Головуючого судді: Міщенка П.К. суддів: Куровського С.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу на ухвалу та на постанову Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року у справі № 25/66/10 господарського суду за заявою Запорізької області Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрія" про визнання банкрутом За участю представників: ПАТ"Банк Кіпру" - Краснопивцева О.К.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 року (Суддя - Дьоміна А.В) у задоволенні скарги ПАТ "Банк Кіпру" в особі регіональної дирекції ПАТ "Банк Кіпру" у м. Запоріжжя на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрія" арбітражного керуючого Швеця Д.І. - відмовлено; клопотання ПАТ "Банк Кіпру" в особі регіональної дирекції ПАТ "Банк Кіпру" у м. Запоріжжя про відкладення розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та продовження строку ліквідаційної процедури ТОВ "Александрія" залишено без задоволення; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено; Товариство з обмеженою відповідальністю "Александрія", м. Запоріжжя, 69600, МСП-1086, (код ЄДРПОУ 23856235) - ліквідовано; провадження у справі припинено; вимоги не задоволені за недостатністю майна ухвалено вважати погашеними.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року у справі №25/66/10 (судді: Мартюхіна Н.О.- головуючий, Агапов О.Л., Кододова О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру", м. Київ від 29.05.2013 року у справі № 25/66/10 залишено без задоволення. Ухвалу господарського Запорізької області від 29.05.2013 року у справі № 25/66/10 залишено без змін.

Судові рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі ТОВ "Александрія" обґрунтовані тим, що ліквідаційна процедура товариства триває більш ніж три роки, ліквідаторами здійснено всі можливі заходи передбачені Законом у ліквідаційній процедурі, на теперішній час згідно виконаних дій ліквідаторів можливості інших заходів на стадії ліквідаційної процедури щодо виявлення майна відсутні.

Не погодившись із рішеннями попередніх судових інстанцій ПАТ "Банк Кіпру" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року, ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 року у даній справі, посилаючись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 17, 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Під час розгляду справи судами встановлено наступні обставини.

Постановою господарського суду Запорізької області від 22.04.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Александрія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду першої інстанції від 10.09.2012 року звільнено арбітражного керуючого Войтановича О.Й. від виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрія". Новим ліквідатором призначено арбітражного керуючого Швеця Д.І.

27.02.2013 року до господарського суду Запорізької області від ліквідатора надійшов звіт та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрія".

11.03.2013 року до суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" в особі регіональної дирекції ПАТ "Банк Кіпру" у м. Запоріжжя на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрія" арбітражного керуючого Швеця Д.І.

21.03.2013. до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання ПАТ "Банк Кіпру" про відкладення розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Александрія" та продовження строку ліквідаційної процедури. Із наданого клопотання вбачається, що 14.03.2013 року банком, як особою чиїх прав стосується оскаржуване рішення, направлено апеляційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2012 року у справі №818/482/2012, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Александрія" до Бастенкової Т.А. про витребування майна з чужого незаконного володіння, у зв'язку з чим, банк категорично заперечує проти затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Александрія", оскільки від вирішення справи Апеляційним судом Запорізької області за наслідком поданої апеляційної скарги залежатиме склад ліквідаційної маси банкрута.

Апеляційним судом встановлено, що скарга ПАТ "Банк Кіпру" на дії ліквідатора обґрунтована тим, що з 20.12.2012 року повноваження ліквідатора виконував Швець Д.І., однак, з 20.12.2012 року по 29.05.2013 року ліквідатором не надано жодного звіту комітету кредиторів про свою діяльність, що позбавило комітет кредиторів вчасно приймати рішення, необхідні для захисту кредиторів. Лише 18.02.2013 року ліквідатором було надано відповідь комітету кредиторів на запит з приводу стану виконання ухвали Господарського суду Запорізької області, якою зобов'язано ліквідатора вжити заходів щодо повернення майна банкрута.

Більше того ані звіт ліквідатора, ані ухвала господарського суду Запорізької області не містить жодних дій, які були вчинені саме Швецем Д.І. у якості ліквідатора і саме в період з 20.12.2012 року по 29.05.2013 року.

ПАТ "Банк Кіпру" звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.11.2011 року зобов'язано ліквідатора вжити заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Однак ліквідатор, в порушення норм Закону та зазначеної ухвали, жодних дій, спрямованих на повернення майна банкрута не вчинив, не перевірив наявності у боржника майнових прав, набутих внаслідок заснування господарського товариства чи участі у його статутному капіталі тощо.

Апеляційним господарським судом спростовані наведені заперечення, оскільки доказів того, що у банкрута наявне інше майно ПАТ "Банк Кіпру" не надано.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із висновками попередніх судових інстанцій, вважає затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі ТОВ "Александрія" передчасним, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій вказаним вимогам закону не відповідають, оскільки прийняті без повного та всебічного дослідження всіх істотних обставин, які мають значення для справи.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

При затвердженні звіту та ліквідаційного балансу у даній справі судами не надано належної оцінки запереченням ПАТ "Банк Кіпру" щодо повноти здійснення ліквідатором ТОВ "Александрія" всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, передбачених ст. 25 Закону про банкрутство.

Відповідно до положень статей 25, 26 Закону (в редакції, чинній на момент прийняття судових рішень) ліквідатор зобов'язаний здійснити будь-які заходи щодо розшуку відсутнього майна боржника, зокрема рухомого майна боржника, зазначеного у витязі з державного реєстру обтяжень рухомого майна, як таке, що забезпечує зобов'язання боржника перед скаржником, також ліквідатор зобов'язаний включити до ліквідаційної маси будь-які активи боржника, в тому числі його корпоративні права в інших юридичних особах. Зазначені норми права є загальними, які визначають обов'язок ліквідатора щодо виявлення будь-якого майна боржника будь-якими легітимними діями.

Відтак, висновки апеляційного суду про необхідність надання доказів існування майна боржника кредитором, у даному випадку, ПАТ "Банк Кіпру", є такими, що протирічать наведеним нормам.

Також пунктами 90, 91 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року (v0015700-09) роз'яснено про те, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною 1 статті 213 Господарського кодексу України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом. Відповідно до частини другої статті 213 Господарського кодексу України, до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника. Правила про додаткову та солідарну відповідальність засновників і учасників юридичних осіб та господарських товариств за зобов'язаннями останніх передбачено у статтях 65, 74, 75 та 82 Закону "Про господарські товариства".

Відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Зокрема, різновидом майнових прав є корпоративні права учасника господарського товариства, які він одержав внаслідок передання майна у власність господарського товариства як вкладу до його статутного (складеного) капіталу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 115 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 25 та частинами 1, 2 статті 26 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством та формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, перевірка наявності у боржника майнових прав, набутих внаслідок заснування господарського товариства чи участі у його статутному капіталі, є обов'язковим заходом з проведення аналізу його активів, що є необхідним для складення за результатами проведення процедури ліквідації ліквідаційного балансу боржника, як обов'язкового додатка до звіту ліквідатора, що повинен бути предметом дослідження у судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та має затверджуватися судом як окремий документ.

З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про порушення судами обох попередніх інстанцій приписів ст. 43 ГПК України при перевірці повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури боржника та помилковість висновків апеляційного суду про обов'язок надання доказів наявності у боржника корпоративних прав згідно з даними ЄДРПОУ в ході ліквідаційної процедури, кредитором у справі та передчасність висновків про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що оскаржувані судові акти підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Суду першої інстанції належить дослідити обставини вчинення ліквідатором дій з перевірки наявності у банкрута корпоративних прав, оцінити в цілому повноту проведених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури відповідно до статей 25 - 32 Закону та з врахуванням встановлених обставин справи прийняти рішення про можливість завершення провадження у справі про банкрутство із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.