на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 р. по справі № 5002-2/1507-2012 за позовом ФОП ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів, розірвання договору та спонукання до виконання певних дій та за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним договору від 15.01.2011 р., -

У травні 2012 р. позивач - ФОП ОСОБА_4 звернувся з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 8 400,00 грн. за договором про надання місця торгівлі, 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 107,79 грн. та штрафних санкції у розмірі 545,76 грн. по договору від 15.01.2011 р. про надання місця торгівлі (оренди); розірвання договору від 15.01.2011 р. про надання місця торгівлі (оренди) ; зобов'язання відповідача звільнити надане позивачем місце торгівлі площею 18 кв. м на території ринку "Уголок" в смт. Кіровське по вул. Дзержинського-Франко шляхом складання акту приймання-передачі та стягнення з відповідача всіх судовииииих витрат.

В подальшому позивачем, 02.07.2012 р. надано до суду уточнення до позовної заяви, відповідно до якої, позивач просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 10 800,00 грн. - боргу, 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 107,79 грн. та штрафні санкції у розмірі 545,76 грн. по договору від 15.01.2011 р. про надання місця торгівлі; розірвати договір від 15.01.2011 р. про надання місця торгівлі; зобов'язати відповідача звільнити надане позивачем місце торгівлі площею 18 кв. м на території ринку "Уголок" в смт. Кіровське по вул. Дзержинського-Франко шляхом складання акту приймання-передачі; стягнути з відповідача всі судові витрати, у тому числі 2 500,00 грн., витрачених у зв'язку із наданням позивачу правової допомоги (т.1, а.с.88-91).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2012 р. по справі № 5002-2/1507-2012 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 10800,00 грн. боргу, 107,79 грн. - 3 % річних, 22605,81 грн. - судового збору; у частині стягнення штрафних санкцій у сумі 545,76 грн. провадження у справі припинено на підставі п.4 ст. 80 ГПК України; розірвано договір від 15.01.2011 р. про надання торгового місця для розміщення тимчасового торгового об'єкту; зобов'язано ФОП ОСОБА_2 звільнити торгове місце площею 18 кв. м на території ринку "Уголок" в смт. Кіровське зі складенням акту прийому-передачі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 р. по справі № 5002-2/1507-2012 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2012 р. залишено без змін.

Постановою ВГСУ від 21.05.2013 р. скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2012 р., з підстав викладених в постанові касаційної інстанції, справу № 5002-2/1507-2012 направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Після повернення справи № 5002-2/1507-2012 до господарського суду Автономної Республіки Крим, 20.06.2013 р. ФОП ОСОБА_2 подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним визнання недійсним договору від 15.01.2011 р. (а.с.120-122, т.2), яку прийнято до провадження ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2013 р.

Первісним позивачем - ФОП ОСОБА_4 01.07.2013 р. подано до суду уточнення до позовних вимог, в якому він просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 25 200,00 грн. за невиконання умов договору від 15.01.2011 р. за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2013 р., 628,98 грн. - 3 % річних за невиконання договірних зобов'язань за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2013 р., розірвати договір від 15.01.2011 р. про надання торгового місця для розміщення тимчасового торгового об'єкту, зобов'язати ФОП ОСОБА_2 звільнити торгове місце площею 18 кв. м на території ринку "Уголок" в смт. Кіровське, вул. Дзержинського-Франко, шляхом демонтажу тимчасового об'єкту торгівлі (павільйону), що належить ФОП ОСОБА_2 зі складанням акту приймання-передачі, стягнути з відповідача судові витрати (т.2, а.с.159-160).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 р. по справі № 5002-2/1507-2012 /суддя : Гаврилюк М.П./ первісний позов задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_4 25 200,00 грн. боргу, 628,98 грн. - 3 % річних, 2685,50 грн. - судового збору; розірвано договір від 15.01.2011 р. про надання торгового місця для розміщення тимчасового торгового об'єкту; зобов'язано ФОП ОСОБА_2 звільнити торгове місце площею 18 кв. м на території ринку "Уголок" в смт. Кіровське шляхом демонтажу тимчасового об'єкту торгівлі (павільйону), що належить ФОП ОСОБА_2 зі складанням акту приймання-передачі; у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. по справі № 5002-2/1507-2012 /судді : Голик В.С., Черткова І.В., Балюкова К.Г./ рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 р. залишено без змін, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 без задоволення.

В касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.02.2007 р. між Кіровською селищною радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться АДРЕСА_1 площею 0,0140 га, та ділянку 2 площею 0,1530 га. Відповідно до умов договору, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,1670 га, у тому числі, забудованих земель 0,1670 га., для обслуговування ринку "Уголок", цільовим призначення якої є комерційне використання (пункти 2, 13, 14 договору). Строк дії договору становить 49 років. (п.6 договору) (т.1, а.с.34-39). По акту прийому-передачі від 12.02.2007 р. Кіровська селищна рада передала ФОП ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,1670 га забудованих земель, у стані, що відповідає умовах договору (т.1, а.с.42).

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Кіровському відділенні КРФ "ЦДЗК" 16.04.2007 р. за № 040700900286.

ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) 15.01.2011 р. уклали договір про надання торгового місця для розміщення тимчасового торгового об'єкту, за умовами якого орендодавець надає орендарю в оренду торгове місце для здійснення торгової діяльності, розміром 18 кв. м на території ринку "Уголок" у смт. Кіровське по вул. Дзержинського-Франко, для розміщення тимчасової торгової точки з продажу м'яса птиці "Наша ряба" (т.1, а.с.8).

Згідно п.2.3. договору строк його дії встановлений з 15.01.2011 р. по 15.01.2012 р.

Пунктами 3.1 та 4.1.3 даного договору встановлено, що за оренду торгового місяця орендар сплачує орендодавцю щомісячно 1200 грн. (без ПДВ), оплата повинна вноситись орендарем своєчасно та в повному розмірі.

Згідно п. 5.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по договору у відповідності з умовами діючого законодавства.

Відповідно пункту 6.5 договору, якщо за два тижні до закінчення строку дії договору жодна із сторін не виявила бажання припинити договірні відносини, то договір вважається продовженим на тих же умовах та на той же строк.

Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що даний договір, при невиконанні його умов може бути розірваний в односторонньому порядку при письмовому повідомленні іншої сторони за 1 місяць до дня розірвання договору. Якщо за два тижні до закінчення строку договору жодна із сторін не виявить бажання припинити договірні відносини, то договір вважається продовженим на тих же умовах та на той же строк (пункт 6.5 договору).

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що оскільки з жовтня 2011 року ФОП ОСОБА_6 перестав сплачувати щомісячну орендну плату за користування торговим місцем, тому у нього утворилась заборгованість перед ФОП ОСОБА_4 за період з жовтня 2011 по липень 2013 р. в розмірі 25200,00 грн.

Оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що так як факт несплати позивачу орендної плати за спірним договором, починаючи з жовтня 2011 р. підтверджується матеріалами справи, то позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 25200,00 грн., підлягають задоволенню, на підставі п. 3.1. договору від 15.01.2011 р. та вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України.

Також, суд першої інстанції дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 628,98 грн., на підставі ст. 625 ЦК України.

Господарський суд Автономної Республіки Крим, задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання спірного договору від 15.01.2011 р. виходив з того, що дані вимоги є обґрунтованими, так як ФОП ОСОБА_4 не скористався передбаченим п.4.3.1 договору та ст. 651 ЦК України правом розірвати спірний договір в односторонньому порядку, а істотне порушення відповідачем умов спірного договору, згідно ч.2 ст. 180 ГК України, підтверджується матеріалами справи, що, в свою чергу, є підставою для розірвання спірного договору.

Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_4 в частині зобов'язання відповідача звільнити надане по вказаному договору торгове місце площею 18 кв.м. на території ринку "Уголок" в смт. Кіровському по вул. Дзержинського-Франко шляхом демонтажу тимчасового об'єкту торгівлі (павільйону), що належить ФОП ОСОБА_2 зі складанням акту приймання-передачі, виходячи з вимог ст.ст. 782, 785 ЦК України.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, повторно переглянувши справу, дійшов до висновку про задоволення первісних позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 25200,00 грн., 3% річних у сумі 628,98 грн., розірвання договору від 15.01.2011 р. про надання місця торгівлі та зобов'язання ФОП ОСОБА_2 звільнити надане ФОП ОСОБА_4 місце торгівлі площею 18 кв.м. на території ринку "Уголок" в смт. Кіровське по вул. Дзержинського-Франко.

Відмовляючи ФОП ОСОБА_2 у задоволенні зустрічних позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача за зустрічним позовом на те, що спірний договір не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки наданий в оренду металевий павільйон не належить ФОП ОСОБА_4, є необґрунтованим, так як у спірному договорі від 15.01.2011 р. зазначено, що передається торгове місце площею 18 кв. м., а не торговий павільйон, крім того, посилання ФОП ОСОБА_2 на те, що він отримав за спірним договором у користування лише земельну ділянку, є необґрунтованим, так як дані доводи суперечить п 1.1 договору, крім того, заявлені доводи ФОП ОСОБА_2 про те, що ринок "Уголок" взагалі відсутній, відсутня інфраструктура ринка не можуть бути підставою для визнання недійсним договору від 15.01.2011 р.

Севастопольський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 р. без змін.

Але з такими висновками суду як першої та і апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані рішення суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Повторно переглядаючи справу № 5002-2/1507-2012, в супереч вимог закону, судом першої не було належним чином виконано вказівки, які містяться в постанові Вищого господарського суду України від 21.05.2013 р., зокрема, не було досліджено правову природу договору від 15.01.2011 р., питання щодо виконання сторонами умов спірного договору.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було зазначено вище, після повернення справи № 5002-2/1507-2012 на новий розгляд, первісним позивачем було збільшено позовні вимоги, а відповідачем подано зустрічну позовну вимогу.

Відповідач у зустрічній позовній заяві посилається на невиконання ФОП ОСОБА_4 умов спірного договору, зокрема: не створення ФОП ОСОБА_4, в порушенні вимог п.1.1. договору від 15.01.2011 р., самого ринку "Уголок", що розташований у пгт.Кіровське, вул.Дзержинського - Франко та відповідної інфраструктури (т.2, а.с.120-122).

Рішення господарського суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог, в порушення вимог ст. 84 ГПК України, належним чином не мотивоване та не обґрунтоване, судом першої інстанції не було належним чином досліджені обставини справи, які стали підставою для звернення ФОП ОСОБА_2 із зустрічним позовом до суду.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Залишаючи без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 р., в порушення вимог ст. 104 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції на порушення вказаних вище вимог закону уваги не звернув і не дав їм ніякої оцінки.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 р. по справі № 5002-2/1507-2012 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 р. по справі № 5002-2/1507-2012 скасувати.