розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікта" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2013 рокуу справі № 5023/9032/11 господарського суду Харківського області за позовом Приватного підприємства фірми "Альтаїр" до Спільної українсько-російської фірми "ІНЕК" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення коштів за зустрічним позовом Спільної українсько-російської фірми "ІНЕК" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Приватного підприємства фірми "Альтаїр" про визнання права власності за участю представників від позивача: Уставицька В.М., від скаржника: Руденко Є.В.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі № 5023/9032/11 в задоволенні позову ППФ "Альтаїр" відмовлено; зустрічний позов СУРФ "Інек" у формі ТОВ задоволено; визнано за СУРФ "Інек" у формі ТОВ право власності на парогенератори ПГВ-1000М зав. № 77, зав. № 78 в кількості 2 шт.

У жовтні 2013 року ТОВ "Ікта" звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на вказане рішення та із клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 (судді: Істоміна О.А. - головуючий, Барбашова С.В., Плужник О.В.) в задоволенні клопотання ТОВ "Ікта" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відмовлено, скаргу та додані до неї документи повернуто ТОВ "Ікта" на підставі п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України. Ухвалу мотивовано відсутністю поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.

В касаційній скарзі ТОВ "Ікта" просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, поновити строк для подання апеляційної скарги та прийняти Харківським апеляційним господарським судом до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Ікта", посилаючись при цьому на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права. Скаржник зазначає, що лише 18.10.2013 з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався, що 21.11.2011 господарським судом Харківської області у справі № 5023/9032/11 визнано право власності за СУРФ ТОВ "Інек" на майно, яке належить ТОВ "Ікта". Скаржника не було залучено до участі у даній справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2013 касаційну скаргу у справі № 5023/9032/11 прийнято до провадження.

ПП фірма "Альтаїр" у відзиві заперечує проти вимог касаційної скарги, вважає її необгрунтованою та безпідставною, а ухвалу апеляційного господарського суду законною та такою, що у повній мірі відповідає нормам процесуального законодавства.

В судовому засіданні скаржник просив суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до апеляційного господарського суду.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За ч.1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів.

Статтею 53 цього ж Кодексу передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відхиляючи викладені в клопотанні доводи скаржника про необізнаність про існування оскаржуваного судового акту, апеляційний господарський суд зазначив, що заявником скарги не доведено наявності зазначених об'єктивних обставин, що перешкодили б йому подати апеляційну скаргу в межах встановленого процесуальним законом строку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд відмовляючи у відновленні строку на апеляційне оскарження рішення, ухилився від надання оцінки доводам, наведеним в обґрунтування поважності причин пропуску.

ТОВ "Ікта" вважає себе власником спірного майна.

Участь у даній справі останній не приймав.

ТОВ "Ікта" зазначає, що лише 18.10.2013 з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався про існування рішення господарського суду Харківської області від 21.11.2011 у справі № 5023/9032/11.

Апеляційний господарський суд не мав в даному випадку фактичної можливості повного дослідження та встановлення вказаних обставин справи поза межами судового засідання.

За вказаних обставин суд фактично передчасно позбавив скаржника права як на апеляційне, так і касаційне оскарження судового акта у справі, передбачене ст. 129 Конституції України та ст.ст. 91, 107 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції.