головуючого - судді Дерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.13

у справі № 920/1158/13 господарського суду Сумської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про скасування актаза участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомлені відповідача Глазунов Д.В. (дов. від 28.12.12)

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.08.13 (суддя Соп'яненко О.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить рішення господарського суду змінити, виключивши із мотивувальної частини рішення абзаци, зазначені в апеляційній скарзі. До апеляційної скарги додане клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження рішення, в якому зазначено, що рішення винесене 28.08.13, повний текст підписаний 02.09.13, надісланий товариству 09.09.13, отриманий 12.09.13. На підставі чого, скаржник заявляв, що, оскільки рішення суду отримане ним несвоєчасно, то він в силу об'єктивних причин не мав можливості своєчасно, в установлений законом термін підготувати апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Бондаренко В.П., суддів: Россолова В.В., Терещенко О.І.) відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку обставини належним чином не обґрунтовані, оскільки ним не доведено, які з них об'єктивно перешкоджали йому реалізувати його право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, строк на апеляційне оскарження відновити, а справу направити до апеляційного господарського суду для розгляду по суті. Скарга мотивована невірним застосуванням апеляційним судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження та повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, повний текст рішення господарського суду Сумської області від 28.08.13 підписаний 02.09.13, зі штампу вихідної кореспонденції суду вбачається, що копія тексту рішення була направлена сторонам, в тому числі, і заявнику, 06.09.13. Крім того, представник відповідача був присутній у судовому засіданні 28.08.13 під час оголошення вступної та резолютивної частин рішення, як вбачається з протоколу судового засідання та з рішення суду від 28.08.13, був обізнаний про результати розгляду скарги, місцевий суд не повинен був надсилати йому копію рішення.

Таким чином, Харківський апеляційний господарський суд зазначив, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку поважними не є, за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційному суду слід було надати заявнику можливість здійснити своє право на апеляційний перегляд справи. Так, відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку, апеляційний суд виходив, зокрема, із того, що за змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Проте, зроблене судом тлумачення процесуальної норми не ґрунтується на її змісті, у зв'язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку допущено неправильне застосування норм процесуального права. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтуванні клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Апеляційною інстанцією, досліджуючи докази поважності пропущення строку на оскарження не надано належної правової оцінки тому факту, що скаржник не погоджується саме з мотивувальною частиною рішення, в той час, як в засіданні 28.08.13 він був ознайомлений лише з вступною та резолютивною частинами.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.13 слід скасувати, а справу - направити до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" задовольнити частково, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.13 у справі №920/1158/13 скасувати, справу №920/1158/13 направити на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.