головуючого Овечкіна В.Е., суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л., за участю представників: позивача -не з'явились,відповідача-не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 у справі №8/83-10-4847 за позовом КП "Малиновський ринок" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.02.2011 (суддя Лічман Л.В.) позов задоволено у зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 (судді: Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф., Лисенко В.А.) відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2011, а апеляційну скаргу повернуто відповідачу з мотивів недоведеності поважності причин пропуску процесуального строку.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 в поданій касаційній скарзі просить ухвалу скасувати, справу передати до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме п.8 ч.2 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-3, 104 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення судових засідань господарського суду Одеської області, за результатами яких було прийнято рішення від 09.02.2013, оскільки не отримував ухвал про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи та рішення, які (ухвали та рішення) надсилалися за невірною адресою (65000, АДРЕСА_1), в той час як згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.01.2011 правильною адресою місцезнаходження відповідача є 65085, АДРЕСА_2.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала від 23.09.2013 - скасуванню з передачею справи на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття до провадження апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2011 з наступних підстав.

Апеляційний суд відмовив скаржнику у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги з тих мотивів, що в матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем копій ухвал про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи. Крім того, апеляційним судом зазначено, що відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи за двома відомими суду адресами, докази чого містяться у матеріалах справи.

Проте, колегія не може погодитися з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Однак, коло таких причин не є вичерпним, оскільки вони мають встановлюватися судом з врахуванням конкретних фактичних обставин кожної розглядуваної справи.

Водночас, стаття 93 ГПК України (в редакції від 20.12.2011р.) не встановлює для суб'єктів господарювання будь-якого обмежувального (присічного) терміну для відновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до п.п.2,4 ч.3 ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) ГПК України (1798-12) , згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини першої статті 64 ГПК України (в редакції від 30.07.2010р.) після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як роз'яснено в п.п.3.9,3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 №17 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №193/18931 (z0193-11) ).

Однак, апеляційний господарський суд, як і суд першої інстанції, помилково не звернули увагу на те, що ухвала про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи та рішення суду першої інстанції направлялися відповідачеві за невірною поштовою адресою (65000, АДРЕСА_1), в той час як правильною (юридичною) адресою місцезнаходження відповідача є 65085, АДРЕСА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Одеської області ухвали від 29.11.2010, від 15.12.2010, від 26.01.2011 та рішення від 09.02.2011 надсилалися за невірною поштовою адресою відповідача (65000, АДРЕСА_1), зазначеною позивачем у позовній заяві, що підтверджується наявними у справі поштовими конвертами та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с.41,44,132,137).

Таким чином, вищевказану (неналежну) адресу відповідач суду першої інстанції не повідомляв, в зв'язку з чим, на виконання приписів ч.1 ст. 64 ГПК України місцевий господарський суд повинен був надіслати ухвалу про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи та рішення за адресою місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Водночас, в порушення вимог ст.ст. 32, 34, 43, 64 ГПК України судами попередніх інстанцій не враховано наявні в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.01.2011 (а.с.62-63) та копію паспорта ОСОБА_4 (а.с.51), згідно яких правильною адресою місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є 65085, АДРЕСА_2, однак, у справі відсутні докази повідомлення заявника за цією адресою про час і місце засідання суду першої інстанції.

Більше того, навіть після долучення вказаного витягу до матеріалів справи згідно клопотання представника позивача від 26.01.2011 (а.с.58), суд першої інстанції, будучи обізнаним про неотримання відповідачем копії ухвали від 12.01.2011 про відкладення розгляду справи, повернутої до суду поштою, з невідомих причин помилково продовжив надсилати за неналежною адресою ухвалу від 26.01.2013 про відкладення розгляду справи та рішення від 09.02.2011.

Отже, господарським судом Одеської області було порушено норми процесуального права шляхом неповідомлення відповідача про час та місце судового засідання, яке відбулося 09.02.2011р. о 15 год. 00 хв., оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази надсилання поштою на правильну адресу місцезнаходження відповідача як ухвали господарського суду Одеської області від 26.01.2011 про відкладення розгляду справи на 09.02.2011р. о 15 год. 00 хв. (а.с.67), так і рішення від 09.02.2011, прийняттю якої передувало винесення зазначеної ухвали.

Відтак, факт неповідомлення відповідача належним чином про час та місце засідання суду першої інстанції, за результатами якого було прийнято судове рішення, доведений матеріалами справи та свідчить про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме з вини місцевого господарського суду.

Вказане процесуальне порушення є достатньою підставою для скасування ухвали апеляційного суду з передачею справи на розгляд до цього ж апеляційного господарського суду зі стадії прийняття до провадження апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України при здійсненні перегляду ухвал апеляційних господарських судів про повернення апеляційних скарг, прийнятих з порушенням норм процесуального права (постанови ВГСУ від 17.07.2012 у справі №5011-71/2767-2012, від 08.10.2013 у справі №910/2560/2013).

Отже, відмовляючи у задоволенні заяви про відновлення строку подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не врахував, що Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Апеляційна інстанція також помилково не звернула уваги на те, що особа має можливість оскаржити судове рішення та обґрунтувати свою скаргу лише за наявності тексту судового рішення, яке заявником не було отримане своєчасно, а представник відповідача не був присутній у судовому засіданні, під час якого було оголошено вступну та резолютивну частину рішення від 09.02.2011.

Разом з тим, зважаючи на відсутність у матеріалах справи і недолучення до касаційної скарги оригіналу повернутої апеляційної скарги (з додатками до неї) та обумовлену цим необхідність надання апеляційним судом оцінки апеляційній скарзі на предмет дотримання скаржником положень ст.ст. 94, 95 ГПК України (в частині надання доказів сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні по справі тощо), касаційна скарга підлягає частковому задоволенню шляхом скасування оскаржуваної ухвали та передачі справи на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду зі стадії прийняття апеляційної скарги до провадження. При цьому, з метою забезпечення вирішення апеляційним судом питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження, відповідач на підтвердження дотримання ним норм ст.ст. 94, 95 ГПК України повинен подати до суду апеляційної інстанції оригінал повернутої апеляційної скарги та додатки до неї (в разі їх наявності), ненадання якої унеможливить здійснення апеляційного перегляду справи.