у справі №901/1772/13 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" про стягнення суми за участю представників від: позивача Міхадюк М.В. (дов. від 29.05.13) відповідача Халюкова О.Ю. (дов. від 13.11.13)

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 71678,55 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.13 (суддя Потопальський С.С.) у позові відмовлено, з посиланням на те, що порушення відповідачем зобов'язання сталося внаслідок настання обставин непереборної сили, що звільняє його від відповідальності. За результатом апеляційного перегляду справи в апеляційному порядку Севастопольський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Дмитрієва В.Є., суддів: Балюкової К.Г., Рибіної С.А.) 26.09.13 виніс постанову, якою рішення скасував, позов задовольнив повністю. постанова мотивована посиланням на відсутність форс-мажорних обставин та на те, що відповідач мав можливість попередити та уникнути настання негативних наслідків у вигляді перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Не погоджуючись із постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення залишити без змін. Скарга містить посилання на те, що перевищення споживання електроенергії виникло з вини органів місцевого самоврядування через неустановлення чіткої дати початку опалювального періоду у м. Керч. Це обумовлено специфікою роботи ТЕЦ, яка полягає у тому, що у опалювальний період вона виробляє електричну та теплову енергію, тобто працює в режимі генерації, тим самим задовольняє власні потреби. За межами періоду опалювального сезону ТЕЦ переходить в режим роботи електричної підстанції, тобто у безгенераторний режим. У цей період електрична енергії не виробляється, а власні потреби станції задовольняються за рахунок енергії, спожитої за договором № 1107 від 01.10.07. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якій вважає доводи відповідача неналежними.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 01.10.07 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Крименерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" укладено Договір на поставку електричної енергії №1107. Відповідно до пункту 4.2.2 Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної відповідно до вимог розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику подвійну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності справляється зі споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт та більше та середньомісячним об'ємом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтч та більше.

Додатком № 1 до Договору встановлені договірні величини споживання електричної енергії споживачу (відповідачу у справі) - підприємству ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" СП "Камиш-Бурунська ТЄЦ" на 2012 рік по кварталам та місяцям. Так, на листопад 2012 року на власні потреби ТЕЦ встановлено величину споживання у розмірі 0 кВтч. Проте, фактичні витрати по площадках власних потреб ТЕЦ за вказаних розрахунковий період на підставі наданого відповідачем Акта від 10.11.12 за період з 01.11.12 по 10.11.12 склали 96381 кВтч. Таким чином, за розрахунковий період - листопад 2012 року відповідачем були допущені перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 96381 кВтч на суму 71678,55 грн.

Специфіка роботи ТЕЦ полягає у тому, що у опалювальний період вона виробляє електричну та теплову енергію, тобто працює в режимі генерації, тим самим задовольняє власні потреби. За межами періоду опалювального сезону ТЕЦ переходить в режим роботи електричної підстанції, тобто у безгенераторний режим. У цей період електрична енергії не виробляється, а власні потреби станції задовольняються за рахунок енергії, спожитої за Договором про поставку електричної енергії № 1107 від 01.10.07.

З огляду на викладене судом першої інстанції відмовлено з позові, визнано наявність форс-мажорних обставин, так як при визначенні договірних величин споживання електричної енергії на 2012 рік, у Додатку №1 до Договору ТЕЦ зазначило величину споживання на листопад 2012 у розмірі 0 кВтч., оскільки передбачалось, що опалювальний сезон почнеться з 01.11.12 і станція почне працювати в цей період в режимі генерації електричної енергії. Проте рішенням Виконавчого комітету Керченської міської ради №777 від 07.11.12 "Про внесення змін у рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради від 26.10.12 №776 "Про початок опалювального сезону 2012-2013 у м. Керч" встановлено дату початку опалювання об'єктів установ освіти, охорони здоров'я, культури, жилих будинків - 07.11.12. Тому, враховуючи технологічні норми та правила, генерація електроенергії на СП "Камиш-Бурунська ТЕЦ" почалась з 10.11.12, про що було повідомлено Керченське РЕМ ПАТ "ДТЕК Крименерго" 13.11.12.

Втім, з таким висновком не погодився апеляційний суд, який рішення скасував, позов задовольнив з посиланням на відсутність в матеріалах справи доказів встановлення Виконавчим комітетом Керченської міської ради опалювального сезону саме з 01.11.12. Відповідач цю дату визначив самостійно. А незвичайні погодні умови у листопаді 2012 року та помилкове визначення ТЕЦ дати початку опалювального сезону (01.11.12) не можуть бути розцінені судом як обставини непереборної сили, оскільки захист від настання наслідків таких дій передбачений Договором та нормами ПКЕЕ (z0417-96) і наслідки могли б бути попереджені професійними діями персоналу ТЕЦ. Тим більше, відповідач мав можливість звернутися до енергопостачальника із заявою про корегування договірних величин споживання електричної енергії відповідно до п. 3.2.1 та п. 5.6 Договору, абз.2 п. 5 Додатку №4 до Договору, п. 4.4 ПКЕЕ (z0417-96) , але не зробив цього.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного суду з огляду на наступне.

За змістом ст. 44 Господарського кодексу України, відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п.4 ч.1 ст. 44 Господарського кодексу України). На підставі комерційного розрахунку визначивши в договорі з позивачем величину споживання на листопад 2012 у розмірі 0 кВтч., відповідач тим самим прийняв на себе комерційний ризик, пов'язаний з помилковістю такого свого розрахунку. В даному випадку ризик позивача реалізувався. Але він, в свою чергу, не вжив заходів до мінімалізації власних втрат.

Так, відповідач мав можливість звернутися до енергопостачальника із заявою про корегування договірних величин споживання електричної енергії відповідно до п. 3.2.1 та п. 5.6 Договору, абз.2 п. 5 Додатку №4 до Договору, п. 4.4 ПКЕЕ (z0417-96) , оскільки єдиною підставою для відмови споживачу у корегуванні договірних величин споживання електроенергії, згідно з п. 4.4. ПКЕЕ (z0417-96) , є невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії, в той же час, у відповідача була відсутня заборгованість перед постачальником електроенергії. Тому, правомірним є висновок апеляційного суду що ТЕЦ мало об'єктивну можливість звернутися до ПАТ "ДТЕК Крименерго" із заявою про корегування договірних величин споживання електроенергії необґрунтовано, але не скористалося нею. До того ж, відповідачем як стороною договору не виконана умова стосовно форс-мажорних обставин, яка міститься у п. 4.3.2, а саме, письмове повідомлення про форм-мажор іншу сторону у строк до 5 календарних днів, тому останній не має права посилатися на існування форс-мажорних обставин.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Факт споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період та розрахунок суми відповідачем не заперечується, тому апеляційним судом правомірно задоволений позов.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.09.13 у справі №901/1772/13 залишити без змін.