головуючого Остапенка М.І., суддів: Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дакота" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" про стягнення коштів

у лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дакота" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані" 52 876 грн. заборгованість за надані послуги та поставлений товар, 2 144,71 грн. 3 % річних, 18 518,40 грн. штрафу та 11 081,20 грн. пені.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.06.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 52 376 грн. боргу, 2 144,71 грн. річних, 18 518,40 грн. штрафу, а в решті позову відмовлено. Провадження у справі щодо стягнення 500 грн. заборгованості припинено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2013 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на те, що строк оплати товару та наданих послуг не настав, і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, взаємовідносини сторін врегульовані договорами № П05/01 від 03.01.2011 року про надання послуг та № Т05/01 від 03.01.2011 року про поставку товару.

За договором № П05/01 ТОВ "Торговий дім "Дакота" на замовлення ТОВ "Арістей Компані" зобов'язався надавати послуги та передавати їх за актом, а останній оплачувати ці послуги протягом 5 (п'яти) банківських днів, після підписання сторонами спору акту наданих послуг, шляхом перерахування на поточний рахунок позивача суми зазначеної в рахунку (п. 4.1 зазначеного договору).

Згідно договору № Т05/01 ТОВ "Торговий дім "Дакота" взяло на себе обов'язок поставити ТОВ "Арістей Компані" продукцію, за яку покупець повинен розрахуватись протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту відвантаження (п. 3.2 цього договору).

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що за видатковими накладними № 1126 від 14.07.2011 року, № 1121 від 15.07.2011 року, № 1881 від 23.09.2011 року, № 1928 від 26.09.2011 року позивач поставив, а представник відповідача за довіреністю прийняв без будь-яких зауважень товар на загальну суму 46 296 грн., проте вартість якого останній в повному обсязі не оплатив, як і не розрахувався у повній мірі за надані позивачем обумовленні договором № П05/01 від 03.01.2011 року послуги, що підтверджується належними доказами та відповідачем не заперечується.

За таких обставин, коли відповідач в порушення умов спірних договорів у встановленні строки та в повному обсязі не сплатив за товар та послуги, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 52 376 грн., 2 144,71 грн. 3 % річних та 18 518,40 грн. штрафу, нарахованого відповідно до п. 10.2.2 договору поставки, обґрунтовано задовольнили частково позов в цій частині, відмовивши у стягненні пені, оскільки жодним із договорів це не передбачено та правомірно припинили провадження у справі щодо стягнення 500 грн. боргу на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.