судами обставинами справи.

Доводи скаржника стосовно того, що в своїх діях він керувався розпорядженнями Барвінківської райдержадміністрації № 227 від 13.06.2007 р. (зі змінами, внесеними розпорядженням від 03.06.2008 р. № 215) та розпорядженням від 07.06.2007 р. № 337 судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки як вбачається зі змісту вказаних розпоряджень, ТОВ "Краєвид Агро" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, а не передано земельні ділянки у власність чи користування відповідачу. При цьому, матеріали справи не містять документів, визначених чинним законодавством на підтвердження передачі відповідачу у користування земельних ділянок (а.с. 147, 148).

Стосовно доводів скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи не відповідають приписам чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.