головуючого - судді Дерепи В.І. суддів : Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.10.13 у справі № 901/2019/13 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" про стягнення суми за участю представників від: позивача Ященко Р.Ю. (до. Від 22.12.13), відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (з урахуванням заяви про виправлення описки у позовній заяві) та просить стягнути заборгованість у розмірі 8 975 894,11 грн., що складається із 6 892 585,74 грн. основної заборгованості, 93 029,73 грн. інфляційних, 430 473,39 грн. - 3% річних, 1 229 824,79 грн. пені, 1 559 805,24 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань, взятих на себе за умовами договору від 08.02.12 № 26/1 - БО про закупівлю природного газу, у частині оплати природного газу, отриманого у січні-квітні 2012 року, у строк, встановлений договором.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.12 (суддя Ейвазова А.Р.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.10.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Гонтаря В.І., суддів: Голика В.С., Балюкової К.Г.), позов задоволено частково: стягнено з ОП "Кримтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 6 892 585,74 грн. основної заборгованості, 93 029,73 грн. інфляційних, 430 473,39 грн. 3% річних, 800 000 грн. штрафу, 900 000 грн. пені, а також 68 820 грн. судового збору. У частині стягнення 93 029,73 грн. збитків від інфляції, 759 805,24 грн. штрафу, 329 824,79 грн. пені у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовими актами у справі, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати у частині відмови стягнення 759 805,24 грн. штрафу, 329 824,79 грн. пені скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст. 233 ГК України, ст.ст. 224, 258, 549- 551, 625 ЦК України) та процесуального права (ст.ст. 43, 83 ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 08.02.12 між сторонами у справі укладено договір № 26/1-БО про закупівлю природного газу. На виконання п.1.2 договору позивач поставив протягом січня 2012 року-квітня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 6 019,561 тис.м3 на загальну суму 23 752 585,74 грн. Відповідачем частково здійснено розрахунки за переданий природний газ на загальну суму 16 860 000,00 грн. Розмір заборгованості сторонами не заперечується, тому судами стягнуто з відповідача 68 92 585,74 грн. основної заборгованості, та нараховані на неї 93 029,73 грн. інфляційних, 430 473,39 грн. 3% річних. Судові акти у частині основної заборгованості, інфляційних та 3% річних не оскаржуються, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.

Крім того, за порушення зобов'язання позивач нарахував відповідачеві пеню та штраф, розмір яких судами зменшено з 1 229 824,79 грн. до 800 000 грн., та з 1 559 805,24 грн. до 900 000 грн. на підставі ст. 233 ГК України. Скарга стосується правомірності зменшення судами неустойки, при цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права на зменшення фінансової санкції, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи штраф, взяли до уваги те, що відповідач за наслідками діяльності у 2013 році є збитковим підприємством, а також те, що договором встановлена відповідальність у межах одного виду (господарсько-правова), однак, у вигляді сплати неустойки двох видів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію судів з огляду на наступне. Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кодексом також передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч.2 ст. 551 ЦК України). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України).

У даному випадку договором (п.7.2) передбачено як стягнення пені у максимальному розмірі, так і стягнення штрафу з позивача також у максимальному розмірі.

В разі нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. У даному випадку судами дотриманий баланс інтересів сторін та правомірно зменшено розмір неустойки. Тому судові акти підлягають залишенню без задоволення, а постанова - без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.10.13 у справі № 901/2019/13 залишити без змін.