Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Кузнецової Ю.В., посв. № 023135 від 26.11.2013 року;

Позивача -1: Мирошніченко К.С., дов. № 1084/10-29-09 від 17.09.2013 року;

Позивача -2: Легендзевича О.Ю., дов. № 400 від 13.12.2012 року;

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи -1: не з'явився;

Третьої особи -2: не з'явився;

Третьої особи -3: не з'явився;

Третьої особи -4: не з'явився;

Третьої особи -5: не з'явився;

Третьої особи -6: не з'явився;

Третьої особи -7: не з'явився;

Третьої особи -8: не з'явився;

Третьої особи -9: не з'явився;

Третьої особи -10: не з'явився;

Третьої особи -11: не з'явився;

Третьої особи -12: не з'явився;

Третьої особи -13: не з'явився;

Третьої особи -14: не з'явився;

Третьої особи -15: не з'явився;

Третьої особи -16: не з'явився;

Третьої особи -17: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим 13.09.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року

у справі № 5002-32/2721-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі - 1) Республіканського комітету з земельних ресурсів Автономної Республіки Крим

2) Фонду державного майна України

до Гаспринської селищної ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1) публічного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

2) публічного акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус"

3) ОСМД "Журавлівка"

4) ОСОБА_5

5) ОСОБА_6

6) ОСОБА_7

7) ОСОБА_8

8) ОСОБА_9

9) ОСОБА_10

10) ОСОБА_11

11) ОСОБА_12

12) ОСОБА_13

13) ОСОБА_14

14) ОСОБА_15

15) ОСОБА_16

16) ОСОБА_17

17) Ялтинського міського управління земельних ресурсів

про визнання недійсним рішення № 21 від 24.07.2009 року та спонукання до повернення земельної ділянки

У червні 2011 року заступник прокурора міста Ялти, виступаючи в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Гаспринської селищної ради, просив визнати недійсним рішення Гаспринської селищної ради № 21 від 24.07.2009 року; зобов'язати Гаспринську селищну раду повернути земельну ділянку загальною площею 1,2430 га (ділянки № 1 площею 0,2266 га, № 2 площею 0,5717 га, № 3 площею 0,4025 га, № 4 площею 0,0422 га), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у користування закритого акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус" (т. 1, а.с. 3-5).

Позовні вимоги мотивовані тим, що при прийнятті спірного рішення Гаспринською селищною радою перевищено надані повноваження, а відчудження спірної земельної ділянки суперечить нормам закону.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.2011 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", закрите акціонерне товариство "Клінічний санаторій "Парус" (т. 1, а.с. 1-2).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим 13.09.2011 року (суддя Барсукова А.М.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року (головуючий Заплава Л.М., судді Антонова І.В., Воронцова Н.В.) (т. 8, а.с. 23-30) у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 113-119).

Оскаржені судові акти мотивовано тим, що Гаспринська селищна рада при прийняті спірного рішення діяла у межах своїх повноважень.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСМД "Журавлівка", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, Ялтинську міську управління земельних ресурсів (т. 4, .а.с 88-94).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2012 року у справі призначалась будівельно-технічна та землевпорядна експертиза (т. 5, а.с. 152-162).

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, заступник прокурора міста Севастополя звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити (т. 9, а.с. 6-11).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року касаційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.11.2013 року (т. 9, а.с. 4-5).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/913 від 13.11.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К.(доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О. (т. 9, а.с. 59).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 16.12.2013 року (т. 9, а.с. 88-91).

У судове засідання 16.12.2013 року представники відповідача - Гаспринської селищної ради, третіх осіб - публічного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", публічного акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус", ОСМД "Журавлівка", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача - Гаспринської селищної ради, третіх осіб - публічного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", публічного акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус", ОСМД "Журавлівка", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників позивачів - Республіканського комітету з земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна України, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 13 сесії 21 скликання Гаспринської селищної ради народних депутатів від 02.06.1993 року затверджено рішення виконавчого комітету Гаспринської селищної ради народних депутатів № 63 від 26.05.1993 року "Про уточнення, закріплення земельної ділянки загальною площею 7,45 гектарів за санаторієм "Парус" на землях Гаспринської селищної ради, у тому числі в тимчасове користування пляжну зону строком на 10 років площею 0,15 га. Вирішено скласти та видати державний акт на право постійного користування землею та вирішено, що санаторій "Парус" вступив у право землекористування з моменту прийняття цього рішення.

12.01.1996 року на виконання вищезазначеного рішення санаторію "Парус" видано державний акт на право постійного користування землею I-КМ №0 03047, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 03, згідно якого загальна площа земель, якими користується санаторій "Парус" складає 8,1325 га., у тому числі землі, які перебувають у постійному користуванні площею 7,5368 га. та в тимчасовому користуванні площею 0,5957 га (т. 1, а.с. 39-40).

Відповідно до заяв закритого акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус" від 21.07.2009 року, від 20.07.2009 року за реєстрованих за № 2436, № 2437, № 2438, № 2439 закрите акціонерне товариство "Клінічний санаторій "Парус" добровільно відмовилось від земельних ділянок № 1 площею 0,2266 га, № 2 площею 0,422 га, № 3 площею 0,4025 га, №4 площею 0,5717.

Рішенням 37-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради № 21 від 24.07.2009 року на підставі звернення закритого акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Парус" про добровільну відмову від права постійного користування частиною земельної ділянки площею 1,2430 га, розташованої у м. Ялта, смт. Гаспра припинено закритому акціонерному товариству "Клінічний санаторій "Парус" право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,2430 га (ділянка № 1 - 0,2266 га, ділянка № 2 - 0,5717 га, ділянка № 3 - 0,4025 га, ділянка № 4 - 0,0422 га); земельна ділянка площею 1,2430 га переведена в землі запасу Гаспринської селищної ради; Ялтинському Управлінню земельних ресурсів доручено внести відповідні зміни до обліково-кадастрової документації, а також зобов'язано закрите акціонерне товариство "Клінічний санаторій "Парус" виконати технічну документацію з корегування меж земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні згідно державного акту постійного користування І-КМ № 003047 (т. 1, а.с. 7).

Рішенням 38-ї сесії 5 скликання № 24 від 08.09.2009 року "Про затвердження генеральних планів забудови житлового кварталу в смт. Гаспра" встановлено земельній ділянці площею 1,2430 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 категорію земель - "землі житлової та громадської забудови".

Як встановлено судами рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 771-3/03 від 25.12.2003 року встановлено межі селища Гаспра загальною площею 469,3020 га.

Актом від 05.02.2004 року межі земельної ділянки смт. Гаспра були винесені в натурі та погоджені з суміжними користувачами та власниками.

Суди дійшли висновку, що спірна земельна ділянка знаходиться у складі земель Гаспринської селищної раді.

Відповідно до висновку № 1585 будівельно-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз земельна ділянка площею 1,2430 га, від постійного користування якої у добровільному порядку відмовилось закрите акціонерне товариство "Клінічний санаторій "Парус" є земельною ділянкою площею 0,4710 га, на якій розташований 32-х квартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1; господарськими спорудами та гаражами мешканців ОСББ "Журавлівка" площею 0,720 га (т. 6, а.с. 15-22).

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 1, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, враховуючи наявність встановлених меж земель смт. Гаспра, недоведеність прокурором і позивачами позову, дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) встановлено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржені судові акти вищепереліченим вимогам відповідають не у повному обсязі.

Статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судова колегія вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У порушення принципу рівності сторін та змагальності судового процесу судами не перевірені доводи прокурора та позивачів щодо набуття права власності публічним акціонерним товариством "Клінічний санаторій "Парус" на спірну земельну ділянку.

Так, судами не досліджено та не встановлено дійсного власника майна санаторію "Парус" з урахуванням постанови Ради Міністрів УРСР "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" № 606 від 23.04.1960 року (606-60-п) , Закону України "Про власність" (697-12) , постанови Верховної ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 року № 56, Указу Президії Верховної ради України від 30.08.1991 року "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" (1452-12) , Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" (1540-12) та ст. ст. 181, 191 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суди також не дослідили, який орган (місцевого самоврядування чи виконавчої влади) наділений повноваженнями щодо припинення права постійного користування земельної ділянки, у разі з'ясування, що санаторій "Парус" заснований на державній власності.

Отже, порушивши та неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, не з'ясувавши повно і всебічно обставин та не дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків та прийняли необгрунтовані рішення, які підлягають скасуванню.

Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 (v0011600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " передбачено, що, відповідно до частини першої статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 111-9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки оскаржені судові акти прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, як рішення місцевого господарського суду, так і постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9 - 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим 13.09.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року у справі № 5002-32/2721-2011 скасувати.

Справу № 5002-32/2721-2011 передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.