головуючого суддів: Запорощенка М.Д. Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, м. Київ на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року та на рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2013 року у справі № 910/2627/13 господарського суду міста Києва за позовом приватного акціонерного товариства "Лекс Холдинг", м. Київ до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, м. Київ про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

За участю представників сторін:

від позивача: Артеменко Я.М., (дов. № 006-ТРК-801 від 17.10.2013 року);

Докієн Д.Б., (дов. № 006-ТРК-803 від 17.10.2013 року);

від відповідача: Шевченко С.В., (дов. № 7/26-2/0111/05 від 01.11.2012 року);

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2013 року по справі № 910/2627/13 (суддя:Жагорнікова Т.О.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдинг" задоволено повністю; скасовано постанову Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 19/13 від 28.01.2013.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року по справі № 910/2627/13 (судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2013 у справі № 910/2627/13 залишено без задоволення, рішення господарського міста Києва від 28.03.2013 у справі № 910/2627/13 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 19/13 від 28.01.2013 в порушення статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" винесено неуповноваженою особою.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року, рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2013 року у справі № 910/2627/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу приватне акціонерне товариство "Лекс Холдинг" просило залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2013 року у справі № 910/2627/13 без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні, представник відповідача, підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні, заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.01.2013 року заступником начальника Інспекційного відділу № 2 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Карапиш Т.М. було проведено позачергову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час проведення будівельних робіт з реконструкції торгового комплексу ТРЦ "Караван" за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Лугова, 12, за результатом проведення якої встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Лекс Холдинг" положень частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: влаштування віконних прорізів в прибудові торговельно-офісного будинку, влаштування дверних прорізів та будівництво сходової клітини у торговельно-розважальному комплексі (блок кінотеатрів), зміна функціонального призначення приміщення, шляхом влаштування салону краси на місці санвузла без прийняття в експлуатацію. Категорія складності об'єкта перевірки - V категорія. Зазначене було зафіксоване у Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.01.2013.

21.01.2013 року директору Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдинг" на підставі статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (553-2011-п) видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким висунуто вимогу з 21.01.2013 заборонити експлуатацію торговельно-розважального комплексу торгово-офісного будинку до усунення допущеного правопорушення у сфері містобудівної діяльності та усунути допущене правопорушення в термін до 21.02.2013.

28.01.2013 заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдинг" та на підставі акту перевірки від 21.01.2013, припису від 21.01.2013 та протоколу від 21.01.2013 було визнано Приватне акціонерне товариства "Лекс Холдинг" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 пунктом 6 частиною 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено на останнє штраф у розмірі 1 032 300,00 грн., про що було винесено постанову № 19/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдинг" та скасовуючи постанову Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 19/13 від 28.01.2013 суди попередніх інстанцій виходили з того, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 19/13 від 28.01.2013 винесено неуповноваженою особою - заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, у той час, як право накладати штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) (у редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) належить виключно Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає даний висновок судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій не дана належна правова оцінка ст. 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" якою встановлено, що Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (244-95-п) визначено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники. Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. (п.2 постанови).

Крім того, судами попередніх інстанцій не дано належної правової оцінки повноваженням Державної архітектурно будівельної інспекції України, щодо видання останньою наказів організаційно-розпорядчого характеру.

Так, Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 (439/2011) затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, частиною 6 якого визначено, що Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Держархбудінспекція України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Вищенаведене переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.